Постанова № 9227237, 25.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 січня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 45338/09/2070

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача –Павленко О.М.

відповідача –Пузикової М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС (надалі –ТОВ „ХІС”), в якому просить суд стягнути заборгованість у сумі 6800,00 грн. за рахунок активів платника податків ТОВ фірми „ХІС”.

В судовому засіданні представник позивача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 17.03.2009 року фахівцями ДПІ у Артемівського районі у м.Луганську була проведена перевірка залу гральних автоматів, якій належить відповідачу. Перевіркою було встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі - Закону про РРО) - проведення розрахункової операції через гральні автомати у кількості 20 штук, автомати з продажу товарів, послуг, які не переведені у фіскальний режим роботи; особі, яка отримала послугу гри, розрахунковий документ встановленої форми надано не було. Відповідальність передбачена п. 2 ст. 17 вказаного Закону; фінансова санкція склала 17,00х20х20=6800,00 грн. За розглядом акта перевірки №0058/12/33/23/244722040 від 17.03.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2009р. №0002542301 на загальну суму 6800,00 грн. Як вказує позивач вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було вручено 30.03.2009 року головному бухгалтеру Касумовій І.А. Станом на час звернення до суду та на час розгляду справи в судовому порядку не оскаржувалось. В зв’язку з чим, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість по сплаті фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн., яку він просить стягнути в судовому порядку. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на ст.19 Конституції України, пп.1, 2 ст.3, ч.1 ст.13, п.2 ст.17 Закону про РРО та матеріали перевірки. Наполягає на тому, що встановлені під час перевірки фахівцями ДПІ у Артемівського районі у м.Луганську господарської одиниці відповідача порушення пп.1, 2 ст.3 Закону про РРО не відповідають дійсності. Висновки про наявність таких порушень зроблені ДПІ на підставі неналежної, упередженої і необ’єктивної оцінки доказів, викладених у Акті перевірки, а тому застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн. є не правомірним. З огладу на викладене, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2009 року фахівцями ДПІ у Артемівському районі у м.Луганську на підставі направлення № 39 від 17.03.2009 р. проведена перевірка господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 28-2 за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт за № 0058/12/33/23/24472040 від 17.03.2009 року.

В зазначеному акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем пп. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО : в перевіреному залі гральних автоматів для надання послуг в сфері грального бізнесу у кількості 20 штук використовувались не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи гральні автомати згідно додатку № 2, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання та через які проводились розрахункові операції шляхом внесення електронних кредитів; особі, яка отримала послугу гри розрахунковий документ встановленої форми надано не було..

На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем по справі прийнято рішення від 20.03.2009р. №0002542301, яким до ТОВ фірми „ХІС” було застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 2 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 6800,00 грн.

Судом встановлено, що вказане рішення позивача не було оскаржено відповідачем у судовому порядку.

Судом встановлено, що за висновками акту перевірки порушення позивачем п.п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО полягало у застосуванні господарською одиницею ТОВ фірмою "ХІС" в приміщенні залу гральних автоматів 20 не зареєстрованих, не опломбованих, не фіскалізованих гральних автоматів, які в автоматичному режимі за готівкові кошти надають послуги в сфері грального бізнесу.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Згідно із ст. 1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Виходячи зі змісту положень ст. 2 Закону про РРО, під реєстратором розрахункових операцій слід розуміти пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Як вбачається з положень ст. 12 Закону про РРО, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 9 ст. 2 Закону про РРО визначено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Судом встановлено, що відповідач в господарській одиниці, розташованій за адресою : м. Луганськ, вул. Оборонна, 28-2 використовує реєстратор розрахункових операцій типу ER 350F STU.07 (реєстраційне посвідчення № 1233002192) зареєстрований у м.Луганську, через який проводилися розрахункові операції у сфері надання послуг залом гральних автоматів (п.2.1.1 та п.2.2.7 акту перевірки).

Суд вважає за необхідне відмітити, що в акті перевірки зафіксовано продаж та купівлю електронних кредитів на загальну суму –40 грн. з використанням РРО типу ER 350F STU.07. В п.2.1.1. зафіксовано використання в залі гральних автоматів РРО типу SAMSUNG ER 350F STU.07 (заводський номер –КК 00000147, фіскальний –номер 1233002215); в п.2.2.9 - переведення РРО у фіскальний режим роботи; в п.2.2.11. - наявність і цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій; в п.2.2.13 - відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків і в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при кабінеті Міністрів від 14.03.2005р. № 19 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахунково-касових операцій. Відповідно до Державного реєстру, реєстратор типу SAMSUNG ER 350F STU 07 внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахунково-касових операцій із вказаною сферою використання: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних автоматів.

За таких обставин, суд вважає висновки ДПІ про порушення відповідачем пп. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО такими, що по-перше : не відповідають змісту норм права, які, як зазначено в акті перевірки, порушив відповідач при здійсненні своєї господарської діяльності; по-друге, фактичним обставинам справи.

Суд зауважує, що в акті перевірки перевіряючі вказують на факт знаходження 20-ти гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (надалі Постанова №121), у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Відповідно до Постанови КМУ від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг) іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Так, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами були розроблені Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом і оформлені Додатком №4 до протокольного рішення комісії 27.06.2002р. № 13.

Виходячи зі змісту положень Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298 (далі Порядок № 614), гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій та повинен бути зареєстрований відповідно до норм наведеного Порядку № 614.

Суд зауважує, що в п. 2.1. Порядку № 614 вказано, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування.

Судом встановлено, що станом на дату проведення перевірки (17.03.2009 року) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 571 від 10 вересня 2008 року в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, містить модель РРО типу SAMSUNG ER 350F STU 07., що використовувалися в залі гральних автоматів ТОВ фірми "ХІС", який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 28-2. Зазначений факт також зафіксований в акті перевірки № 0058/12/33/23/24472040 від 17.03.2009 року та не заперечується представником позивача.

З викладеного можна зробити висновок, що відповідачем проводилася господарська діяльність за вказаною у акті перевірки адресою із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 17 Закону про РРО, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Актом перевірки від 17.03.2009р. не встановлено факт власне застосування 20 (двадцяти) гральних автоматів (реєстраторів розрахункових операцій), тобто не встановлено факту проведення чи не проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги), а констатовано лише наявність в приміщенні залу гральних автоматів 20 (двадцяти) гральних автоматів, які знаходились в робочому стані, були підключені до мережі електропостачання, не були зареєстровані, неопломбовані та не переведені в фіскальний режим роботи, що само по собі не є порушенням вимог наведеної норми права.

Зі змісту ст. 2 Закону про РРО вбачається, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Із вищевикладеного можна зробити висновок про те, що для застосування штрафної санкції до відповідача відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, крім встановлення факту знаходження в залі власне гральних автоматів, потрібно ще і встановити факт здійснення на конкретних гральних автоматах розрахункової операції.

Відповідно до п.1.7. Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному конкретному випадку відсутній сам факт проведення розрахункової операції на кожному з 20-ти гральних автоматів, що є основною і необхідною передумовою для застосування штрафної санкції у відповідності із п.2 ст.17 Закону про РРО.

Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на обов'язковість фіскалізації гральних автоматів, що передбачена п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності при застосуванні тих чи інших автоматів проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов'язок обов'язкової фіскалізації автоматів. Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, розрахункові операції за готівку проводяться відповідачем із застосуванням реєстратора розрахункових операції, відтак порушення ним п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" суд не вбачає.

Слід також відмітити, що розмір фінансових санкцій, встановлений законодавцем в положеннях п.2 ст.17 Закону про РРО, дорівнює двадцяти неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, що становить 340,00 грн., тоді як позивач застосовуючи до відповідача вищенаведену норму права визначає розмір штрафних санкцій –6800,00 грн., тобто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів за кожен із 20 гральних автоматів. А відтак, застосування до відповідача штрафних санкцій понад зазначену суму є незаконним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було безпідставно застосовано штрафні санкції у відповідності із п.2 ст.17 Закону про РРО до ТОВ фірми „ХІС” згідно із рішенням від 20.03.2009 року № 0002542301.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС” про стягнення заборгованості у сумі 6800,00 грн. за рахунок активів платника податків ТОВ фірма „ХІС” слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ХІС” про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 29.01.2010 року.

Суддя                                                                                           Т.С. Перцова