Постанова № 9227459, 18.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 лютого 2010 р. № 2-а- 40216/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Васильєвої Г.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, Шляхова О.П.,

відповідача - Лиманського А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "З.В.Є." до державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання незаконним рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення начальника ДПІ Фрунзенського району міста Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001482303 від 15.04.2009 року на суму 15010,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що перевірка позивача проведена незаконно з порушеннями вимог діючого законодавства, рішення за висновками перевірки прийнято необґрунтовано, без розгляду порушень по суті.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, зазначила, що відповідачем порушено вимоги діючого законодавства при проведенні перевірки, представники відповідача діяли незаконно та з перевищенням наданої їм компетенції, вважала їх дії протиправними, такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001482303 від 15.04.2009 року на суму 15010,00 грн. прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

03.04.2009 року фахівцями ДПА у Харківській області було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе, розташованого за адресою: місто Харків, вул. Корчагінців, 34А, яке належить ПП "З.В.Є." (код 35858483).

Перевірка була проведена згідно плану перевірок на квітень 2009 року та на підставі направлення на перевірку від 02.04.2009 року №3958, підписаного головою ДПА у Харківській області

Приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

В цьому ж Законі дано визначення позапланової перевірки, згідно з яким позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 вказаного закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Виходячи з наведеного, суд не може погодитись з твердженням представника позивача про те, що єдиним органом, який уповноважений здійснювати контроль за здійсненням позивачем, як платником податків, розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу є ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова, оскільки ДПА у Харківській області також має такі повноваження.

Суд зазначає, що проведена перевірка була передбачена в плані роботи ДПА в Харківській області, отже проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Суд не приймає посилання представника позивача на ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо планової перевірки, оскільки дане визначення планової перевірки стосується документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), що не стосується предмету спірної перевірки.

Судом встановлено, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, за результатами якої був складений акт перевірки.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірки субєктів підприємницької діяльності щодо контролю за здійсненням розрахунковими операціями у сфері готівкового та безготівкового обігу регламентовані Порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок, затвердженим Наказом ДПА України від 04.04.02 р., № 155/ДСК, в якому зазначено, що перевірки проводяться особами органів державної податкової служби групою у складі не менше двох посадових осіб та за наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право проведення перевірки субєктів підприємницької діяльності.

При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються:

-Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за №441.

-Наказом ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 «Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю».

Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Пунктом 1 Наказу ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 «Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю» затверджено створення групи при ДПА у Харківської області з числа фахівців підрозділів оперативного контролю державних податкових інспекцій в районах м. Харкова, Харківської області.

Оспорювана перевірка проводилась інспекторами ДПА у Харківській області з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до плану ДПА у Харківській області здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з думкою позивача щодо неправомірності проведеної спірної перевірки, оскільки перевіряючі діяли в межах прав, наданих направленнями на перевірку, та в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої чинним законодавством України.

Суд зазначає, що у звязку з тим, що показання свідків - інспекторів-ревізорів, які безпосередньо проводили перевірку трактиру позивача - Забайрачної С.Ю., Здор Н.А. суперечать один одному, вони до уваги не приймаються і справа розглядається на підставі оцінки наданих до суду документів.

Щодо встановлених під час перевірок порушень суд зазначає наступне.

Перевіркою було встановлено порушення: п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО у розмірі 3002,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001482303 від 15.04.2009 року до ПП "З.В.Є." було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 15010,00 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція це прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Суд зазначає, що за зазначеною адресою по вул. Корчагінців, 34А в м. Харкові, був збудований трактир "ЗВЕРЬ", власником якого є суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Зайцев В.Е.

Відповідно до договору від 22.04.2008 року, трактир "ЗВЕРЬ" переданий в оренду приватному підприємству "З.В.Є."

В зазначеному договорі зазначено, що на території трактиру здійснюють діяльність:

- фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в частині приготування та подальшої реалізації продуктів харчування (їжі). Також ФО-П ОСОБА_2 займається організацією та приготуванням всіх банкетів.

- ПП "З.В.Є." в частині реалізації всіх спиртних і алкогольних напоїв. При цьому при проведенні всіх банкетів спиртні напої оплачуються окремо на адресу ПП "З.В.Є."

Статтею 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звідності субєктів малого підприємництва” № 727 від 03.07.1998р. встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Є №020812 Зайцев Валерій Єгорович здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі податкового обліку зі сплати єдиного податку.

А тому, всі розрахунки ФОП ОСОБА_2 проводяться з відображенням в книзі обліку розрахунково-касових операцій.

При здійсненні перевірки податковий інспектор Здор Н.А. заказала декілька блюд та передала 3000 грн. за організацію банкету адміністратору кафе ОСОБА_1

Зазначена операція по внесенню грошових коштів в розмірі 3000 грн. була відображена по книзі ФОП ОСОБА_2 , що відповідає діючому законодавству.

Крім того, 03.04.2009 року робітниками ДПА - інспектором Гуйди Е.В. з Бідил Е.М. відповідно до направлень №3981 від 02.04.2009 року була здійснена перевірка ФОП ОСОБА_2.

За результатами даної перевірки порушень діючого законодавства ФОП ОСОБА_2 встановлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ними спірного рішення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи. При розгляді даної справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняття без належного обґрунтування та не на підставах, передбачених чинним законодавством України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "З.В.Є." до державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання незаконним рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати рішення начальника ДПІ Фрунзенського району міста Харкова щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001482303 від 15.04.2009 року на суму 15010,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "З.В.Е." судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2010 року.

Суддя І.С.Чалий