Рішення № 92268504, 12.10.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/322/20

Провадження № 2/553/452/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.10.2020 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 23.12.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 25000 грн. 00 хв. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов`язання, станом на 09.12.2019 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 90513 грн. 75 коп., в тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 65869 грн. 09 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 4699 грн. 29 коп., заборгованість по відсоткам, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, - 15159 грн. 00 коп., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4286 грн. 37 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 90513 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

Ухвалою від 08.02.2020 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження.

09.04.2020 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла зустрічна позовна заява про стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 23.12.2014 року ним дійсно була підписана анкета-заява про приєднання до умов і правил банківських послуг. 24.03.2014 року він звернувся до відділення банк з метою купівлі автомобіля в лізинг, 25.03.2014 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" укладено договір фінансового лізингу № PL00A+3482781, на виконання якого в цей день він вніс авансовий платіж 50000 грн., кредит за автомобіль був погашений достроково, що підтверджується довідкою від 08.03.2020 року № 5NA149P1AUQQM4OS. На той час мав банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" із прив`язкою до рахунку, яким користувався із 2011 по 2016 рік, і не мав наміру отримувати іншу, відкривати рахунку й отримувати кредитний ліміт. Анкета-заява від 23.03.2014 року підписана ним виключно з метою подачі заявки на купівлю автомобіля в лізинг. Під час підписання анкети-заявки Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи йому не надавалися, у інший спосіб з ними не ознайомлювався, ніхто не роз`яснював умови встановлення кредитного ліміту, тарифи та відсотки за користування кредитним лімітом, підстави для нарахування штрафних санкцій та інше, оскільки це не було предметом звернення до банку. У липні 2017 року під час обслуговування у відділенні банку йому повідомили, що для проведення деяких поточних валютних операцій він повинен мати карту банку, у зв`язку цим отримав нову банківську картку Під час отримання карти будь яких заяв на встановлення кредитного ліміту не підписував, із умовами тарифами і правилами банківських послуг також не ознайомлювали та їх не підписував. Кредитний ліміт на поточному рахунку в розмірі 25000 гривень був встановлений банком на власний розсуд. Вимога Банку про стягнення з нього боргу за кредитним договором є незаконними, оскільки кредитний ліміт був встановлений на суму 25000 грн., у зв`язку з чим тіло кредиту не може складати 65869 грн. 09 коп., кредитний договір з визначеними у ньому відсотками за користування кредитними коштами він не укладав, відтак підстави вимагати стягнення процентів у банку відсутні, вимоги про стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України безпідставні, позаяк Банк самостійно визначив обсяг відповідальності за вказаною нормою в Умовах і правилах надання банківських послуг, з вимогою про повернення кредиту до моменту звернення до суду з позовом не звертався.

Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" № 89BPKI6S4LV97O73 від 08.03.2020 року, позивач за власною ініціативою, маючи безпосередній доступ до банківського рахунку ОСОБА_1 , здійснював списання коштів із призначенням "Списання відсотків за використання кредитного ліміту", внаслідок чого на погашення відсотків з його особистих коштів включно до 12.06.2018 року (до часу, поки він користування рахунком) стягнув 11059 грн. 71 коп. Зважаючи на відсутність між ним та Банком кредитного договору та, відповідно зобов`язань щодо погашення відсотків та інших платежів, вважає списання вказаних коштів безпідставним.

Просить стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11059 грн. 71 коп.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки оформлена без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

27.05.2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява на виконання вимог, викладених в ухвалі від 23.04.2020 року, та зустрічний позов, оформлений з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 29.05.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення коштів прийнято до спільного розгляду з первісним позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ухвали від 15.09.2020 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, звернувся з клопотанням проводити розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заперечував, просив відмовити, зустрічний позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

23.12.2014 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ОСОБА_1 згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами. Примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом роздрукування з офіційного сайту http://pb.ua. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку http://pb.ua. Підтверджує, що ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання послуги накопичення "Копилка" та на оформлення надання банківських послуг. Підписуючи дану заяву надає згоду на обробку банком всіх її персональних даних з метою та на умовах встановлених в договорі про надання банківських послуг. Підтверджує, що повідомлений про свої права, пов`язані зі зберіганням та обробкою його персональних даних, визначених законодавством, мету збору даних та осіб, якім передаються його персональні дані. Не планує вчиняти угод за дорученням третіх осіб та в інтересах третіх осіб. Можливість вирішального впливу зі сторони інших осіб на проведення його фінансової операції відсутні. У випадку появи такої особи (контролера) зобов`язується повідомити про це банк.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував факт належності йому підпису у вищевказаній Анкеті-заяві від 23.12.2014 року, вказував, що наміру укладати в такий спосіб кредитний договір не мав, в подальшому випадково скористався кредитними коштами, які повністю не відшкодував. Наголосив на тому, що ані перед підписанням цієї заяви, ані після цього Пам`ятка клієнта йому не вручалась, з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами він не ознайомлювався та зробити це не виявляється можливим, оскільки сайт з доменним іменем pb.ua, на який міститься посилання у Анкеті-заяві, що ним підписана, не існує. Подані позивачем документи знаходяться на сайті http://privatbank.ua

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність ним та АТ КБ "ПриватБанк" кредитного договору, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За замістом норми ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що 23.12.2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір, на підставі якого відповідачу на картковий рахунок нараховано кошти в межах кредитного ліміту, встановленого банком, тобто надано кредит, договір укладений шляхом подання відповідачем до установи Банку Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, пропозиція про приєднання прийнята Банком, що підтверджується підписом уповноваженого представника на вказаній вище заяві від 23.12.2014 року.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, а сама угода укладена з дотриманням вимог ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до п. 14.8 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Відповідач не оспорював факт підписання вказаної вище Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та факт користування кредитними коштами, які внесені на видану йому картку АТ КБ "ПриватБанк" в межах кредитного ліміту.

Зміст розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданий суду позивачем, свідчить про те, що відповідач користувався банківською карткою, наявними на ній коштами, періодично здійснював їх погашення, тим самим визнавав факт існування договірних зобов`язань перед АТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов`язань.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, без зазначення дати набрання чинності та періоду дії цієї редакції.

Як встановлено в п. п. 1.1.2.1.1, 1.1.2.1.2 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, клієнт зобов`язаний належним чином виконувати зобов`язання, визначені цим розділом Умов та Правил, та розділом Умов та Правил про надання відповідної послуги, до якого Клієнт приєднався шляхом підписання Заяви про приєднання. Клієнт зобов`язаний вчасно здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів Банку, здійснювати погашення заборгованості у строки та в розмірах, визначених договором.

У відповідності до п. 2.1.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Клієнт приєднується до цих Умов та Правил. Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку є невід`ємною частиною цього Договору. Перелік кредитних карток, на які Банк встановлює кредитні ліміти: Карта "Універсальна", карта "Універсальна Gold", Преміальні картки: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. Цей перелік може змінюватися та доповнюватися на розсуд Банку.

В п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором.

За змістом положень п. 2.1.1.2.2 Умов та Правил відновалювана кредитна лінія - вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 2.1.1.2.5 Умов та Правил, сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта в рамках розміру, зазначеного в абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження з клієнтом.

Як встановлено п. 2.1.1.2.6 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку сторони узгодили, що в період строку користування кредитом Клієнт має право змінювати вид кредитної картки. При цьому Сторони узгодили, що в такому разі платність за користування кредитом може змінюватися як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення відповідно до діючих Тарифів Банку для відповідного типу карток на дату зміни типу картки. При цьому зміна типу картки не потребує додаткового погодження Сторонами.

Згідно 2.1.1.2.8 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розмір кредиту, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту на дату укладення Договору, усі припущення, використані для обчислення процентної ставки зазначені в Паспорті споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.10 -2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом (за виключенням Пільгового періоду) Клієнт сплачує Банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у Тарифах Банку та Паспорті споживчого кредиту. В разі прострочення зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної процентної ставки від суми трат, здійснених за рахунок кредиту.

У відповідності до п. 2.1.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 цього Договору.

Згідно п.п. 2.1.1.3.1, 2.1.1.3.2 Умов та правил надання банківських послуг сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Погашення кредиту та процентів здійснюється Клієнтом щомісяця в такому порядку: Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання). В разі, якщо у Клієнта повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у Клієнта прострочених зобов`язань за Договором, доручення Клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується; крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п.2.1.1.3.1, погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту. При цьому, якщо до 25 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, Клієнт самостійно не здійснить платіж в готівковій або безготівковій формі у розмірі Мінімального платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, Клієнт доручає Банку при настанні термінів платежів здійснювати списання грошей у валюті кредитного ліміту з усіх рахунків Клієнта, відкритих в Банку, та рахунків, що будуть відкриті Клієнтом Банку в майбутньому, в розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті Банку за цим Договором (здійснювати договірне списання). В разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими. При цьому Сторони, на підставі ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування" узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором. Мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту. Під загальною заборгованістю Сторони узгодили заборгованість у розмірі використаного кредитного ліміту, процентів за користування кредитом, заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, пенею, штрафами (якщо вони мали місце). Розмір Мінімального обов`язкового платежу визначений Тарифами, залежить від виду картки та залежить від тривалості прострочення виконання зобов`язань Клієнта за Договором. Розмір поточного Мінімального обов`язкового платежу, що підлягає сплаті, доступний Клієнту у програмному комплексі "Приват24" та у відділенні Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Умов та Правил нарахування процентів здійснюється в останній календарний день місяця. Розрахунок процентів здійснюється щодня на суму трат, здійснених за рахунок кредиту: для карток "Універсальна", "Універсальна Gold" за методом "факт/факт": для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році. День повернення кредиту враховується в часовий інтервал нарахування процентів; для карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature за методом "факт/360": для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. День повернення кредиту враховується в часовий інтервал нарахування процентів.

У відповідності до п. 2.1.1.3.5 Умов та Правил сторони узгодили, що в разі порушення Клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Згідно п. 2.1.1.8.1 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за несвоєчасне виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання за цим Договором Банк має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

В п. 1.1.6.4 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку встановлено, що строк позовної давності щодо вимог Банку, які виникають на підставі Умов та Правил, становить 15 років, якщо інше не встановлено у відповідному підрозділі Умов та Правил, що регулює умови надання відповідної послуги.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого АТ КБ "Приватбанк", відповідач користувався коштами кредитного ліміту, який у встановленому договором порядку та строки не погасив, в результаті чого станом на 09.12.2019 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 90513 грн. 75 коп., в тому числі: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 65869 грн. 09 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 4699 грн. 29 коп., заборгованість по відсоткам, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, - 15159 грн. 00 коп., а також штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4286 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов`язання.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про доведеність існування між сторонами по справі договірних відносин, факту користування відповідачем кредитним лімітом, доведеність того, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" ним не повернуті, суд вважає обґрунтованими вимоги АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 65869 грн. 09 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованість за простроченими відсотками, а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп. та штрафу (процентна складова) - 1436 грн. 04 коп., суд виходить з наступного.

За змістом положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично взяв в борг позичальник) стягнути відсотки.

У заяві позичальника від 23 грудня 2014 року розмір відсотків, а також розмір штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова) не зазначено.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRACT", "Універсальна GOLD" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRACT", "Універсальна GOLD" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, саме у розмірах і порядках нарахування, зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (10 квітня 2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27 травня 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Зміст Умов та Правил надання банківських послуг, наданих суду позивачем, свідчить про те, що вони роздруковані з сайту http://privatbank.ua.

Разом з тим, зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 23.12.2014 року, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 , чітко визначено, що ті Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи, що становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг, знаходяться на сайті http://pb.ua.

Жодних доказів того, що місце розташування електронних документів, які, за твердженням позивача є складовою кредитного договору з відповідачем , змінювалось та останній був належним чином повідомлений про ці обставини, позивачем суду не надано. Натомість подані суду відповідачем документи - роздруківки сторінок сайту web.arсhive.org свідчать про відсутність станом на 23.12.2014 року сайту http://pb.ua, й наявність у АТ КБ "Приватбанк" офіційного сайту http://privatbank.ua.

Вказані обставини свідчать про обґрунтованість доводів відповідача ОСОБА_1 про те, що він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, при укладенні договору з позивачем та не міг ознайомитись з вказаними документами за електронною адресою, зазначеною у підписаній ним Анкеті-заяві.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків і штрафів, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинне здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRACT", "Універсальна GOLD" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, наявні в матеріалах даної справи, які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, а також штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова).

Враховуючи вище викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками - 4699 грн. 29 коп., а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 4286 грн. 37 коп., у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 23 грудня 2014 року, а Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Такий висновок суду ґрунтується також на висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, позивачем АТ КБ "ПриватБанк" при зверненні до суду з позовом не надано суду детальний розрахунок відсотків, нарахованих на визначену позивачем суму боргу відповідача ОСОБА_1 у порядку, визначеному в ст. 625 ЦК України, в сумі 15159 грн. 00 коп.

З наявного в матеріалах Розрахунку заборгованості за договором б/н від 23.12.2014 року станом на 31.08.2019 року, наданого суду позивачем АТ КБ "ПриватБанк", неможливо встановити походження вищевказаної суми, період, за який ці відсотки нараховані, розмір процентної ставки, застосованої банком при розрахунку, на які саме складові боргу вона нарахована - на тіло кредиту, проценти чи штрафи, чи на усі складові в сукупності.

При цьому, ані зміст позову, ані приєднані до нього документи не дають суду можливості встановити конкретний строк виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення кредитних коштів та, відповідно, визначити конкретний час, з якого його зобов`язання перед Банком можуть бути визнані простроченими. Не надано суду також позивачем і доказів звернення до відповідача з вимогою про повернення кредиту та визначення конкретного строку виконання таких дій. Таким чином, встановлені судом обставини не дають підстав стверджувати про те, що станом на час звернення АТ КБ "ПриватБанк" до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у банку виникли підстави для нарахування відсотків на суму боргу в порядку, визначеному в ст. 625 ЦК України.

А тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, в розмірі 15159 грн. 00 коп. є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом, суд враховує наступне.

ОСОБА_1 обґрунтовує зустрічні позовні вимог тим, що згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" № 89BPKI6S4LV97O73 від 08.03.2020 року позивач за власною ініціативою, маючи безпосередній доступ до банківського рахунку ОСОБА_1 , здійснював списання коштів із призначенням "Списання відсотків за використання кредитного ліміту", внаслідок чого на погашення відсотків з його особистих коштів включно до 12.06.2018 року (до часу, поки він користування рахунком) стягнув 11059 грн. 71 коп. Зважаючи на відсутність між ним та Банком кредитного договору та, відповідно, зобов`язань щодо погашення відсотків та інших платежів, вважає списання вказаних коштів безпідставним.

Надані відповідачем ОСОБА_1 суду виписки по рахункам, відкритим в АТ КБ "ПриватБанк", свідчать про те, що він користується кількома рахунками.

Як вбачається зі змісту виписок по рахункам, наданих суду ОСОБА_1 , ним був укладений з банком договір SAMDN50000045572693 від 03.06.2011 року, а також договір SAMDNWFC00035480102 від 14.06.2017 року.

В період з 31.08.2011 року по 01.04.2016 року з рахунку НОМЕР_1 Банком щомісячно здійснювалось списання відсотків за використання кредитного ліміту, в загальному розмірі 6435 грн. 16 коп.

Вказаний рахунок був відкритий у зв`язку з укладенням відповідачем з АТ КБ "ПриватБанк" договору № SAMDN50000045572693 від 03.06.2011 року, на виконання умов якого власне Банком і здійснювалось списання коштів.

Також в період з 01.10.2017 року по 01.10.2018 року Банком проводилось списання коштів з рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), відкритого у зв`язку з укладенням договору № SAMDNWFC00035480102 від 14.06.2017 року, на загальну суму 16512 грн. 86 коп.

Які саме відсотки в загальному розмірі 11059 грн. 71 коп. відповідач ОСОБА_1 вважає списаними безпідставно, ним у зустрічному позов не обґрунтовано та в ході судового розгляду справи відповідні обставини не доведено.

При цьому, очевидно, що кредитна заборгованість за угодами SAMDN50000045572693 від 03.06.2011 року та SAMDNWFC00035480102 від 14.06.2017 року не є предметом позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" у даному провадженні. А оскільки доказів того, що списання сум, які є предметом позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом, пов`язане з угодою від 23.12.2014 року, відповідачем суду не надано та в ході судового розгляду справи судом не встановлено, угода SAMDN50000045572693 від 03.06.2011 року, як і угода SAMDNWFC00035480102 від 14.06.2017 року, сторонами суду надані не були, дослідження їх умов в ході судового розгляду не здійснювалось, суд приходить до висновку, що підстав для визнання неправомірними дій АТ КБ "ПриватБанк" щодо списання відсотків в контексті виконання договору б/н від 23.12.2014 року в загальному розмірі 11059 грн. 71 коп. не вбачається, а тому не знаходить підстав для стягнення з банку вказаної суми на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 65869 (шістдесят п`ять вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір в сумі 1530 грн. 25 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.10.2020 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна