Рішення № 9228371, 15.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10 Справа № 24/53/10

Суддя

м. Запоріжжя За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВП Вектор–ВС” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, офіс 604) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Елекомп” (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 23)

про стягнення суми 14306,43 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

Від позивача –Лата Н.Ф. (дов. № 651 від 26.02.2010р.);

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 13915, 47 грн. основного боргу, суми 154, 40 грн. –3 % річних, суми 236,56 грн. –збитків від інфляції, суми 10 000 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

          Ухвалою господарського суду від 18.01.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/53/10, судове засідання призначено на 09.02.2010р. Ухвалою суду від 09.02.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.03.2010р.

15.03.2010р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 15.03.2010р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та зазначив, що спірна сума боргу виникла у зв’язку з неповною оплатою відповідачем заборгованості за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000837 від 19.05.2009р. товар. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 22, 205, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з’являвся. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2009р. на підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу електротехнічні вироби на загальну суму 27915, 47 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000837 від 19.05.2009р.

          Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом на вищезазначеній видатковій накладній уповноваженої відповідачем особи на отримання даного товару –Журавель І.О., за довіреністю № 056 від 19.05.2009р.

          На оплату зазначеного товару відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № СФ-01672 від 13.05.2009р. на суму 27915,47 грн.

          З матеріалів справи слідує, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 14000 грн. (банківська виписка № 160 від 18.05.2009р.).

          Таким чином, у відповідача, на день розгляду справи, склалась заборгованість перед позивачем в сумі 13915,47 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання ( правовідносини , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Із досліджених судом доказів вбачається , що фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У рахунку-фактурі № СФ-01672 від 13.05.2009р. позивач визначив, що рахунок дійсний до сплати –до 19.05.2009р.

Як вже зазначалось, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті товару виконав частково і на момент розгляду справи має заборгованість перед позивачем у сумі 13915,47 грн., доказів слати заявленої до стягнення суми суду не надав.

До того ж, 06.07.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 442 з проханням погасити остаточну суму боргу, на яку відповіді не надійшло. Також, позивачем було повторно надіслано відповідачу вимогу вих. № 472 від 23.09.2009р., а також претензію вих. № 505 від 06.10.2009р. та претензію вих. № 593 від 02.11.2009р.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Елекомп” суми 13915,47 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 236,56 грн. втрат від інфляції за вересень 2009р.- жовтень 2009р. та суми 154,40 грн. 3% річних, які нараховані за період з 21.07.2009р. по 02.12.2009р.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення суми 236,56 грн. втрат від інфляції та суми 154,40 грн. 3% річних обґрунтовані.

Позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на сплату послуг адвоката у розмірі 10000 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути судові витрати у цій частині в сумі 2500 грн. 00 коп. у зв’язку з наступним.

Як слідує із заяви, а також доданих документів, судові витрати у розмірі 10 000 грн.00 коп. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав позивач звернувся за наданням послуг до адвоката Лати Наталії Федорівни (свідоцтво № 1935 від 25.03.2004р.). У підтвердження цих витрат надані договір № 01/12-09 про надання адвокатських послуг від 01.12.2009р., платіжне доручення № 4690 від 24.12.2009р. на суму 10000 грн.

Відповідно до договору про надання адвокатських послуг від 01.12.2009р., укладеного між позивачем (замовник) та адвокатом Латою Н.Ф. (виконавець), адвокат зобов’язався надати комплекс юридичних послуг з питань, що зазначені у п. 1.2 договору, а позивач зобов’язався прийняти роботу і сплатити винагороду. Відповідно до п. 1.2 договору до складу комплексу послуг консультаційно-правового характеру включається: консультування з правових питань, поставлених замовником з приводу подання позовної заяви до господарського суду Запорізької області та ТОВ “Елекомп” щодо стягнення заборгованості; підготовка позовної заяви до господарського суду Запорізької області до ТОВ “Елекомп” щодо стягнення заборгованості; представництво інтересів позивача в господарському суді Запорізької області по справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ “Елекомп”.

Беручи до уваги матеріали справи, чинне законодавство, зокрема, ст. 44 ГПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з оплати послуг адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в частині сплати послуг адвоката у розмірі 2500 грн. 00 коп. Визначаючи розмір, суд бере до уваги, що в позовній заяві немає відмітки що її підготувала адвокат Лата Н.Ф., також відсутній розрахунок позовних вимог про стягнення витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката. Враховуючи викладене в сукупності, беручи до уваги ціну позову, той факт, що відповідач частково сплатив суму основного боргу, ще до подання позовної заяви до суду, тобто своїми діями визнав наявну заборгованість, а також той факт, що справа не представляє особливої складності і адвокат брав участь лише у одному судовому засіданні та надав нормативне обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що заявлена сума 10000 грн. є неспіврозмірною, тому суд стягує за виконані адвокатом дії суму 2500 грн. 00 коп. судових витрат на послуги адвоката.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.           Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елекомп” (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 23; р/р 26001053202 в АБ “Експрес-Банк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 30054921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВП Вектор–ВС” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, офіс 604; п/р 260083015210 в ВАТ “КБ “Актив-банк”, МФО 300852, код ЄДРПОУ 26253000) суму 13915 грн. 47 коп. основного боргу, суму 154 грн. 40 коп. –3 % річних, суму 236 грн. 56 коп. - втрат від інфляції, суму 2500 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката, суму 143 грн. 06 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 7500 грн. 00 коп. витрат , пов’язаних з оплатою послуг адвоката відмовити .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 18.03.2010р.

Суддя Т.А. Азізбекян