Ухвала суду № 92269451, 05.10.2020, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/364/20

Провадження № 1-кп/690/136/20

УХВАЛА

про заміну захисника

05 жовтня 2020 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та питання заміни захисника обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12019250000000202 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пилипас Р.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Токар О.М., Левицький О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019250000000202 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою від 04.09.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке 25.09.2020 року не відбулося, що зумовлено недоставлянням обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримується під вартою.

До початку підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 подав до суду заяву про заміну захисника Левицького О.В. на іншого, яка мотивована їх різними позиціями у кримінальному провадженні. На запитання суду підтвердив факт конфіденційного спілкування зі своїм захисником з даного питання. Додатково пояснив, що не має матеріальної можливості самостійно оплачувати послуги адвоката.

Захисник Левицький О.В. підтвердив факт незгоди з обвинуваченим ОСОБА_2 щодо вибраного ним способу захисту, а також факт конфіденційного спілкування зі своїм захисником з даного питання, як наслідок, не заперечує проти його заміни іншим захисником.

Учасники кримінального провадження, які з`явились у підготовче судове засідання, вирішення вказаного питання залишили на розсуд суду.

Заслухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника Левицького О.В., та з`ясувавши позицію інших учасників кримінального провадження, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання.

Судом встановлено, що адвокат Левицький О.В. здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Черкаської області № 023-0001321.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 54 КПК України передбачено, що обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 47 КПК України захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків, крім іншого, у випадку незгоди з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір, або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.

За змістом положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Одним із суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги є відповідні регіональні центри.

З метою недопущення порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має можливості самостійно оплатити послуги адвоката, суд вважає за необхідне доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області замінити обвинуваченому ОСОБА_2 захисника Левицького О.В. на іншого захисника, з числа адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив як невідкладне письмове клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке мотивовано наявністю обґрунтованої підозри про вчинення ним тяжких кримінальних правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків прокурор мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке є тяжким, за яке у разі доведення його вини передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Крім того, він схильний до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, оскільки не працевлаштований та не має джерел доходу, а також має не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Додатково вказав, що у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу існують ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 продовжить збут наркотичних засобів, зокрема через мережу Інтернет, з метою отримання коштів для проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо клопотання прокурора та обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказане мотивував тим, що не вчиняв інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також не має наміру переховуватися від суду та впливати на свідків. Додатково пояснив, що цілодобовий домашній арешт він може відбувати за місцем свого проживання, де також проживають його батьки похилого віку.

Захисник Токар О.М., повноваження якої підтверджуються ордером від 25.09.2020 року серії ЧК № 162060, вказала на невмотивованість клопотання прокурора та підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обрання останньому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема - цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно зазначила, що доцільність застосування цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 зумовлена тим, що у нього на утриманні є батьки похилого віку, яким потрібна стороння допомога, а також станом його здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку сторони захисту щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також пояснив суду, що він є рідним братом ОСОБА_1 , і також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками. Додатково вказав, що не визнає вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах.

Заслухавши думки сторін судового провадження, врахувавши їх доводи, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 , а також правильність кваліфікації інкримінованих йому діянь, виходячи лише з матеріалів обвинувального акту та клопотання прокурора, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Відповідно до змісту п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду, суд вчиняє відповідні дії, зокрема під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання є гарантією забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, тож має суттєве значення для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Положеннями ч. 1, п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім іншого, може бути застосований, до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На даний час суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, оскільки такі докази судом не досліджувалися, однак їх наявність вказано у обвинувальному акті, серед яких, крім іншого, показання 3 свідків та матеріли проведених слідчих дій, у тому числі негласних.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які класифікуються як тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, та у вказаному кримінальному провадженні не мав можливості переховуватися від органів досудового розслідування. Водночас вказане не виключає відсутність ризику переховування його від суду під час здійснення судового провадження, з огляду на суворість ймовірного покарання та факт реального відбуття ним покарання у вигляді позбавлення волі у минулому.

Доводи сторони захисту щодо наявності на утриманні в обвинуваченого ОСОБА_1 батьків похилого віку хоча і підтверджується актом депутата Ватутінської міської ради від 11.09.2020 року, однак оцінюються судом критично. Вказане зумовлено тим, що у судовому засіданні встановлено, що разом з батьками ОСОБА_1 проживає їх старший син ОСОБА_2 , який також є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.

Обвинуваченому ОСОБА_1 виповнилося повних 36 років, у минулому притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 309 КК України, шляхом відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки.

Відповідно до листа філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській області від 17.08.2020 року № Т-82/24-ЧК/2020 в умовах слідчого ізолятора ОСОБА_1 отримує необхідне обстеження та лікування відповідно до встановленого діагнозу.

Таким чином, документів, які б свідчили про такий стан здоров`я ОСОБА_1 , який унеможливлює його перебування у місцях попереднього ув`язнення, стороною захисту не надано.

Також суд бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2013 року по справі «Москаленко проти України» у якому вказано, що ризик того, що особа примушуватиме свідків і потерпілого давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, та критично оцінює доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_1 безумовно буде незаконно впливати на свідків з метою змусити їх змінити покази, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано для розгляду до суду, а свідки під час їх допиту у ході судового розгляду даного кримінального провадження будуть приведені до присяги та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

З огляду на вказане, суд вважає, що ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків у даному кримінальному провадженні, який існував під час досудового розслідування, на даний час суттєво знижений, хоча і не відсутній.

Доводи прокурора про наявність ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, у тому числі, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, навіть знаходячись під цілодобовим домашнім арештом, є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 маючи судимість за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вже більш тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив той факт, що до затримання не мав постійного джерела доходу, а лише тимчасові заробітки. Також ОСОБА_1 підтвердив, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом матиме змогу здійснювати торгівлю товарами за допомогою мережі Інтернет, з метою отримання коштів для проживання.

Під час оцінки доводів сторони захисту про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує, що його рідний брат ОСОБА_2 , який також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , також є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні. При цьому, за змістом обвинувального акту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за попередньою змовою групою осіб, та ними вина у їх вчиненні не визнається.

З огляду на вказане, суд вважає, що спільне проживання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не визнають вину у вчиненні інкримінованих їх кримінальних правопорушень, до їх допиту у ході судового розгляду негативно вплине на виконання завдань кримінального провадження, оскільки створить умови для узгодження їх спільної позиції та версії обставин щодо інкримінованих їм злочинів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на вказане, суд вважає, що оскільки об`єктивно існують ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення, наявні достатні підстави для обрання відносно нього найбільш сурового запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 03.12.2020 року включно, оскільки вказане нівелює існуючі ризики, забезпечить його належну процесуальну поведінку та явку до суду, що сприятиме розгляду судом вказаного кримінального провадження з дотриманням розумних строків.

З урахуванням вказаного та встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми, оскільки не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Вказане обумовлено тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім з огляду на співмірність тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення з суворістю запобіжного заходу.

Крім того, відсутні передумови до застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки жодних клопотань такого змісту від осіб, які б заслуговували на довіру, до суду не надходило.

Можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту про яке просила сторона захисту, на даний час суд оцінює як неприйнятне.

При цьому, суд не враховує доводи сторони захисту про доцільність даного запобіжного заходу з огляду на наявність на утриманні у обвинуваченого ОСОБА_1 батьків похилого віку, оскільки фактично саме вони нестимуть обов`язок щодо його утримання, оскільки він не має ні джерела доходу, ні достатніх заощаджень. Крім того, можливість допомагати батькам є у їх іншого сина ОСОБА_2 , який проживає разом з ними, що достеменно встановлено у ході розгляду даного клопотання.

Також у разі спільного проживання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виключається можливість узгодження їх позиції щодо інкримінованих кримінальних правопорушень, вину у вчиненні яких вони під час досудового розслідування не визнавали, з метою ускладнення встановлення судом фактичних обставин справи та доведення їх вини, що матиме наслідком уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема його майновий стан, а також тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за недоцільне визначати розмір застави, оскільки він відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не може бути меншим 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 38 420 грн., та, зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 , є завідомо непосильним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 54, 110, 370, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03.12.2020 року, включно.

Прийняти відмову адвоката Левицького О.В. від виконання обов`язків по захисту обвинуваченого ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні відкласти на 15 год. 30 хв. 20.10.2020 року.

Замінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адвоката Левицького Олексія Валерійовича, на іншого захисника з числа адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для належного здійснення захисту його інтересів на час здійснення судового розгляду Ватутінським міським судом Черкаської області кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Виконання ухвали доручити керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Черкаської області.

Призначеному захиснику з`явитись у підготовче судове засідання на 15 год. 30 хв. 20.10.2020 року у зал судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області, за адресою: вул. Будівельна, 1, м. Ватутіне Черкаської області, а також завчасно ознайомитись з матеріалами даного кримінального провадження, які наявні у суді.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Копію ухвали надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Черкаської області для відому та виконання.

Повний текст ухвали суду оголошено 09.10.2020 року о 09 год. 40 хв.

Суддя Линдюк В.С.