Рішення № 9228341, 23.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10 Справа № 24/20/10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99)

До відповідача Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

Про стягнення 105 792,11 грн. основного боргу за договором про надання послуг з захоронення відходів № 269 від 08.01.2009 р.

Суддя Азізбекян Т.А.

За участю представників:

Від позивача –Шевченко Н.А.. –довіреність № 23 від 21.01.2010 р.

Від відповідача – Колодій А.О. –довіреність № 3 від 14.10.2009 р.

          24.12.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя (ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”) з позовною заявою до Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м. Запоріжжя (КП “ЕЛУАШ”) про стягнення 105 792,11 грн. вартості наданих послуг з захоронення відходів за договором про надання послуг по захороненню відходів № 269 від 08.01.2010 р.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2009 р. порушено провадження у справі № 24/20/10, судове засідання призначено на 05.02.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача та з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 23.02.2010 р.

В судовому засіданні 23.02.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 901-903 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 08.01.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 269 на надання послуг із захоронення відходів, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання у період дії Договору надавати послуги по захороненню відходів, що надходять від відповідача згідно Дозволу на розміщення відходів, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища Запорізької області і встановлених лімітів, на полігоні твердих побутових відходів № 1, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату, передбачену Договором. Згідно отриманого відповідачем Дозволу № 01.223/09 від 17.06.2008 р. на розміщення відходів на 2009 рік кількість відходів дозволених на розміщення на 2009 рік склала 33 500 тон. Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг по захороненню відходів становить 17,66 грн. за 1 тону, у тому числі ПДВ. На виконання умов Договору за період з січня по жовтень 2009 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по захороненню відходів на загальну суму 250 259,78 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які узгоджені між сторонами та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. Вартість наданих послуг за спірний період відповідачем оплачена частково в сумі 144 467,67 грн. Решту суми боргу відповідач на час подання до суду даної позовної заяви не оплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 269 від 08.01.2009 р. зобов’язання та вимоги чинного законодавства. Після звернення до суду з даним позовом відповідачем було сплачено 3 000,00 грн. в рахунок оплати наданих послуг за Договором № 269 від 08.01.2009 р., про що позивач пояснив суду в судовому засіданні 05.02.2010 р. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КП “ЕЛУАШ” 102 792,11 грн. вартості наданих послуг по захороненню відходів за Договором № 269 від 08.01.2009 р.

          Відповідач надав суду Відзив на позовну заяву № 243 від 23.02.2010 р., яким факт неналежного виконання зобов’язань за Договором № 269 від 08.01.2009 р. на надання послуг із захоронення відходів в частині своєчасної та повної оплати послуг по захороненню відходів визнав та підтвердив, що станом на час вирішення спору в судовому засіданні заборгованість КП “ЕЛУАШ” перед ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ” за надані послуги по захороненню відходів становить 102 792,11 грн. У підтвердження цього сторонами у справі також надано суду оригінал Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2009 р., підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств.

Крім того, за текстом Відзиву відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 24/20/10 строком на чотири місяці починаючи з березня 2010 року зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками. Необхідність надання розстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує наступним. Відповідно до Статуту КП “ЕЛУАШ” здійснює поточний середній і капітальний ремонт та утримання автошляхів, що знаходяться на балансі районних адміністрацій м. Запоріжжя. Основним замовником робіт та послуг, які надаються відповідачем є Управління комунального господарства Запорізької міської ради. Враховуючи те, що бюджет, прийнятий Запорізькою міською радою на 2008 –2009 роки, був дефіцитним, КП “ЕЛУАШ” не мало можливості своєчасно розраховуватися з позивачем за надані послуги за договором № 269 від 08.01.2009 р., що призвело до виникнення заборгованості. Зазначене підтверджується звітом про фінансові результати за 2009 рік, згідно якого у вказаний період підприємство не мало прибутку та має збитки у сумі 6 200 000,00 грн. Основним прибутком підприємства є фінансування з бюджету міста Запоріжжя. Своєю діяльністю відповідач виконує важливі функції, які забезпечують безперебійне функціонування місцевих шляхів сполучення, тобто від стабільної роботи підприємства відповідача залежить безперебійна робота усіх аварійних служб міста, в тому числі медичної, пожежної допомоги, тощо. Тобто роботи, які виконує підприємство є стратегічно важливими для м. Запоріжжя. На теперішній час відповідач не має можливості одночасно погасити заборгованість перед ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, а виконання рішення суду у повному обсязі призведе до блокування усіх рахунків КП “ЕЛУАШ” виконавчою службою. При блокуванні розрахункових рахунків відповідач не зможе здійснювати свою господарську діяльність, тобто роботи виконуватись не будуть, та підприємство не зможе отримати бюджетного цільового фінансування. Враховуючи мораторій на відчуження майна комунальних та державних підприємств, відсутність розстрочення виконання рішення призведе до неможливості виконання рішення по даній справі. Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення нормального функціонування КП “ЕЛУАШ” та своєчасного виконання будівних та ремонтних робіт на автошляхах міста, відповідач просить суд клопотання про надання розстрочку у справі № 24/20/10 задовольнити.

          Представники позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечили, вважають за необхідне вирішити дане клопотання на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

08.01.2009 р. між ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ” (позивачем у справі) та КП “ЕЛУАШ” (відповідачем у справі) був укладений Договір № 269 на надання послуг по захороненню відходів (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (виконавець) прийняв на себе зобов’язання у період дії Договору надавати послуги по захороненню відходів, що надходять від відповідача (замовника) згідно Дозволу на розміщення відходів, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища Запорізької області і встановлених лімітів, на полігоні твердих побутових відходів № 1, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату, передбачену Договором.

Відповідно до п., п. 2.1.1 і 2.1.4 Договору відповідач зобов’язаний здавати відходи на підставі дозволу на розміщення відходів, що надається Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області і встановлених лімітів, за винятком відходів, вказаних в Жовтому переліку відходів, затвердженого постановою КМУ № 1120 від 13.07.2000 р. Відповідач зобов’язаний забезпечувати здавання на полігон відходів кількістю 33500 т відповідно до Дозволу на розміщення відходів.

Відповідачем був отриманий Дозвіл № 01.223/09 від 17.06.2008 р. на розміщення відходів на 2009 рік, згідно якого кількість відходів дозволених на розміщення на 2009 рік склала 33 500 тон.

У відповідності до п. 2.3.1 Договору позивач зобов’язався здійснювати приймання відходів на полігон ТПВ № 1 з 7:00 до 189:00 години.

Згідно з п. 3.4 Договору підставою для прийняття відходів на розміщення до полігону ТПВ № 1 є пред’явлення талонів, які надаються відповідачу після здійснення попередньої оплати згідно п. 3.3 Договору, в необхідній кількості та виходячи із ваги відходів, що навантажуються у відповідний транспортний засіб. Фактична кількість відходів визначається шляхом зважування. У разі тимчасової несправності вагів прийом відходів проводиться згідно завантаженості транспорту. Прийом відходів на полігон ТПВ без талонів не дозволяється.

Пунктами 3.1 –3.3 Договору встановлено, що вартість послуг по захороненню відходів встановлюється відповідно до тарифу, погодженого виконавчим комітетом Запорізької міської ради, та встановлюється на дату укладення Договору у розмірі 17,66 грн., у тому числі ПДВ за 1 тону. Вартість послуг по захороненню відходів може індексуватися щомісячними коефіцієнтами інфляції. Вказаний в п. 3.1 Договору розмір вартості послуг є чинним до дати наступного погодження тарифу, про що позивач повідомляє відповідача не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дати погодження нового тарифу. Зміна розміру вартості послуг оформлюється додатковою угодою, яка підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками та є невід’ємною частиною Договору. Оплата за послуги, що надаються згідно договору, здійснюється у формі попередньої оплати протягом 3 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору за період з січня по жовтень 2009 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по захороненню відходів на загальну суму 250 259,78 грн. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які узгоджені між сторонами, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств та згідно яких надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії –залучені до матеріалів справи).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Як передбачено ст. 902 ЦКУ України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідач за спірний період на користь позивача згідно Договору № 269 від 08.01.2009 р. на час звернення позивача до суду з даним позовом всього перерахував 144 467,67 грн. грошових коштів. Решту суми боргу відповідач не погасив.

          Отже, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно умов Договору № 269 від 08.01.2009 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача за надані послуги по захороненню відходів склала 105 792,11 грн.

          Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з пунктом 5.1 строк дії Договору встановлено з 08.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги по захороненню відходів не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв’язку із частковим погашенням відповідачем боргу за надані йому послуги по захороненню відходів сумі 3 000,00 грн. після направлення до суду позовної заяви № 1029 від 22.12.2009 р., що підтверджується випискою банку за 29.12.2009 р. (копія зазначеного документу долучена до матеріалів справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по захороненню відходів за Договором № 269 від 08.01.2009 р. становить 102 792,11 грн.          

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому згідно Договору № 269 від 08.01.2009 р. послуги в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ” у розмірі 102 792,11 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу про стягнення з КП “ЕЛУАШ” 102792,11 грн. заборгованості за надані послуги документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву та оригінал Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2009 р., підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств, згідно якого відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем за надані послуги по захороненню відходів в розмірі 102 792,11 грн.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб, у зв’язку із чим суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову.

          На підставі вищевикладеного, суд позовні вимоги задовольняє частково.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення по даній справі на чотири місяці починаючи з березня 2010 року із сплатою заборгованості щомісячно рівними частками, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. з наступними змінами та доповненнями вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про розстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим станом підприємства та тим, що відповідач є бюджетною установою, яка виконує стратегічно важливі для нормальної життєдіяльності міста Запоріжжя роботи, та зупинення роботи підприємства може призвести до незворотних наслідків для жителів міста, виникнення аварійних ситуацій на дорогах міста.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан КП “ЕЛУАШ” та матеріальні інтереси сторін, приймаючи до уваги те, що відповідач є бюджетною установою, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 24/20/10 та вважає за доцільне клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду задовольнити, розстрочити виконання рішення від 23.02.2010 р. у справі № 24/20/10 про стягнення з КП “ЕЛУАШ” на користь ТОВ “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ” 102 792,11 грн. основного боргу на чотири місяці з 09.03.2010 р. по 09.07.2010 р. із сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 25 698,03 грн., а в останньому місяці –25 698,02 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

          Враховуючи, що платіжним дорученням № 1577 від 11.12.2009 р. позивачем сплачено 1 081,52 грн. державного мита, тоді як позовні вимоги про стягнення з КП “ЕЛУАШ” про стягнення 105 792,11 грн. вартості наданих послуг з захоронення відходів за договором про надання послуг по захороненню відходів № 269 від 08.01.2010 р. повинні були бути оплачені державним митом в розмірі 1 057,92 грн., суд вважає за необхідне в порядку ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України 23,60 грн. зайво сплаченого державного мита.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 901, 902, 903 ЦК України, ст., ст. 22, 44, 47, 49, 78, 82-84, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 03345018, р/р № 26003048630001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 35924440, р/р № 26000050200098 в філії “Запорізька дирекція ТОВ УКБ “КАМБІО”, МФО 313010) 102 792 грн. 11 коп. вартості наданих послуг, 1 057 грн. 92 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2010 р. у справі № 24/20/10 про стягнення з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя 102 792,11 грн. основного боргу на чотири місяці з 09.03.2010 р. по 09.07.2010 р. із сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 25 698 грн. 03 коп., а в останньому місяці –25 698 грн. 02 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, м. Запоріжжя 3 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 35924440, р/р № 26000050200098 в філії “Запорізька дирекція ТОВ УКБ “КАМБІО”, МФО 313010) довідку на повернення з Державного бюджету України 23 грн. 60 коп. зайво сплаченого державного мита.

          Суддя                               Т.А.Азізбекян

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “24” лютого 2010 р.