Постанова № 9227232, 26.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 січня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 40424/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача Шабала О.С.,

відповідача Межерицького А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд витребувати податкове повідомлення-рішення №0003101501/0 від 28.04.2009 року ДПІ у Зміївському районі Харківської області та визнати його нечинним.

В обґрунтування своїх позовних позивач посилався на те, що висновки акту «про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток»№ 410/15-048/35349967 від 24.03.2009 року щодо виявленої в ході камеральної перевірки методологічної помилки при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2008 рік та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 2351,0 грн. повністю необґрунтовані, про прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0003101501/0 від 28.04.2009 року позивач дізнався із матеріалів, які надійшли із Зміївського районного суду Харківської області по справі про притягнення керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Стоун»до адміністративної відповідальності згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилалась на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями), п.1.6 ст.1, п.2.1, п.2.3 ст.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року. Вважала, що позивач діяв на підставі і в рамках закону, просила задовольнити вимоги адміністративного позову.

Представник відповідача - ДПІ у Зміївському районі Харківської області - в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0003101501/0 від 28 квітня 2009 року прийняте правомірно на підставі висновків акту «про результати камеральної перевірки податкової звітності»у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями).

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Для проведення камеральної перевірки 24.03.2009 року керівник підприємства ТОВ "Парк Стоун" Котляр О,А. запрошений листом 1218/10/15-066 від 11.03.2009 року, який надіслано поштою.

В результаті камеральної перевірки складено акт "про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток" №410/15-048/35349967 від 24.03.2009 року.

На підставі акту «про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток»№ 410/15-048/35349967 від 24.03.2009 року на бланку № 013227, відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0003101501/0 від 28.04.2009 року, яке розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень), встановленій біля входу до приміщення ДПІ у Зміївському районі Харківської області у зв'язку з неможливістю вручення позивачу вказаного повідомлення -рішення, яке було надіслано поштовим відправленням з повідомленням про вручення за юридичною адресою позивача та повернулось до податкового органу за закінченням терміну зберігання.

Актом «про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток»встановлено порушення п. «в»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями), відповідачем донараховано податок на прибуток в сумі 2351,0 грн. за те, що позивачем, на думку відповідача, допущена методологічна помилка при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2008 рік, оскільки при заповненні додатка К1/1 таблиці 1 позивачем невірно відображено приріст (убуток) балансової вартості запасів на початок звітного року станом на 01.01.2008 року, чим занижено об'єкт оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 9403,0 грн. Відповідач наполягає, що замість суми 9662 грн. рядка А графи 3 таблиці 1 додатка К1/1 станом на 01.01.2008 року слід перенести з рядка А графи 6 таблиці 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік суму 295 грн. Відповідно у рядку 01.2 графи 3 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік замість суми 56458,0 грн. слід було вказати суму 65861,0 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача про безпідставність висновків відповідача щодо допущення методологічної помилки при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік та невірного визначення балансової вартості запасів на початок звітного року станом на 01.01.2008 року, оскільки позивачем самостійно виявлені помилки за результатами минулого податкового періоду, а саме за 2007 рік, які виправлені позивачем в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року. Уточнений показник балансової вартості запасів в сумі 9662,0 грн. вказаний в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року та в декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік у додатку К1/1 рядка А графи 3 таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»на початок звітного року.

Камеральною перевіркою встановлено, що декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року була надана позивачем в електронному вигляді до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, у якій позивач перебував на податковому обліку і надавав податкову звітність за 2008 рік. У зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, позивача взято на податковий облік в ДПІ у Зміївському районі Харківської області та видано довідку про взяття на облік від 15.01.2009 року.

З наданої до суду належно завіреної копії акту звірки з ДПІ у Ленінському районі м. Харкова розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року свідчить про відсутність розбіжностей з податку на прибуток між позивачем і податковим органом.

Крім того, постановою Зміївського районного суду Харківської області від 19.06.2009 року по справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, яке встановлено актом «про результати камеральної перевірки»№ 410/15-048/35349967 від 24.03.2009 року, та притягнення до адміністративної відповідальності керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Стоун», провадження по справі було закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки позивачем самостійно виявлені помилки за результатами минулого податкового періоду, а саме за 2007 рік, виправлення помилки відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року, сплачено податок на прибуток та суму штрафу у зв'язку з самостійним виправленням помилки. Вказане судове рішення відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили.

Суд, дослідивши: декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік з додатками, декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року з додатками, в якій виправлення помилок, що містяться у раніше поданій декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, здійснено шляхом відображення у складі валового доходу (рядок 02.2) у складі суми 10839,0 грн., письмові пояснення позивача до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року, які свідчать про самостійне виправлення помилки щодо суми балансової вартості запасів на початок звітного року станом на 01.01.2008 року, яка з урахуванням виправлення складає 9662,0 грн., декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, оборотно-сальдову відомість за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, згідно з якою вартість виробничих запасів станом на 01.01.2008 року складає 9661,96 грн., що відповідає даним декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року та даним декларації з податку на прибуток за 2008 рік, копію балансу станом на 31.12.2008 року - погоджується з твердженням позивача про безпідставність висновків відповідача щодо допущення методологічної помилки у зв'язку з невірним перенесенням балансової вартості запасів з декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік (річна) до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року та заниження об'єкту оподаткування в сумі 9403,0 грн.

Згідно до п. 1.6 ст.1 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, дані, наведені в декларації повинні підтверджуватись первинними документами та відповідати податковому обліку (звітності), згідно до п.2.1 ст. 2 вказаного Порядку, якщо платником самостійно виявлено помилки, які містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями), (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. Пунктом 2.3 ст.2 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року передбачено, що платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями). Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б)          або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями), з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація. З матеріалів справи вбачається, що позивач, до початку його перевірки податковим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання за 2007 рік та відобразив суму раніше занижених показників вказаної декларації у складі валового доходу (рядок 02.2 самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року.

Тобто у відповідача були відсутні підстави донарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 2351,0 грн.

Також суд зазначає, що відповідачем не вчинялися дії щодо підтвердження інформації про місцезнаходження позивача.

Згідно з вимогами, встановленими в абзаці четвертому п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21 грудня 2000 року (із змінами і доповненнями), у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідач не надав до суду належні докази щодо результатів перевірки місцезнаходження позивача або належні докази щодо незнаходження позивача за останнім відомим місцезнаходженням.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача про наявність підстав щодо розміщення податкового повідомлення - рішення №0003101501/0 від 28.04.2009 року на дошці податкових оголошень та про наявність підстав вважати врученим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке відповідач не надав до суду, посилаючись на неможливість його вилучення з дошці податкових оголошень.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ними спірного рішення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи. При розгляді даної справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняття без належного обґрунтування та не на підставах, передбачених чинним законодавством України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити в повному обсязі.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області №0003101501/0 від 28.04.2009 року нечинним.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Стоун" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року.

Суддя                                                                                           І.С.Чалий