Рішення № 92273371, 19.10.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7274/20

Провадження № 2/750/1684/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря – Шилової Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

25 серпня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 48885 грн. 55 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Обгрунтовано позов тим, що з 02 квітня 1988 року по 02 травня 2019 року позивач працювала в Приватному акціонерному товаристві «Чернігівський завод радіоприладів». На день припинення трудових відносин за Приватним акціонерним товариством «Чернігівський завод радіоприладів» рахувалась заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі позивачу, у зв`язку із чим вона зверталася до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2019 року у справі № 750/1898/19 стягнуто з ПрАТ «ЧеЗаРа» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 13369 грн. 31 коп., також рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2019 року у справі № 750/10280/19 стягнуто з ПрАТ «ЧеЗаРа» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 15317 грн. 02 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 травня 2019 року по 01 вересня 2019 року в сумі 16129 грн. 75 коп., однак фактичний розрахунок проведено лише 19 серпня 2020 року.

Крім того, позивач вказує, що діями відповідача, які полягають у невиплаті заробітної плати у період її роботи на підприємстві, не проведенні розрахунку при звільненні, їй завдано і моральної шкоди, яку вона оцінює у 2000 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

У судове засідання позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Чернігівський завод радіоприладів».

На підставі наказу № 67/к від 02 травня 2019 року позивач звільнена з роботи з 02 травня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату, чисельності працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2019 року у справі № 750/1898/19 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 13369 грн. 31 коп.

Також, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2019 року у справі № 750/10280/19 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 15317 грн. 02 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 травня 2019 року по 01 вересня 2019 року в сумі 16129 грн. 75 коп.

Однак, фактичний повний розрахунок з позивачем проведено лише 19 серпня 2020 року, що підтверджується випискою з АТ КБ «Приват Банк» (а.с. 7-8).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За розрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2019 до 19.08.2020 складає 48885 грн. 55 коп. (197 робочих днів * середньоденну заробітну плату – 248 грн. 15 коп.).

Відповідачем не надано доказів щодо спростування здійсненого позивачем розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком середнього заробітку наданого позивачем.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункт 2).

У пункті 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вказано, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивач була звільнена з роботи 29 травня 2019 року, а рішенням суду стягнуто середній заробіток за час розрахунку при звільненні за період з 30 травня 2019 року по 01 вересня 2019 року, тому з 02 вересня 2019 року і до 19 серпня 2020 року минуло 197 робочих днів, у зв`язку з чим сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням середньоденного заробітку позивача - 248 грн. 15 коп. складає 48885 грн. 55 коп.

За таких обставин, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2019 по 19.08.2020 включно в сумі 48885 грн. 55 коп.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що в результаті затримки виплати заробітної плати при звільненні позивач понесла моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню в розмірі 2000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Захисників України, 25, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 14307392) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2019 до 19.08.2020 у сумі 48885 грн. 55 коп. (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят п`ять грн. 55 коп.), з даної суми не відраховані податки і обов`язкові платежі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 1681 грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя