Рішення № 9228382, 23.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10 Справа № 24/81/10

Суддя

за позовною заявою: Казенного підприємства “Запорізький титано –магнієвий комбін за позовною заявою: Казенного підприємства “Запорізький титано –магнієвий комбінат” , м. Запоріжжя ( 69600 , м. Запоріжжя ,вулиця Теплична , 18 ; ідентифікаційний код : 00194731).

До відповідача : BEARCO S.A. Rue du Mont- Blanc 7 ,Case postale 2067, 1211 ,Geneva 1 Switzerland

про стягнення збитків

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: Вдовенко М. О. ( дов. № 17 від 05.02.2010 р.).

від відповідача : не прибув .

СУТЬ СПОРУ:

10.02.2010 р. надійшла позовна заява про стягнення збитків в сумі 171 960 995 грн. 05 коп. , на користь Казенного підприємства “Запорізький титано –магнієвий комбінат” з компанії BEARCO S.A. , що виникли внаслідок невиконання кредитного договору № 14/51 –615 від 10.10.1997 р.

Позовні матеріали прийняті к провадженню, слухання справи № 24/81/10 призначено на 15.03.2010 р.

В судове засідання 15.03.2010 р. представники відповідача не прибули та не повідомили суд про причини неявки .

В ухвалі від 10.02.2010 р. суд зобов’язав позивача копію ухвали від 10.02.2010 р. направити на адресу відповідача.

Позивач в судовому засіданні 15.03.2010 р. надав докази отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі № 24/81/10, а саме , накладна № Н 758035 056 6. , відповідно до відомостей відстеження за номером авіа накладної № Н 758035 056 6. Доставка була здійснена 05.03.2010 р.

15.03.2010 р. позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про уточнення позовних вимог в частині валюти позову та просить вважати сумою позовних вимог 21 470 165 , 43 доларів США , що в еквіваленті за курсом національного банку України 8 , 0093 за 1 долар США на день подання позову 10.02.2010 р. становить 171 960 996 , 05 грн. Позивач надав докази направлення Відповідачу заяви про уточнення позовних вимог, що підтверджується авіа накладною H 758 035 013 7 від 15.02.2010 р.

Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 статті 55 ГПК України). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Ухвалою від 15.03.2010 р. господарським судом прийнято уточнення до позовної заяви, з урахуванням положень підпункту 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України, яким передбачено встановлення ціни позову в іноземній валюті відповідно офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

15.03.2010 р. відповідач не прибув в судове засідання , будучи завчасно повідомлений про розгляд справи, з огляду на цю обставину розгляд справи був відкладений на 23.03.2010 р.

В судовому засіданні 23.03.2010 р. представником позивача надані докази сплати державного мита в іноземній валюті .

Представники відповідача в судове засідання 23.03.2010 р. не прибули та не повідомили суд про причини неявки. Проте відповідно до авіа накладної № Н 7580350119 від 16.03.2010 р., були належним чином повідомлені про судове засідання.

Відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами .

У засіданні 23.03.2010 р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги ( з урахуванням поданого уточнення) вказуючи наступне. Між казенним підприємством “Запорізький титано –магнієвий комбінат “ та Компанією BEARCO S.A. із залученням третьої особи –“Першого українського міжнародного банку” було укладено кредитну угоду № 14/51-615 від 10.10.1997 р. , відповідно до якої Компанія зобов’язалась надати кредит в сумі 13 800 000 доларів США на користь позивача . Зазначені кошти у відповідності до п. 8.9 Кредитного договору були призначені: - 8 900 000 доларів США для відновлення титанового виробництва на КП “ЗТМК” ; - 4 900 000 доларів США для фінансування закупівлі сировини та матеріалів , необхідних для запуску і продовження виробництва титанової губки. Відповідно до Кредитного договору КП “ЗТМК” виконав всі зобов’язання , що мали передувати отриманню кредитних грошей, зокрема , отримане Реєстраційне свідоцтво № 5 від 17.10.1997 р. на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземного кредитора , видане Запорізьким обласним управлінням Національного банку України , Доповнення № 1 від 03.03.1998 р. до Реєстраційного свідоцтва № 5 від 17.10.1997 р. на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземного кредитора, виданого Запорізьким обласним управлінням Національного банку України; надав статутні документи та звіти діяльності підприємства. У відповідності до Додатку № 3 до Кредитного договору вся сума кредитних коштів мала бути надана відповідачем в строк до 10.12.1997 р., в тому числі кошти на відновлення титано –магнієвого виробництва та кошти на закупівлю сировини та матеріалів . З огляду на те, що відповідачем була надана лише частина коштів на відновлення виробництва титану губчастого, що підтверджується висновком виконаним ТОВ “Аудиторська фірма “Фактор –Аудит” від 27.02.2002 р. № 95, то підприємство було вимушено залучити інші джерела фінансування для додержання програми відновлення виробництва. Внаслідок неповного та несвоєчасного виконання BEARCO S.A. прийнятих на себе зобов’язань за Кредитним договором станом на 01.10.1998 р. –дата запуску виробництва відповідно до Бізнес –плану щодо відновлення титанового виробництва, розробленого КП “ЗТМК” та погодженого із BEARCO S.A за кредитором існувала заборгованість за енергоносії –32 , 4 млн. грн., за виконані підрядні роботи –4, 4 млн. грн., за поставлену сировину та матеріали –4, 7 млн. грн., по заробітній платі –4, 5 млн. грн. , що спровокувало можливість зриву відновлювальних робіт. З метою зменшення негативного впливу на фінансову діяльність та виконання показників плану відновлення титанового виробництва КП “ЗТМК” було вимушено укласти договори з Державним комітетом України з державного матеріального резерву на умовах товарного кредиту . Завершення робіт щодо відновлення виробництва було здійснено лише завдяки виділеним на користь КП “ЗТМК” Постановами КМ України № 229 –2 від 27.02.1998 р., № 798 –рс від 30.09.1998 р., додатковим товарним кредитам. Зазначені договори із Державним комітетом з матеріального резерву КП “ЗТМК” визначально укладав із терміном дії один рік , проте , через те , що Компанія BEARCO S.A не виконувала прийняті зобов’язання задля виконання програми відновлення титанового виробництва на КП “ЗТМК” у відповідності до Кредитного договору , неодноразово продовжувались шляхом укладання додаткових угод. Відповідно до Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/547т , затвердженої Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. та Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/548т , затвердженої Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. , КП “ЗТМК” станом на 31.12.2009 р. мав повернути Державному комітету України з матеріального резерву всі кошти , що були отримані за договором № 2-108-98 від 23.04.1998 р. та Контрактом № 229 від 16.10.1996 р. у сумі 171 960 995, 05 грн. Виникнення збитків КП “ЗТМК” у сумі 171 960 995, 05 грн. було зумовлено необхідністю завершення дій щодо відновлення титанового виробництва , в умовах, коли Компанія BEARCO S.A відмовилась від виконання умов Кредитного договору № 14/51-615 від 10.10.1997 р. та Довгострокового Контракту № 14/51-93 від 10.10.1997 р. Просить позовні вимоги задовольнити .

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис) представниками сторін не заявлялось.

Розглянувши матеріали справи , вислухавши пояснення представника позивача , суд –

В С Т А Н О В И В :

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір № 14/51-615 від 10.10.1997 р., відповідно до якого Відповідач мав надати кредит на користь Позивача в сумі 13800000 млн. доларів США. Відповідач не в повному обсязі виконав умови Кредитного договору, чим порушив прийняті на себе у зв’язку із його укладанням зобов’язання , відповідно на користь КП «ЗТМК»було перераховано лише 6000000 доларів США: 17.04.1998 р. –1999963,50 доларів США, 04.05.1998 р. –2999963,50 доларів США, 11.05.1998 –73,00 доларів США, 29.05.1998 р. –999963,50 доларів США, 03.06.1998 р. –36,50 доларів США.

Позивач є казенним підприємством, що діє на підставі Статуту КП "Запорізький титано - магнієвий комбінат" (нова редакція), зареєстрованого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 30.01.2006 р., номер запису 11031050006002594. Відповідач є резидентом Швейцарської Конфедерації, дата реєстрації 22.04.1992 р., реєстраційний номер CH-660-0398992-4.

Використання кредитних коштів за цільовим призначенням підтверджується Висновком про напрямки використання коштів, отриманих КП «ЗТМК»за Кредитним договором № 14/51-615 від 10.10.1997 р., виконаним ТОВ «Аудиторська фірма «Фактор-Аудит»від 27.02.2002 р. № 95. Відповідно до зазначеного Висновку надано підтвердження на використання для відновлення виробництва коштів, отриманих від Компанії BEARCO S.A. в сумі 99199, 07 доларів США, 12121351,12 грн. Зазначені кошти були витрачені на закупівлю обладнання, оплату матеріалів, виплату заробітної плати для здійснення ремонтно-відновлювальних робіт.

У відповідності до Додатку № 3 до Кредитного договору вся сума кредитних коштів мала бути надана відповідачем в строк до 10.12.1997 р., в тому числі кошти на відновлення титано-магнієвого виробництва та кошти на закупівлю сировини та матеріалів. З огляду на те, що Відповідачем була надана лише частина коштів на відновлення виробництва титану губчастого, що підтверджується Висновком, виконаним ТОВ «Аудиторська фірма «Фактор-Аудит»від 27.02.2002 р. № 95, то підприємство було вимушено залучати інші джерела фінансування для додержання програми відновлення виробництва.

У відповідності до Звіту про проведений аналіз економічних наслідків реалізації проекту по відновлюванню титанового виробництва, виконаного ТОВ «Аудиторська фірма «Фактор-Аудит»від 27.02.2002 р. № 44/02, проведено аналіз за такими напрямками : визначення фінансових результатів від титанового виробництва; визначення економічної ефективності проекту відновлення титанового виробництва; визначення фінансового стану комбінату в умовах реалізації проекту. Зазначений аналіз було проведено шляхом співставлення трьох варіантів: фактичних умов –отримання від Компанії BEARCO S.A. неповної суми кредитних коштів, затримання строків початку виробництва титанової губки порівняно із проектними, отримання недостатньої суми фінансування для завершення відновлювальних робіт шляхом укладання договорів із Державним комітетом України з державного матеріального резерву; умов, що склалися у разі отримання всієї суми кредиту від BEARCO S.A.;умов, що склалися у разі неповного фінансування з боку BEARCO S.A. та не отримання товарного кредиту від Державного комітету з матеріального резерву України. У відповідності до вказаного Звіту внаслідок невиконання Компанією BEARCO S.A. кредитних зобов’язань в повному обсязі недоотриманий дохід від реалізації продукції складає 105, 2 млн. грн., а додаткові збитки внаслідок припинення фінансування 126,9 млн. грн.

Звітом аудиторів виконаного ТОВ «Аудиторська фірма «Фактор-Аудит»від 27.02.2002 р. № 44/02, також підтверджено, що завершення ремонтно-відновлювальних робіт у 1998 році стало можливим лише внаслідок укладання Договору № 2-10/8-98 від 23.04.1998 р. із Державним комітетом з матеріального резерву, продовженням дії Контракту № 229 від 16.10.1996 р., укладеного також із Державним комітетом з матеріального резерву та укладанням Договору займу № 303 із Державним комітетом з матеріального резерву. Приведені розрахунки показують, що припинення фінансування Компанією BEARCO S.A. ремонтно-відновлювальних робіт призвело до погіршення фінансових результатів діяльності КП «ЗТМК». Дохід від реалізації продукції титанового виробництва в фактичних умовах припинення фінансування BEARCO S.A. склав 298, 3 млн. грн., а у разі здійснення повного фінансування його показник сягав би 403,5 млн. грн. Фінансові результати від титанового виробництва з урахуванням процентів та штрафних санкцій склали збитки в розмірі 217,2 млн. грн.

Внаслідок неповного та несвоєчасного виконання BEARCO S.A. прийнятих на себе зобов’язань за Кредитним договором станом на 01.10.1998 року –дата запуску виробництва відповідно до Бізнес-плану щодо відновлення титанового виробництва, розробленого КП «ЗТМК»та погодженого із BEARCO S.A. як кредитором, існувала заборгованість за енергоносії –32,4 млн. грн., за виконані підрядні роботи –4,4 млн. грн., за поставлену сировину та матеріали –4,7 млн. грн., по заробітній платі –4, 5 млн. грн., що спровокувало можливість зриву відновлювальних робіт.

З метою зменшення негативного впливу на фінансову діяльність та виконання показників плану відновлення титанового виробництва КП «ЗТМК»було вимушено укласти Договори із Держаним комітетом з матеріального резерву України на умовах товарного кредиту. Завершення робіт щодо відновлення виробництва було здійснено лише завдяки виділеним на користь КП «ЗТМК»Постановами Кабінету Міністрів України № 229-2 від 27.02.1998 р., № 798-рс від 30.09.1998 р., додатковим товарним кредитам.

КП «ЗТМК»було укладено Договір № 2-10/8-98 від 23.04.1998 р. на умовах товарного кредиту із Державним комітетом з матеріального резерву відповідно до якого було отримано матеріальні цінності на суму 57528859, 13 грн. та нараховані відсотки за користування товарним кредитом у сумі –18288136, 37 , що підтверджується Мировою угодою від 14.07.2007 р. у справі № 42/547т, затвердженою Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. та Контракт № 229 від 16.10.1996 р. на умовах товарного кредиту із Державним комітетом з матеріального резерву відповідно до якого були утримані матеріальні цінності на суму 53997125, 00 грн. та нараховані відсотки за користування товарним кредитом у сумі –9239958, 55 грн., що підтверджується Мировою угодою від 14.07.2007 р. у справі № 42/548т, затвердженою Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р.

Зазначені Договори із Державним комітетом з матеріального резерву КП «ЗТМК»визначально укладав із терміном дії один рік, проте, через те, що Компанія «BEARCO S.A.»не виконувала прийняті зобов’язання задля виконання програми відновлення титанового виробництва на КП «ЗТМК»у відповідності до Кредитного договору, неодноразово продовжувались шляхом укладання додаткових угод. Відповідно до Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/547т, затвердженої Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. та Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/548т, затвердженої Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р., КП «ЗТМК»станом на 31.12.2009 р. мав повернути Державному комітету України з матеріального резерву всі кошті, що були отримані за Договором № 2-108-98 від 23.04.1998 р. та Контрактом № 229 від 16.10.1996 р., у сумі 171960995, 05 грн. Зазначена сума розрахунку підтверджується відповідно розрахунком зобов’язань КП «ЗТМК»перед Державним комітетом з матеріального резерву, затвердженого Ухвалами Господарського суду м. Києва від 25.07.2007 р. за справами № 42/547т, № 42/548т. Відповідно до чого зобов’язання на підставі Договору № 2-10/8-98 від 23.04.1998 р., визначене п. 2.4. Мирової угоди від 14.06.2007 р. 81029578, 70 грн., з яких вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих на умовах товарного кредиту складає 57528859, 13 грн., відсотки за користування складають –23500719, 57 грн. В свою чергу зобов’язання на підставі Контракту № 229 від16.10.1996 р., що визначені п. 2.4. Мирової угоди від 14.06.2007 р., затвердженої Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 42/548т від 25.07.2007 р., складають 90931416, 35 грн., з яких вартість товарно-матеріальних цінностей складає 53 99 7125, 00 грн., а відсотки за користування товарно-матеріальними цінностями складають 36934291,35 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 ЗУ «Про міжнародне приватне право»права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Керуючись ст. 6 ЗУ «Про міжнародне приватне право»суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України. У відповідності до пункту 3 статті 3 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958, господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2). Арбітражне застереження, викладене у Додатковій угоді № 1 від 28.02.2007 р. є таким, що не може бути виконане, з огляду на те, що ця Додаткова угода є неукладеною, скільки підписана сторонами із суб’єктним складом, що не відповідає складу сторін Кредитного договору №14/51-615 від 10.10.1997 р., без залучення третьої сторони –Банку “Перший український міжнародний банк”. Таким чином, єдиною арбітражною угодою є п. 16.2. Кредитного договору № 14/51-615 від 10.10.1997 р. Зі змісту цієї арбітражної угоди не має можливості встановити про наявність угоди сторін щодо вирішення спорів про стягнення збитків за Кредитним договором №14/51-615 від 10.10.1997 р. в арбітражному порядку. Окрім того, п. 16.2. неправильно зазначено назву арбітражної установи –Арбітражний суд Торгово-промислової палати Швейцарії.

У відповідності до Регламенту (Правил арбітражного провадження) Арбітражного суду Торгово-промислової палати Женеви, що вступили в силу з 01.01.1992 р. Створено Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Женеви, та спеціальний Арбітражний комітет,саме до якого сторони, що визначили цей орган арбітражною установою, мають подаватись прохання сторони про арбітражне провадження.

Згідно з вимогами статті 8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, суд, до якого подано позов не направляє сторін до арбітражу, якщо визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Так, арбітражна угода не може бути виконана, якщо сторони неправильно виклали назву третейського суду або зазначили арбітражну установу, якої не існує. Подібна норма міститься також і в Федеральному Законі Швейцарії «Про міжнародне приватне право»від 18.12.1987 р., ст. 7 якого передбачено право суду прийняти спір до свого провадження у випадку, якщо арбітражна угода є недійсним, втратило силу або не виконується.

У відповідності до частини другої підпункту «с»пункту 2 статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961, ст. 12 ГПК, Господарський суд може не визнати арбітражну угоду і прийняти позов до розгляду у разі, коли відповідний спір не може бути предметом вирішення третейського суду, зокрема, щодо спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

З огляду на те, що Позивач у справі є казенним підприємством та перебуває у державній власності, органом управління якого є Міністерство промислової політики України, Кредитний договір №14/51-615 від 10.10.1997 р. укладався на виконання Комплексної програми розвитку титанової промисловості України "Титан України", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11. 1994 р. N 783.

У відповідності з нормами Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15 листопада 1965 р., запитуючий орган звертається до її застосування у випадку, якщо не має іншої можливості встановити зв’язок із стороною, що перебуває в договірній країні. Відповідно до доказів, що містяться в матеріалах справи Відповідач належним чином отримував всі повідомлення про проведення судових засідань та примірники процесуальних документів. Така позиція також відображена в Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 28.06.2008 р. № 1092/5/54.

Така позиція суду є відображенням позиції Вищого господарського суду України, викладеної в Роз’ясненні Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 05-4/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій».

За своєю правовою природою Кредитний договір є двостороннім, відповідно до якого кредитор бере на себе зобов’язання надати боржникові грошові кошти чи інші цінності на певний термін у користування за плату, таким чином відповідно до умов Кредитного договору Компанія BEARCO S.A. є боржником КП «ЗТМК»щодо виконання зобов’язання із надання кредитних коштів в сумі 13800000 доларів США.

У відповідності до ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому до складу збитків входять втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрату або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би за умови виконання боржником зобов’язання. Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ч.1 ст.225 ГК України до реальних збитків (які об’єднують вартість втраченого та додаткові витрати) слід відносити тільки витрати, які вже зроблені, а саме платежі, які підлягають сплаті КП «ЗТМК»на користь Державного комітету з матеріального резерву, внаслідок вимушено укладання Договорів через невиконання Компанією BEARCO S.A. умов Кредитного Договору та Довгострокового контракту.

У відповідності до ст. 225 ГК України відшкодуванню підлягають збитки, що зумовлені діями особи, яка допустила господарське правопорушення, та до їх складу включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Способи відшкодування шкоди, визначені ст. 1192 ЦК України, передбачають застосування щодо стягнення з Відповідача розміру збитків, що виникли внаслідок невиконання умов Кредитного договору в частині ненадання кредитних коштів, відповідно до реальних збитків КП «ЗТМК»,що викликані цими обставинами.

Виникнення збитків КП «ЗТМК»у сумі 171960995, 05 грн. було зумовлено необхідністю завершення дій щодо відновлення титанового виробництва, в умовах, коли Компанія ARCO S.A.»відмовилась від виконання умов Кредитного договору № 14/51-615 від 10.10.1997 р. та підтверджується матеріалами справи. Зокрема, відповідно до Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/547т, затвердженої Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р. та Мирової угоди від 14.06.2007 р. у справі № 42/548т, затвердженої Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 р., КП «ЗТМК»станом на 31.12.2009 р. мав повернути Державному комітету України з матеріального резерву всі кошті, що були отримані за Договором № 2-108-98 від 23.04.1998 р. та Контрактом № 229 від 16.10.1996 р., у сумі 171960995, 05 грн. Зазначена сума розрахунку підтверджується відповідно розрахунком зобов’язань КП «ЗТМК»перед Державним комітетом з матеріального резерву, затвердженого Ухвалами Господарського суду м. Києва від 25.07.2007 р. за справами № 42/547т, № 42/548т.Відповідно до чого зобов’язання на підставі Договору № 2-10/8-98 від 23.04.1998 р., визначене п. 2.4. Мирової угоди від 14.06.2007 р. 81029578, 70 грн., з яких вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих на умовах товарного кредиту складає 57528859, 13 грн., відсотки за користування складають –23500719, 57 грн. В свою чергу зобов’язання на підставі Контракту № 229 від16.10.1996 р., що визначені п. 2.4. Мирової угоди від 14.06.2007 р., затвердженої Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 42/548т від 25.07.2007 р., складають 90931416, 35 грн., з яких вартість товарно-матеріальних цінностей складає 53 99 7125, 00 грн., а відсотки за користування товарно-матеріальними цінностями складають 36934291,35 грн.

З урахуванням викладених обставин у їх сукупності позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22 , 49 , 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з відповідача Bearco S.A. місцезнаходження: Швейцарська конфедерація, Rue du Mont-Blanc, 7, 1201, Geneve, Suisse, CR number (реєстраційний номер): CH-660-0398992-4, Черга: 1 рахунок у доларах США № 122616 у банку Clariden Leu Zurich Ltd, адреса банку: 1, quai du Mont-Blanc, P.O.Box 1304, СH-1211, Geneve 1, Switzerland, (№ 1, КС дю Мон-блан, а/с 1304, СН-1211, Женева, Швейцарія) свіфт SWIFT: CLAR CHZZ, IBAN: CH7108563122616001102, суму збитків за Кредитним договором № 14/51-615 від 10.10.1997 р. в розмірі 21 470 165,43 доларів США (двадцять один мільйон чотириста сімдесят тисяч сто шістдесят п'ять доларів США сорок три цента), що в еквіваленті за курсом національного банку України 8,0093 за 1 долар США на день подання позову 10.02.2010 р. становить 171960996, 05 грн. (сто сімдесят один мільйон дев'ятсот шістдесят тисяч дев'ятсот дев’яносто шість гривень п’ять копійок) на користь Казенного підприємства «Запорізький титано - магнієвий комбінат»(вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00194731).

Стягнути із Bearco S.A. місцезнаходження: Швейцарська конфедерація, Rue du Mont-Blanc, 7, 1201, Geneve, Suisse, CR number (реєстраційний номер): CH-660-0398992-4, Черга: 1 рахунок у доларах США № 122616 у банку Clariden Leu Zurich Ltd, адреса банку: 1, quai du Mont-Blanc, P.O.Box 1304, СH-1211, Geneve 1, Switzerland, (№ 1, КС дю Мон-блан, а/с 1304, СН-1211, Женева, Швейцарія) свіфт SWIFT: CLAR CHZZ, IBAN: CH7108563122616001102 на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00194731) державне мито в сумі 3183, 80 доларів США ( три тисячі сто вісімдесят три долари 80 центів), що в еквіваленті за курсом національного банку України 8,0093 за 1 долар США на день подання позову 10.02.2010 р. становить 25500, 00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути із Bearco S.A. місцезнаходження: Швейцарська конфедерація, Rue du Mont-Blanc, 7, 1201, Geneve, Suisse, CR number (реєстраційний номер): CH-660-0398992-4, Черга: 1 рахунок у доларах США № 122616 у банку Clariden Leu Zurich Ltd, адреса банку: 1, quai du Mont-Blanc, P.O.Box 1304, СH-1211, Geneve 1, Switzerland, (№ 1, КС дю Мон-блан, а/с 1304, СН-1211, Женева, Швейцарія) свіфт SWIFT: CLAR CHZZ, IBAN: CH7108563122616001102 на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00194731) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 29, 47 доларів США ( двадцять дев’ять доларів 47 центів), що в еквіваленті за курсом національного банку України 8,0093 за 1 долар США на день подання позову 10.02.2010 р. становить 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили .

Суддя господарського суду

Запорізької області Т.А. Азізбекян

Рішення підписано 23.03.2010 р.