Рішення № 9228454, 12.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.10 Справа № 7/55/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортранс”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С. Представники:

Від позивача Мульченко Є.В., дов. б/н від 25.02.2010р.

Від відповідача не з’явився

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 3455,09 грн., яка складається з 3409 грн. основного боргу, 15,41 грн. –3 % річних та 30,68 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 04.03.2010 р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 29.03.2010 р. Судове засідання відкладалось до 29.03.2010р.

В зв’язку з поверненням поштовим відділенням ухвали суду від 04.03.2010р. про порушення провадження по справі 7/55/10 з відміткою “за зазначеною адресою не значиться”, господарським судом Запорізької області було надіслано запит на адресу Запорізького обласного Управління статистики та Державній податковій адміністрації Запорізької області, з метою з’ясування місцезнаходження відповідача.

На запит господарського суду Запорізької області № 7/55/10 від 16.03.2010р. Головним управлінням статистики у Запорізькій області листом № 15-7/1311 від 22.03.2010 р., та Державною податковою адміністрацією листом № 1304/10/29-013 від 25.03.2010р. надано реєстраційні відомості відповідача згідно яких адреса за якаю зареєстрований відповідач співпадає з адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні, продовженому12.04.2010р., представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об’ємі, надав суду додаткові письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання продовжене 12.04.2010р. не з’явився повторно.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов’язань).

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Судовий процес завершено 12.04.2010р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          08.11.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” (далі позивач) передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Тортранс” (далі відповідач) відповідно до видаткової накладної № ЗП -1108001 автомобільні товари (далі товар) на загальну суму 3409 грн.

          Згідно з ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 207 ЦК України становлено, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Відповідно до транспортної накладної № ЗП-1108001 від 08.11.2008р., підписаної сторонами та скріпленої печатками, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 3409 грн., а відповідач, відповідно до усної домовленості між сторонами, зобов’язався прийняти товар та оплатити його (копію накладної долучено до матеріалів справи).

Надані в матеріали справи документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, передбаченого ст. 655 ЦК України.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Позивач свої зобов’язання виконав, передав відповідачу товар на загальну вартість 3409 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗП-1108001 від 08.11.2008р підписаної сторонами та скріпленої печатками (копію долучено до матеріалів справи).

Позивач просить стягнути з відповідача 3409 грн. суми основного боргу.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 08.09.2009р. на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 188 від 28.08.2009р., в якій позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості в розмірі 3409 грн. до 23.09.2009р., та два примірники акту звірки взаєморозрахунків, що підтверджується фіскальним чеком № 6919 і доданим до нього описом вкладення (копії документів долучено до матеріалів справи).

Відповідач свої обов’язки, в установлений законом строк, належним чином не виконав внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 3409 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав належних документальних доказів сплати основного боргу, вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 3409 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 15,41 грн. суми 3% річних та 30,68 грн. суми втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача15,41 грн. суми 3% річних та 30,68 грн. суми втрат від інфляції є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. 11, 202, 207, 526, 625, 530, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортранс” (69065, м. Запоріжжя, вул. Майдан Інженерний, 1, кв. 416, п/р 260080000917001 в ФВАТ КП “Надра”, МФО 313968, код ЄДРПОУ 34268128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” (02154, м. Київ, пр. Воз’єднання, 21, кв. 8, п/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33299396) 3409 грн. 00. коп. основного боргу, 30 грн. 68 коп. суми втрат від інфляції, 15 грн. 41 коп. суми 3 % річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева