Рішення № 9228298, 20.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2010 р. Справа № 04/27-75 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес еліт"

до Малого підприємства "Василина"

Споживчого товариства "Каскад-Плюс"

про визнання права власності

                                                                                                    Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ковальова Л.В., дов. від 15.04.2008р.

від МП "Василина": Хавін В.М. - директор

від СТ "Каскад-Плюс": Пархонюк В.Ф. –директор, Лещенко В.В., дов. №1 від 12.01.2010р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

Справа передана на новий розгляд згідно постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2008р. по справі №01/52-75.

                    СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес еліт" просить визнати його власником будівлі кафе-магазину, розташованого по вул.Центральній, 2 в с.Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області на підставі ст.ст.328, 392 ЦК України, ст.85 ГК України.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ухвалою господарського суду Волинської області по справі № 6/3 - 47 від 26.10.2001 року було затверджено мирову угоду, укладену між МП “Василина” та споживчим товариством “Каскад - плюс” с. Любитів, Ковельського району, за умовами якої в термін до 01.11.2001 року СТ “Каскад - плюс” зобов’язувалось здійснити продаж МП “Василина” старої будівлі і інвентаря магазину, розташованого по вул. Центральна, 2 в с. Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області.

30.10.2001р. між СТ “Каскад плюс” і МП “Василина” було укладено договір купівлі - продажу №3, згідно з 1.1. якого СТ “Каскад плюс” зобов’язалось передати у власність МП “Василина” будівлю та інвентар , які знаходяться по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області, а МП “Василина” зобов’язалось сплатити 2270,40 грн.

Умови договору купівлі - продажу №3 від 30.10.2001р. сторонами виконано: МП “Василина” оплатило вартість будівлі, СТ “Каскад плюс” передало будівлю.

Факт передачі об’єкту МП “Василина” підтверджується актом приймання-передачі від 05.12.2001р.

МП «Василина»у поясненні від 22.04.2008р. позов визнає, мотивуючи тим, що згідно договору купівлі-продажу державного майна, укладеного 15.02.1994 року між Фондом комунального майна, як продавцем та МП «Василина»як покупцем, МП «Василина»придбало у власність, як переможець комерційного конкурсу з продажу об’єкта незавершеного будівництва торгового комплексу разом з відведеною земельною ділянкою в с. Воля Ковельська - незакінчену будівництвом трьохповерхову з підвальним приміщенням споруду загальною площею 518,5 кв.м. та земельну ділянку, відведену під забудову площею 0,23 га.

Актом вибірки та обстеження земельних ділянок під будівництво радгоспного магазину на 4 робочих місця, підписаного комісією 04.04.1980 року, встановлено наступне: «Земельна ділянка під будівництво радгоспного магазину на 4 робочих місця вибрана в межах генерального плану с. Воля Ковельська. Площа ділянки складає 0,22 га. На ділянці розміщений старий дерев’яний магазин і сарай, які підлягають знесенню за рахунок замовника.

З архітектурно-планувального завдання на проектування будівництва магазину, затвердженого архітектором Ковельського району 28.06.1988 року вбачається, що існуючий старий магазин і сарай підлягають знесенню за рахунок забудовника.

Оскільки на час придбання у власність недобудованого будівництва та земельної ділянки за адресою вул. Центральна. 2 в с. Воля Ковельська, на цій земельній ділянці знаходилась будівля, яка підлягала знесенню, та яка використовувалась СТ «Каскад - плюс»під магазин, МП «Василина»звернулось до Арбітражного суду Волинської області із позовом до СП «Каскад - плюс»про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та в завершенні будівництва.

Ухвалою Господарського суду Волинської області по справі № 6/3 - 47 від 26.10.2001 року затверджено мирову угоду, укладену між МП «Василина»та споживчим товариством «Каскад - плюс»с. Любитів Ковельського району, за умовами якої в термін до 01.11.2001 року СТ «Каскад - плюс»було зобов’язано здійснити продаж МП «Василина»старої будівлі та інвентаря магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського р-ну Волинської області, а МП «Василина»передати магазин площею 91,3 кв. м. в оренду СТ «Каскад -плюс».

На виконання зазначеної вище ухвали СТ «Каскад плюс»згідно договору купівлі - продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року продало, а МП «Василина»придбало стару будівлю магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району.

05 грудня 2001 року було сплачено визначену в договорі суму продажу та предмет договору купівлі продажу № 3 від 30.10.2001 року передано МП «Василина»згідно акту № 1 приймання - передачі, підписаного та затвердженого сторонами договору.

Оскільки існуюче на момент виникнення правовідносин щодо набуття права власності у відповідача на нерухоме майно - приміщення магазину за адресою вул. Центральна, 2 в с. Воля Ковельська законодавство не містило вимог щодо нотаріального оформлення договору купівлі - продажу та державної реєстрації нерухомого майна, придбаний об»єкт нерухомості було прийнято за актом приймання - передачі та зараховано на баланс МП «Василина».

01 листопада 2001 року між МП «Василина»і СТ «Каскад - плюс»був укладений договір оренди зазначеного нерухомого майна на виконання умов мирової угоди, визнаної та затвердженої ухвалою арбітражного суду Волинської області.

11 жовтня 2000 року відбулись збори засновників, на яких прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес еліт». Співзасновником товариства було МП «Василина».

Установчий договір про створення та діяльність ТзОВ «Верес еліт»та Статут затверджені загальними зборами засновників 11.10. 2000 року та зареєстровані розпорядженням Ковельської РДА № 460 від 19.10.2000 року.

02 січня 2002 року наказом № 1 «Про передачу майна у статутний фонд «Верес еліт»МП «Василина»передала як внесок у статутний фонд ТзОВ «Верес еліт»належне підприємству майно, у тому числі стару будівлю кафе -магазину, що знаходиться за адресою вул. Центральна,2 в с. Воля Ковельська вартістю 2270,40 грн. згідно акту приймання - передачі основних засобів.

У зв’язку зі зміною власника приміщення, 02 січня 2002 року укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого ТзОВ «Верес - еліт»надало, а СТ «Каскад - плюс»прийняло в тимчасове користування на умовах оренди строком до 31 грудня 2002 року приміщення площею 91,3 кв.м. за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району.

Цей договір діяв до грудня 2003 року.

3 31 грудня 2003 року по 01 березня 2007 року укладались договори оренди нежитлового приміщення між сторонами ТзОВ «Верес - еліт»та ВКП «Каскад».

Господарський суд, на виконання вказівок постанови ВГСУ від 19.02.2008р., змінив процесуальний статус СТ "Каскад-Плюс" та керуючись ст.24 ГПК України, залучив останнє до участі у справі відповідачем.

На підставі клопотання СТ "Каскад-плюс" №74 від 09.06.2008р. ухвалою суду від 10.06.2008 провадження по справі було зупинено до закінчення розгляду цивільної справи за позовом Горбатенка Олександра Миколайовича до СТ „Каскад-плюс", МП „Василина", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Хавіна Володимира Миколайовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 від 20.10.2001 року.

06.11.2008р. до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю “Верес еліт” про поновлення провадження у справі у зв’язку з прийняттям Ковельським міськрайонним судом 23.07.2008р. рішення по справі №2-1383/08 за позовом Горбатенка Олександра Миколайовича до СТ „Каскад-плюс", МП „Василина", ТзОВ "Верес-Еліт", третьої особи на стороні відповідача Хавіна Володимира Миколайовича про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 від 20.10.2001 року.

Вказаним рішенням у позові Горбатенка Олександра Миколайовича, пайовика Споживчого товариства "Каскад-плюс" до Споживчого товариства "Каскад-плюс", Малого підприємства "Василина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Еліт", за участю третьої особи на стороні відповідача Хавіна Володимира Миколайовича про визнання договору купівлі-продажу №3 від 30.10.2001р. недійсним, відмовлено.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2008р. по справі №2-1383/08 ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01.10.2008р. залишено без змін і набрало чинності 01.10.2008р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог на час поновлення провадження у справі в поясненні від 03.02.2009р. зазначив наступне:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2008 року у справі № 22 ц - 443/08 встановлено наступні обставини:

Сторонами мирової угоди (МП «Василина»та СТ «Каскад - Плюс») в повному об'ємі виконані її умови, хоча і не в строки у ній визначені. Однак, враховуючи те, що дії учасників були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, то відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, що діяло на той час, вона є дійсною, порушення строків укладення договору та виконання не може свідчити про її недійсність.

Твердження про те, що договір купівлі - продажу укладено формально та наслідки фактично по цьому договору не наступили, судом спростовано на підставі досліджених доказів: діями учасників договору купівлі - продажу, які фактично угоду виконали, актом прийомки - передачі майна № 1 від 05.12.2001 року та накладною № 1 МП «Василина»від 05.12.2001 року, виписаною СТ «Каскад - Плюс», про сплату коштів за придбане майно по вул.. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська, пізніше - укладеними договорами оренди даного приміщення між МП «Василина»та СТ «Каскад - плюс»(в наступному ТзОВ «Верес - Еліт»та ВКП «Каскад»).

Судом не прийнято до уваги ту обставину, що при укладенні мирової угоди та в подальшому укладенні договору купівлі - продажу майна не було рішення загальних зборів СТ «Каскад - плюс»з приводу відчуження майна, належного товариству, оскільки дії СТ «Каскад - плюс»по взаємовідносинах із МП «Василина»в подальшому свідчать про те, що дії директора Пархонюка В.Ф. були споживчим товариством схвалені.

Та обставина, що на Пархонюка В.Ф. при укладенні даних договорів здійснювався тиск, судом до уваги не прийнято.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З врахуванням встановлених Ковельським міськрайонним судом фактів, не потребують додаткової оцінки для правильного вирішення спору обставини, на які звертає увагу Вищий господарський суд України в постанові від 19.02.2008 року по справі № 1/52 - 75, а саме докази права власності засновника на приміщення магазину, зокрема, правовстановлюючі документи та технічна характеристика на об’єкт нерухомості:

доказом права власності відчужувача на приміщення є договір купівлі - продажу, правочинність якого встановлена судовим рішенням;

відсутність технічної документації на об’єкт нерухомості не є визначальною для правильного вирішення спору, оскільки як вбачається із дій учасників угоди, сторони при її укладенні чітко усвідомлювали, що є предметом договору, суперечностей та спорів з цього приводу між ними не виникало, що в подальшому підтверджується укладеним між сторонами договорами оренди даного приміщення. Також в акті прийомки - передачі від 05.12.2001 року визначено тип будівлі та її площа. Крім цього, відсутність технічної характеристики на будівлю в даному випадку не може бути підставою для визнання договору недійсним.

МП "Василина" у відзиві від 03.02.2009р. позов визнає з підстав, зазначених вище.

Ухвалою суду від 17.02.2009р. провадження у справі було зупинено до вирішення справи господарського суду Волинської області №1/44-92 за позовом Любитівського споживчого товариства до СТ „Каскад-плюс", МП „Василина", третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Верес еліт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3 від 30.10.2001р. та пунктів 1.3, 1.4 наказу №1 в МП «Василина»від 02.01.2002р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.04.2009р. по справі №1/44-92 у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2009р. по справі №1/44-92 рішення господарського суду Волинської області від 01.04.09 по справі № 1/44-92 залишено без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2009р. по справі №1/44-92 касаційну скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 08.02.2010р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 20.04.2010р. позивач долучає до матеріалів справи рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009р. по справі №5/34-92 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. по справі №5/34-92.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.09.2009р. по справі №5/34-92 за позовом Любитівського споживчого товариства до Споживчого товариства "Каскад-плюс", Малого підприємства “Василина” за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Верес еліт" про визнання договору купівлі-продажу неукладеним, у позові відмовлено (Т.3 а.с. 103-105).

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. рішення господарського суду Волинської області від 22.09.2009р. по справі №5/34-92 залишено без змін (т.3 а.с 106-107).

          СТ "Каскад-плюс" звернулося до суду з клопотанням №31 від 19.04.2010р., де зазначило, що ухвалою Вищого господарського суду України призначено до розгляду касаційну скаргу Любитівського споживчого товариства на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. по справі №5/34-92 на 19.05.2010р. і керуючись ч.1 ст.79 ГПК України просить зупинити провадження по справі №04/27-75 до закінчення розгляду Вищим господарським судом України справи №5/34-92.

          Позивач і відповідач 1 проти клопотання відповідача 2 заперечують.

          В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Суд, керуючись ч.1 ст.79, ст.105 ГПК України та зважаючи на те, що рішення господарського суду у справі №5/34-92 набрало чинності згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р., не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача 2.

У відзиві №33 від 19.04.2010р. відповідач 2 позов заперечує, мотивуючи тим, що згідно Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.2008р. № 121, державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов’язковою для власників незалежно від форми власності.

Позивачем не проводилась державна реєстрація приміщення магазину, що розташований за адресою: с. Воля Ковельська, Ковельського району, вул. Центральна, 2.

Це підтверджує і КП „ВО БІТ' у поясненні від 22.04.2008р., де зазначає, що у відповідності до матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно за адресою: Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, технічна інвентаризація та реєстрація права власності на магазин не проводилась.

Відповідно до п. 3.4 Статуту СТ „Каскад-плюс" питання по продажу майна, що належить споживчому товариству входять до виключної компетенції загальних зборів. Загальні збори по цьому питанню фактично не проводились, і воно не вирішувалось. Таким чином, договір купівлі-продажу № 3 від 30.10.2001р. є юридично нікчемним документом, який не може створювати будь-яких юридичних наслідків.

В самому договорі купівлі-продажу зазначено як об’єкт купівлі-продажу: будівля та інвентар, який знаходиться за адресою: с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, (п. 1.1), а в п. 4.1 вказується, що передача здійснюється продавцем в 3-х денний термін з дня підписання договору за актом приймання-передачі, який є невід"ємною частиною договору. Проте, такий акт приймання-передачі відсутній, оскільки предметом договору купівлі-продажу є будівля, як істотною умовою договору відповідно до ст.153 ЦК України (1963р.) має бути технічна характеристика будівлі (дерев’яна, цегляна та ін., вказано розміри, долучено технічні паспорта), що вказувало б на індивідуальні ознаки об’єкту продажу.

Договір купівлі-продажу № 3 від 30.10.2001р. укладався з відповідачем на виконання ухвали арбітражного суду Волинської області у справі № 6/3-47 від 26.10.2001р. за позовом МП „Василина" до СТ „Каскад-плюс" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та в завершенні будівництва.

Як вбачається з даної мирової угоди в п. 1 розділу „обов’язки сторін" СТ „Каскад-плюс" зобов'язується в термін до 01 листопада 2001 року здійснити продаж МП „Василина" будівлі і інвентаря по залишковій вартості.

Акт №1 приймання-передачі складено 05.12.2001р., накладна № 1 від 05.12.2001р., кошти за будівлю згідно рахунку № 1 від 05.12.2001р. МП „Василина" були перераховані 06.12.2001р.

Відповідно до умов п. 4.1 договору купівлі-продажу передача об’єкта проводиться в трьохденний термін з дня підписання договору за актом приймання-передачі, який підписується сторонами і є невід"ємною частиною договору.

Отже, фактично умови мирової угоди, яка була укладена при розгляді справи № 6/3-47 були не виконані, а в самій мировій угоді - в розділі „інші умови" зазначалось, що у разі порушення однією із сторін даної угоди, всі дії, здійснені будь-якою із сторін скасовуються і сторони діють виходячи зі стану, який був до укладення даної мирової угоди. Тобто, в самій мировій угоді чітко встановлено, що якщо в термін до 01.11.2001р. не здійснено продаж МП „Василина" будівлі і інвентаря по залишковій вартості, то власником даної будівлі залишається СТ „Каскад-плюс". В даному випадку директор СТ „Каскад-плюс" діяв в порушення Закону України „Про споживчу кооперацію" та Статуту споживчого товариства: без рішення загальних зборів, а угода не була направлена на досягнення для СТ „Каскад-плюс" бажаного результату, оскільки розпорядник майна (вищий орган управління - загальні збори) дерев'яної будівлі магазину в с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2, не тільки не бажав продавати дане майно, а й взагалі не знав про наміри, або дії директора по укладанню угоди купівлі-продажу, тому вважати це угодою неможливо.

І з цих підстав договір купівлі-продажу є недійсним тому, що в його основі відсутнє волевиявлення сторін стосовно однієї з основних умов договору купівлі-продажу інвентаря, відсутні будь-які дані щодо відчуження його відповідачу МП „Василина".

В абз. 3 мирової угоди між МП „Василина і СТ „Каскад-плюс" по справі господарського суду Волинської області № 6/3-47 обидві сторони чітко визначили, що станом на 26.10.2001р. „питання власності по будівлі, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га і належить СТ „Каскад-плюс" не було врегульоване при оформлені договору купівлі-продажу між управлінням Фонду комунального майна Волинської області і МП „Василина". А тому невідомо, з яких підстав може ставити вимоги ТзОВ „Верес еліт" стосовно майна: дерев’яної будівлі магазину, що знаходиться за адресою: с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 2.

СТ „Каскад-плюс" згідно договору взаємовідносин за № 1 від 24.02.2001р. і у відповідності до законодавства, що було чинним на той час: ст. 21 Закону України „Про власність" (право колективної власності виникає з цивільно-правових угод), ст. 128 ЦК України (1963р.) - право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі та ст. 328 ЦК України (2004р.), що чинний на даний час (право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів) набуло правові підстави на дерев’яну будівлю магазину та можливості користування земельною ділянкою площею 0,07 га.

Оскільки, Любитівське споживче товариство фактично постійно користувалось нерухомим майном: магазином, який розташований за адресою: с. Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області, вул. Центральна, 2, а також земельною ділянкою 0,07 га, на якій розміщено цей магазин, і це право було передано СТ „Каскад-плюс", то і користуватися і розпоряджатися цим майном має право лише СТ „Каскад-плюс".

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до справи матеріали, господарський суд, -

встановив:

Спірне майно - стара будівля магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського р-ну було отримане МП «Василина»у власність згідно договору купівлі - продажу № 3 від 30 жовтня 2001 року, за умовами якого споживче товариство «Каскад - плюс»продало, а МП «Василина»придбало будівлю за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району.

Договір укладено на виконання ухвали господарського суду Волинської області по справі № 6/3 - 47 від 26.10.2001 року, якою затверджено мирову угоду, укладену між МП «Василина»та споживчим товариством «Каскад - плюс»с. Любитів Ковельського району, за умовами якої в термін до 01.11.2001 року СТ «Каскад - плюс»зобов’язувалось здійснити продаж МП «Василина»старої будівлі і інвентаря магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського р-ну Волинської області.

МП «Василина»05 грудня 2001 року було сплачено визначену в договорі суму продажу, про що свідчить копія накладної від 05.12.2001р., платіжне доручення №70 від 06.12.2001р. та згідно акту № 1 приймання - передачі, підписаного та затвердженого сторонами договору, прийнято нерухоме майно - будівлю магазину за адресою вул. Центральна, 2 с. Воля Ковельська Ковельського району.

11 жовтня 2000 року відбулись збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес еліт». МП «Василина»стало співзасновником товариства.

Установчий договір про створення та діяльність ТзОВ «Верес еліт»та Статут затверджені загальними зборами засновників 11.10.2000р. та зареєстровані розпорядженням Ковельської РДА № 460 від 19.10.2000 року.

02 січня 2002 року наказом № 1 «Про передачу майна у статутний фонд «Верес еліт»відповідач - МП «Василина»передало як внесок у статутний фонд ТзОВ «Верес еліт»належне підприємству майно, у тому числі стару будівлю кафе - магазину, що знаходиться за адресою вул. Центральна,2 в с. Воля Ковельська вартістю 2270,40 грн. згідно акту приймання - передачі основних засобів.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2008 року у справі № 22 ц - 443/08 за позовом Горбатенка О. М. до СТ «Каскад-плюс», МП «Василина», ТзОВ «Верес еліт», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хавін В.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.10.2001р. та рішенням господарського суду Волинської області від 01.04.2009р. по справі №1/44-92 за позовом Любитівського споживчого товариства до СТ "Каскад-Плюс", МП "Василина", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Верес еліт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №3 від 30.10.2001р. та п.п.1.3., 1.4 наказу №1 МП "Василина" від 02.01.2002р. встановлені наступні обставини:

Сторонами мирової угоди (МП «Василина»та СТ «Каскад - Плюс») в повному об'ємі виконані її умови, хоча і не в строки у ній визначені. Однак, враховуючи те, що дії учасників були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, то відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, що діяло на той час, вона є дійсною, порушення строків укладення договору та виконання не може свідчити про її недійсність.

При укладенні даного договору купівлі - продажу приміщення сторонами дотримано вимоги ст.ст. 42 - 47 ЦК України (в ред. 1963 року), а тому підстав для визнання недійсним вказаної угоди немає.

Питання не визначення індивідуальних ознак об'єкта купівлі - продажу нерухомого майна судом до уваги не приймається, оскільки, як вбачається із дій учасників угоди, сторони при її укладенні чітко усвідомлювали, що є предметом договору, суперечностей та спорів з цього приводу між ними не виникало, що в подальшому підтверджується укладеними між сторонами договорами оренди даного приміщення. Також в акті прийомки - передачі від 05.12.2001 року визначено тип будівлі та її площа. Крім цього, відсутність технічної характеристики на будівлю в даному випадку не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Твердження про те, що договір купівлі - продажу укладено формально та наслідки фактично по цьому договору не наступили судом спростовано на підставі досліджених доказів: діями учасників договору купівлі - продажу, які фактично угоду виконали, актом прийомки - передачі майна № 1 від 05.12.2001 року та накладною № 1 МП «Василина»від 05.12.2001 року, виписаною СТ «Каскад - Плюс», про сплату коштів за придбане майно по вул.. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська, пізніше - укладеними договорами оренди даного приміщення між МП «Василина»та СТ «Каскад - плюс»(в наступному ТзОВ «Верес - Еліт»та ВКП «Каскад»).

Судом не прийнято до уваги ту обставину, що при укладенні мирової угоди та в подальшому укладенні договору купівлі - продажу майна не було рішення загальних зборів СТ «Каскад - плюс»з приводу відчуження майна, належного товариству, що є порушенням п. 3.4 Статуту СТ «Каскад - плюс», що є його виключною компетенцією, а директор товариства Пархонюк В.Ф. не мав права вирішувати це питання самостійно.

Судом встановлено, що дійсно рішення загальних зборів від 2001 року з приводу продажу даного приміщення в СТ «Каскад - плюс»не має. Однак, враховуючи ту обставину, що при затвердженні мирової угоди арбітражним судом перевірялись повноваження Пархонюка В.Ф. на її укладення, дії СТ «Каскад - плюс»по взаємовідносинах із МП «Василина»в подальшому свідчать про те, що дії директора Пархонюка В.Ф. були споживчим товариством схвалені.

Та обставина, що на Пархонюка В.Ф. при укладенні даних договорів здійснювався тиск, судом до уваги не приймається, оскільки вказаного в судовому засіданні не встановлено.

02 січня 2002 року МП "Василина" відповідно до норм чинного на той час Закону України "Про власність" та наказу №1 "про передачу майна у статутний фонд ТзОВ "Верес Еліт" передала як внесок у статутний фонд ТзОВ "Верес Еліт" належне підприємству майно, серед якого і стара будівля магазину-кафе за адресою: вул. Центральна, 2 в с. Воля Ковельська та земельну ділянку площею 0,23 га.

По акту приймання-передачі основних засобів земельна ділянка площею 0,23га в с. Воля Ковельська перейшла у власність ТзОВ "Верес Еліт" для здійснення підприємницької діяльності, будівництва "Бізнес-центру".

17.11.2003 року ТзОВ "Верес Еліт" видано державний акт серія ВЛ №071497 на право власності на земельну ділянку площею 0,23га по вул. Центральна, 2 в с. Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області з цільовим призначенням –для будівництва та обслуговування "Бізнес-центру".

Отже, викладеним підтверджується правомірність розпорядження майном його власником.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони; рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З врахуванням встановлених Ковельським міськрайонним судом фактів, не потребують додаткової оцінки для правильного вирішення спору обставини, на які звертає увагу Вищий господарський суд України в постанові від 19.02.2008 року по справі № 1/52 - 75, а саме докази права власності засновника на приміщення магазину, зокрема, правовстановлюючі документи та технічна характеристика на об’єкт нерухомості:

-          доказом права власності відчужувача на приміщення є договір купівлі - продажу, правочинність якого встановлена судовими рішеннями: рішенням Ковельського міськрайонного суду по справі за позовом Горбатенка О. М. до СТ «Каскад-плюс», МП «Василина», ТзОВ «Верес еліт», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хавін В.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.10.2001р. та рішенням господарського суду Волинської області від 01.04.2009р. по справі №1/44-92 за позовом Любитівського споживчого товариства до СТ "Каскад-Плюс", МП "Василина", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Верес еліт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №3 від 30.10.2001 року та п.п.1.3., 1.4 наказу №1 МП "Василина" від 02.01.2002 року;

-          відсутність технічної документації на об»єкт нерухомості не є визначальною для правильного вирішення спору, оскільки «як вбачається із дій учасників угоди, сторони при її укладенні чітко усвідомлювали, що є предметом договору, суперечностей та спорів з цього приводу між ними не виникало, що в подальшому підтверджується укладеним між сторонами договорами оренди даного приміщення. Також в акті прийомки - передачі від 05.12.2001 року визначено тип будівлі та її площа. Крім цього, відсутність технічної характеристики на будівлю в даному випадку не може бути підставою для визнання договору недійсним.»

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, за договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором купівлі - продажу виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Рішенням зборів засновників ТзОВ "Верес еліт", які відбулись 11.10.2000р., прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю “Верес еліт”, про затвердження Установчого договору, Статуту.

02.01.2002р. МП "Василина" прийнято наказ №1 “Про передачу майна у статутний фонд", згідно з яким МП "Василина" вирішило передати до статутного фонду ТзОВ "Верес еліт", зокрема, стару будівлю кафе-магазину в с.Воля Ковельська по вул.Центральній, 2 вартістю 2270,40 грн.

Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі від 02.01.2002р.

У відповідності із ст.12 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла станом на час передачі майна, товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про власність", що був чинним на час передачі майна до статутного фонду, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Згідно із ст.85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Згідно із ч.1 ст.329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Враховуючи наведене, ТзОВ "Верес еліт" набуло права власності на будівлю кафе-магазину по вул.Центральній, 2 в с.Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області шляхом передачі цієї будівлі до статутного фонду, тобто, на підставі, прямо передбаченій законом.

17.11.2003р. Ковельським районним відділом земельних ресурсів було видано ТзОВ "Верес еліт" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071497.

Будівля кафе-магазину знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом не встановлено неправомірності набуття ТзОВ "Верес еліт" права власності на будівлю.

Заперечення відповідача 2, наведені у відзиві №33 від 19.04.2010р., спростовані фактами, встановленими рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2008р. у справі №22ц-443/08 та рішенням господарського суду Волинської області від 01.04.2009р. у справі №1/44-92, що набрали чинності та мають для суду преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України.

Твердження відповідача 2 про те, що договір №3 є неукладеним спростовано рішенням господарського суду Волинської області від 22.09.2009р. №5/34-92, що набрало чинності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою; ст. 16 ЦК України визнання права передбачено як спосіб захисту цивільних прав. У зв'язку з цим обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав відповідає чинному законодавству України.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, ч.1 ст. 329, 392 Цивільного кодексу України, п. 4 його Прикінцевих і перехідних положень, ст.85 Господарського кодексу України, п. 4 його Прикінцевих положень, Законом України "Про господарські товариства", ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Верес еліт" (Ковельський район, с.Воля Ковельська, вул.Центральна, 2, код ЄДРПОУ 30996678) право власності на будівлю кафе-магазину, розташованого по вул.Центральній, 2 в с.Воля Ковельська, Ковельського району, Волинської області.

          Суддя                                                                                                    С.Т.Філатова

Повний текст рішення підписано

                              23.04.2010р.