Ухвала суду № 92278765, 30.09.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9480/17

Провадження № 2-п/428/26/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Шубочкіної Т.В.

при секретарі Погребной Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Шурхно К.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.11.2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шурхно К.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.11.2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обгрунтуваннясвоєї заяви він зазначив, що зазначене судове рішення було постановлене без участі ОСОБА_1 і причини його відсутності є поважними, чого не було з`ясовано в судовому засіданні, докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи у справі відсутні, повідомлення йому на зазначену в позові адресу не надсилалися, так як і само заочне рішення.

Крім того, вимоги позивача по справі необгрунтовані, пропущений строк позовної давності та неправильно проведений розрахунок заборгованості.

Додатково до судового засідання надані документи щодо знаходження його на момент розгляду справи на території Російської Федерації, а саме копію трудової книжки із записом про час його роботи у ТОВ «СПСР-Експрес» та відомості про стан особистого рахунку застрахованої особи та його стажу.

Ухвалою суду від 30 вересня 2020 року позивача АТ «Укрсоцбанк» у зазначеній цивільній справі було замінено на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», представник якого надав до суду заперечення на заяву про скасування заочного рішення, в якому зазначив, що дана заява подана з метою затягування процесу стягнення боргу з ОСОБА_1 , заочне рішення було винесено законно, відповідач по справі про час слухання був повідомлений належним чином.

В судове засідання строни не з`явилися, про час розгляду заяви були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши, матеріали цивільної справи, оцінивши в сукупності доводи сторін прийшов до наступного.

04.09.2017 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 571/22-3/1-Ж13 від 09.11.2007 року у розмірі 25604,64 дол.США.

03.10.2017 року було відкрите провадження та розгляд справи був призначений у відкритому судовому засіданні на 25.10.2017 року. Ухвала та матеріали позову були направлені ОСОБА_1 за місцем його реєстрації на адресу: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся до суду із поміткою «не проживає».

Розгляд справи був призначений повторно на 16.11.2017 року і повістка на ім`я ОСОБА_1 і на туж саме адресу повернулася до суду за закінченням терміну зберігання. За результатами розгляду позовної заяви 16.11.2017 року було ухвалене заочне рішення про задоволення позовних вимог і з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 25604,64 дол.США, що становить 678067,74 гривень, 9774,57 гривень судового збору. Дане рішення було направлене ОСОБА_1 на вищезазначену адресу, але лист повернувся за закінченням строку зберігання (л.с.85).

Згідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи 25.10.2017 та 16.11.2017 повідомлявся належним чином. Також, в матеріалах справи є підтвердження того, що йому направлялися як сама позовна заява, так і ухвали та заочне рішення суду.

За вказаних обставин, доводи відповідача про невручення відповідачу судових викликів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються судовими викликами, направленими на адресу відповідача завчасно, тому підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Статтями 43, 49 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, у суду були достатні підстави для ухвалення заочного рішення в справі.

Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.3.3.13 Договору кредиту № 571/22-3/1-Ж13 від 09.11.2007 року позичальник протягом 2 робочих днів зобов`язаний повідомляти кредитора про зміну місця проживання, місця роботи, номерів телефонів та інші обставини, які можуть вплинути на виконання зобов`язань, із чим ОСОБА_1 погодився.

Останній платіж був здійснений 24.04.2014 року, про що свідчить довідка ПАТ «Урсоцбанк» станом на 30.05.2017 року.

Стаття 257 ЦК України передбачає загальний строк позовної давності у три роки. В той же час ст.267 ЦК України зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ОСОБА_1 є громадянином Росії і проживав на території України на час укладення договору кредиту згідно Тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 .

Представлені витяги про стан індивідуального особистого рахунку застрахованої особи та копія трудової книжки, які начебто підтверджують знаходження ОСОБА_1 на території Російської Федерації з 2014 року, суд не приймає до уваги, бо в судове засідання не були представлені оригінали цих документів, так як і не представлені докази перетину кордону у визначений період часу. Суд вважає, що зазначені витяги можуть свідчити лише про знаходження ОСОБА_1 на даний час за межами України.

Суд також враховує те, що ОСОБА_1 був обізнаний про умови кредитного договору, проводив оплати, підписував додаткові угоди, тобто знав про відповідальність за невиконання умов договору, в тому числі і про можливість стягнення з нього заборгованості у разі її виникнення в судовому порядку.

У відповідності зі ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач будучи повідомлений про день та час судового засідання не з`являвся в судові засідання, суд розглянув справу у відсутності відповідача та ухвалив заочне рішення.

Таким чином, будь-яких доказів, які б мали значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.

Виходячи з обставин, викладених вище, висновків суду про неявку відповідача судове засідання без поважних причин, зловживання своїми процесуальними правами, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Виходячи з викладеного вище, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260-261, 280, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Шурхно К.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.11.2017 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Суддя: Т. В. Шубочкіна