Постанова № 9227451, 19.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19.02.2010 р.                                                                                           № 2а- 44580/09/2070                     

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецькому І. В.,

за участі представників:

позивача - Парфенков І.С.,

відповідача - Войтенко В.В.,Чуб А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкового повідомлення -рішення,-

встановив:

Позивач –Товариство з обмеженою відповіальністю «Сільськогосподарське підприємство «Ягідне»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення відповідача –Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03.12.2009р. №0000442310/0 в повному обсязі.

          В обґрунтування заявлених вимог указав, що відображених в акті планової виїзної перевірки від 27.11.2009р. №1562/23-31558573 порушень ТОВ не вчиняло, операцій з поставки бензину, насіння цукрового буряку, дизельного пального на користь інших суб’єктів права, які б були не відображені в деклараціях з ПДВ, не здійснювало, придбане дизельне пальне використало у власній господарській діяльності для вирощування сільськогосподарської продукції. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

          Відповідач –Куп’янська об’єднана державна податкова інспекція у Харківській області просив у позові відмовити.

          В обґрунтування заперечень проти позову указав, що проведеною перевіркою встановлено факт списання ТОВ «СП «Ягідне»бензину в кількості 720,00л. на суму 2.976,00грн., який не був використаний в господарскій діяльності, списання насіння цукрового буряку в кількості 40 кг. на суму 1.000,00грн., який не був використаний в господарскій діяльності, передачі в межах балансу ТОВ «СП «Ягідне»дизельного палива на суму 1.098.580,00грн., витрати на яке не відносяться до складу валових витрат обігу та виробництва. Всі перелічені операції є об’єктом оподаткування ПДВ, однак ТОВ «СП «Ягідне»ПДВ на вартість означених товарів не нарахувало, податок за цими операціями у складі податкових зобов’язань за деклараціями з ПДВ не включало. Окрім того, всупереч п.11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ»не перерахувало на загальний рахунок залишок коштів по спеціальному рахунку в розмірі 163,10грн. В судовому засіданні представники відповідача - ОДПІ підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав та мотивів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Ягідне» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №168240, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом –31558573, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) в Куп’янській ОДПІ у Харківській області. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 10.11.2009р. по 20.11.2009р. працівниками Куп’янської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Ягідне»(код за ЄДРПОУ –31558573) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 27.11.2009р. №1562/23-31558573.

03.12.2009р. з посиланням на даний акт перевірки Куп’янською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000442310/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 103.761,60грн. (основний платіж –795,00грн.; штраф –102966,60грн.).

Як з’ясовано судовим розглядом фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення слугували викладені акті від 27.11.2009р. №1562/23-31558573 висновки Куп’янської ОДПІ про порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: невключення до бази оподаткування ПДВ дизельного палива, що було передано в межах балансу ТОВ «СП «Ягідне» на суму 1.098.580,00грн. та витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва та не підлягають амортизації; про порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: невключення до бази оподаткування з ПДВ вартості списаного покупного насіння цукрового буряку на суму 1.000,00грн., яке не було використано в господарскій діяльності; про порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: невключеннядо бази оподаткування ПДВ вартості списаного бензину на суму 2.976,00грн., який не був використаний у господарській діяльності; п.11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ», а саме: неперерахування на загальний рахунок грошових коштів із спеціального рахунку в сумі 163,10грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі цих висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.

По епізоду порушення п.11.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ»

Згідно з п.п.11.20 ст.11 Закону України «Про ПДВ»до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

На розвиток даного положення закону КМУ було видано постанову від 26.02.1999р. №271, якою завтверджено Порядок аккумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі за текстом –Порядок).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

          В судовому засіданні 19.02.2010р. представник позивача пояснив, що даний епізод ТОВ «СП «Ягідне»не оспорюється, а тому суд не досліджує фактичних обставин спірних правовідносин за цим епізодом.

По епізоду порушення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»

          За висновками акту від 27.11.2009р. №1562/23-31558573 проведені ТОВ «СП «Ягідне»господарські операції списання бензину в кількості 720,00л. на суму 2.976,00грн., списання насіння цукрового буряку в кількості 40 кг. на суму 1.000,00грн., передачі в межах балансу ТОВ «СП «Ягідне»дизельного палива на суму 1.098.580,00грн. підлягали оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%.

          Перевіряючи юридичну обгрунтованість наведеного судження ОДПІ, суд бере до уваги приписи п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ», де указано, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про ПДВ»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

З положень наведеної норми закону слідує, що під операцією з поставки товарів (послуг) законодавець розуміє виключно цивільно-правову (господарсько-правову) операцію, в межах якої відбувається перехід права власності, на що указує наявність у визначенні як операції з поставки товарів, так і операції з поставки послуг словосполучень «та іншими цивільно-правовими договорами»та «будь-які операції цивільно-правового характеру»відповідно.

          Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

          Оскільки ані господарська операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, ані господарська операція з передачі товарно-матеріальних цінностей в межах балансу платника ПДВ не мають своїм наслідком передачі права власності на такі товарно-матеріальні цінності іншому суб’єкту права, то посилання ОДПІ на порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»є неправомірним.

          Щодо судження ОДПІ про порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.4.2 ст.4 Закону України «Про ПДВ»суд зауважує на такому.

Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України «Про ПДВ»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

          Таким чином, п.4.2 ст.4 Закону України «Про ПДВ»підлягає застосуванню до операцій з поставки товарів (робіт, послуг) або до операцій з передачі товарно-матеріальних цінностей для невиробничого використання.

          Провівши аналіз норм Закону України «Про ПДВ»та інших законів України з питань оподаткування, суд відзначає, що законодавцем не надано визначення дефініції «невиробниче використання», а тому при вирішенні справи суд вважає за необхідне виходити з лексичного значення даного словосполучення.

          При цьому, оскільки законодавець застосовує словосполучення «невиробниче використання»в поєднанні з неможливістю віднесення витрат з придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат обігу та виробництва або з неможливістю амортизації таких витрат, то з огляду на положення п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де наведено визначення господарської діяльності, це означає об’єктивну неможливість одержання внаслідок такого використання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Таким чином, невиробничим використанням є отримання платником ПДВ корисних властивостей товарів (робіт, послуг) поза межами господарської діяльності такого платника як процесу виробництва, тобто діяльності, пов'язаної з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва з метою отримання доходу як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. №87, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684).

          Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СП «Ягідне»користується земельними ділянками на території Петропавлівської сільської ради Куп’янського району Харківської області розміром 71,1487 га, а також земельними ділянками на території Ягідненської сільської ради Куп’янського району Харківської області розміром 4.903,12 га. Указані земельні ділянки використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що визнано ОДПІ в акті перевірки від 27.11.2009р. №1562/23-31558573 та в судовому засіданні, підтверджено статистичною звітністю за формою №29-сг.

          З приєднаних до справи копій дорожніх листів трактора вбачається, що трактори Джон-Дір використовувались саме ТОВ «СП «Ягідне». Доказів надання ТОВ «СП «Ягідне»з використанням цих тракторів послуг стороннім особам відповідач при проведення перевірки не встановив, в акті від 27.11.2009р. №1562/23-31558573 таких фактів не відобразив. Доказів використання ТОВ «СП «Ягідне»при організації господарської діяльності з вирощування сільськогосподарських культур послуг інших суб’єктів права відповідач до суду не подав. Доказів використання дизельного палива для роботи інших тракторів, ніж зазначені у дорожніх листах, матеріали справи не містять.

Суд бере до уваги, що позивач –ТОВ «СП «Ягідне»не подав до суду доказів наявності правових підстав для використання у власній господарській діяльності активів у вигляді тракторів Джон-Дір, які належать іншому суб’єкту права. Однак, безпідставне використання позивачем об’єктів власності належних іншій особі –тракторів Джон-Дір за наявності визначених чинним законодавством умов є підставою для господарсько-правової відповідальності позивача або висновку про отримання ним доходу від безоплатного використання цих об’єктів, але не свідчить про невиробниче використання дизельного палива.

          За правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не подав до суду доказів використання позивачем дизельного палива поза межами його господарської діяльності, а тому висновок ОДПІ про порушення ТОВ «СП «Ягідне»п.4.2 ст.4 і п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»визнається судом помилковим.

          Окремо суд зважає на пояснення представника позивача, який указав, що використане дизельне паливо було враховано ТОВ «СП «Ягідне»при обчисленні збору за забруднення навколишнього природного середовища, а отже використано саме у власній господарській діяльності. Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що при перевірці правильності обчислення ТОВ «СП «Ягідне» збору за забруднення навколишнього природного середовища порушень виявлено не було, що узгоджується з відомостями акту перевірки від 27.11.2009р. №1562/23-31558573.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході судового розгляду справи відповідач - Куп’янська ОДПІ, який є суб’єктом владних повноважень, не довів правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення основного платежу в сумі 795,00грн. та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 102803,5грн.

Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст.94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,00грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення -рішення –задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп"янської об"єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03.12.2009 р. № 0000442310/0 в частині визначення основного платежу в сумі 795,00грн. та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 102803,5грн.

          В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Ягідне" (місцезнаходження - 63470, Харківська область, Куп'янський район, с.Ягідне; ідентифікаційний код –02883133), витрати по оплаті державного мита (судового збору) в розмірі 3 (три) грн.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 24.02.2010р.

Суддя Сліденко А.В.