Постанова № 9227356, 19.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19.02.2010 р. № 2а-849/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Прокурор: Бенденжук Л.О.

Позивача: не прибув.

Відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявуВійськового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1451, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною та зобов'язати відповідача виплатити громадянину ОСОБА_1 заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1185 грн. 25 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що проведеною перевіркою військової частини А 1451 було встановлено, що молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1, проходить службу у військовій частині А 1451 на посаді командира відділення планшетистів - старшого планшетиста.

В період з 21 липня 2009 р. по 19 серпня 2009 р. ОСОБА_1М перебував у черговій відпустці, у зв'язку з чим наказом командира військової частини А 1451 від 20.07.2009 р. № 153 було передбачено та відповідно до наказу зараховано грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 1185,25 грн., яка до теперішнього часу не виплачена.

В судовому засіданні представник військової прокуратури Харківського гарнізону підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув та надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав письмові заперечення, де зазначив, що проти позову заперечує у повному обсязі з тих підстав, що кошти, призначені для виплат грошової допомоги на оздоровлення не надходять на рахунок відповідача від вищестоящого розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України, на яке покладено завдання виділити кошти для здійснення відповідних виплат військовій частині.

Представник Військової частини А 1451 в судове засідання не прибув, хоча відповідно до ст. 35 КАС України був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Статтею 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Відповідно до вимог п. 1.1 наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.01р. „Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України”, грошове забезпечення військовослужбовців складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

У п.п. 30.2. 30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р. передбачено, що військовослужбовцям, яким на їх бажання щорічна основна відпустка надається частинами, грошова допомога на оздоровлення надається на їх бажання під час вибуття у першу чи другу частину відпустки. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини із зазначеннями у ньому суми грошової допомоги.

16 липня 2009 р. командиром відділення планшетистів - старшим планшетистом ОСОБА_1, у звязку із черговою відпусткою, було надано рапорт про виплату грошової допомоги на оздоровлення.

Наказом командира військової частини А 1451 № 153 від 20.07.2009 року передбачено виплату молодшому сержанту ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 1185,25 грн.

Зазначена грошова допомога на оздоровлення за 2009 р. були нараховані ОСОБА_1 посадовими особами фінансово-економічного відділу військової частини А 1451, однак станом на 18.01.2010 року не виплачені, що підтверджується довідкою № 13 Військової частини А1451 від 18.01.2010 року.

Частиною 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність коштів на рахунках військової частини як підставу для невиплати позивачу належних йому видів допомоги, оскільки така бездіяльність обмежує військовослужбовців в їх правах та свободах, позбавляючи належного матеріального утримання, яке є основним джерелом існування даної категорії осіб.

Суд зазначає, що позивач проходить службу безпосередньо у відповідача, військова частина є безпосереднім місцем служби позивача та саме керівником військової частини видавався наказ про нарахування і виплату позивачу належних йому видів допомоги та винагороди, отже саме на відповідача має бути покладено забезпечення виконання даного наказу, а при його прийнятті має враховуватися наявність коштів для здійснення таких виплат.

З урахуванням наведеного, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність Військової частини А 1451 щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною.

Зобов'язати Військову частину А 1451 (61018, м. Харків, вул.Дерев'янко, 3, р/р 35218001000423 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08208941) виплатити громадянину ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1) заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1185 грн. 25 коп. (одна тисяча сто вісімдесят п'ять грн. 25 коп.).

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 24.02.2010р.

Суддя П'янова Я.В.