Ухвала суду № 92262974, 19.10.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 334/7303/19

Провадження № 1-кп/317/158/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Запорізького районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

суддів членів колегії Сакояна Д.І, Нікітіна В.В.

при секретарі Коваль В.В.

за участю прокурора Купенка А.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисників обвинуваченого Ключка М.Л.,Усольцева М.В.

за участю потерпілого ОСОБА_2

за участю представника потерпілого Полуляха С.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080050001735 від 23.05.2018 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, п.п.5,11,12 ст.115 КК України, що надійшов до суду

ВСТАНОВИЛА:

До Запорізького районного суду Запорізької області від прокурора відділу процесуального керівництва при проваджені досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області Купенка А.В. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018080050001735 від 23.05.2018 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, п.п.5,11,12 ст.115 КК України.

30.10.2019 року ухвалою колегії суддів Запорізького районного суду Запорізької області було призначено підготовче судове засідання по провадженню.

В судовому засіданні були присутні прокурор КупенкоА.В., потерпілий ОСОБА_2 та його захисник Полулях C.Ю., обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники Усольцев М.В. та Ключко М.Л., захисники Гришин та представник потерпілого ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, але згідно до заяв учасників це не є перешкодою до розгляду.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно надісланого до суду обвинувального акту було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та він обвинувачується в тому, що з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, він вступив у злочинну домовленість щодо вчинення замовного вбивства ОСОБА_2 , із застосуванням вогнепальної зброї, а саме шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї по потерпілому.

В обвинувальному акті зазначено, що при підготовці до вчинення злочину, у невстановлений досудовим розслідуванням час, задля реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, за невстановлених обставин та у невстановленому місці, діючи умисно, придбали вогнепальну зброю та боєприпаси.

Вказану вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_1 , діючи умисно, спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, не маючи відповідного та передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав у невстановленому місці до 23 травня 2018 року.

23 травня 2018 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, перебуваючи у зарослях чагарнику на правому узбіччі проїжджої частини вулиці Петра Третяка у місті Запоріжжі, що навпроти автозаправної станції «Укрнафта» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Котляревського, 1-в, із застосуванням вогнепальної зброї, яку незаконно зберігали при собі, скоїли закінчений замах на вбивство ОСОБА_2 , здійснивши по автомобілю марки «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого перебував потерпілий не менше 15 (п`ятнадцяти) пострілів, після чого залишили вищевказану вогнепальну зброю та боєприпаси на місці події та зникли.

З урахуванням того, що вказану ділянку місцевості потерпілий проїжджає на автомобілі, умисне вбивство ОСОБА_2 на замовлення, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, вирішили вчинити із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї - двох автоматів Калашникова, шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї по автомобілю, в якому перебуватиме потерпілий. При цьому ОСОБА_1 та іншим невстановленим розслідуванням особам, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, які діяли за попередньою змовою між собою, було відомо про те, що потерпілий завжди їздить у супроводі раніше невідомих: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які на момент слідування перебуватимуть разом із потерпілим ОСОБА_2 у салоні автомобіля, а тому обраний ними спосіб вчинення вбивства - застосування вогнепальної зброї є небезпечним для життя багатьох осіб.

Для втілення розробленого злочинного плану та досягнутих домовленостей при підготовці до вчинення умисного замовного вбивства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених обставин та у невстановленому місці, діючи умисно, придбали мотоцикл «Honda SC-24", який у подальшому використали для прибуття до місця вчинення запланованого вбивства ОСОБА_2 , а також для оперативного відходу з місця події після вчиненого злочину та мотоциклетні шоломи, які використовували для маскування обличчя під час залишення місця скоєного вбивства.

Крім того, під час готування умисного вбивства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи згідно досягнутих спільних злочинних домовленостей, за невстановлених обставин у невстановленому місці придбали мобільні термінали та сім-картки оператора стільникового зв`язку ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар, з використанням яких спілкувалися між собою.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 на замовлення, 23 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, прибули до м. Запоріжжя. При цьому ОСОБА_1 та одна з невстановлених розслідуванням осіб, маючи при собі заздалегідь придбану вогнепальну зброю - автомати Калашникова, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_2 із застосуванням вогнепальної зброї, влаштували засідку та очікували на прибуття потерпілого.

У той же час, згідно розробленого злочинного плану, інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою між собою та ОСОБА_1 , зупинилися біля офісу потерпілого - за адресою: АДРЕСА_1 та очікували на виїзд ОСОБА_2

23 травня 2018 року, приблизно о 18 годині 45 хвилин, потерпілий ОСОБА_2 у супроводі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишив приміщення офісу, попрямував за місцем свого мешкання, про факт чого невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, які перебували біля офісу ОСОБА_2 , шляхом здійснення телефонного дзвінка тривалістю 09 секунд повідомили ОСОБА_1 та іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

23 травня 2018 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у заростях чагарнику на правому узбіччі проїжджої частини вулиці Петра Третяка у місті Запоріжжі, що навпроти автозаправної станції «Укрнафта» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Котляревського, 1-в, на замовлення невстановлених досудовим розслідуванням осіб, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_2 , достовірно заздалегідь знаючи про те, що в салоні автомобіля окрім потерпілого перебувають раніше невідомі йому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і, обраний ними спосіб вчинення вбивства є небезпечним для життя багатьох осіб, із заздалегідь придбаної вогнепальної зброї, будучі обізнаними про місце знаходження ОСОБА_2 в салоні автомобіля, здійснили не менше 15 (п`ятнадцяти) пострілів по автомобілю марки «Geely Emgrand», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , в салоні якого на правому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_2 , а на задньому сидінні ОСОБА_6 , які рухалися по проїжджій частині вулиці Петра Третяка у місті Запоріжжі, повз влаштовану засідку, тим самим виконали усі дії, які вважали необхідними для вбивства ОСОБА_7 , однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від їх волі, через те, що він отримав незначні вогнепальні поранення правого колінного суглобу, які згідно висновку експерта № 69/к від 05.04.2019, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та продовжуючи рух по проїжджій частині залишив місце вчинення злочину.

Після цього ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану, залишивши знаряддя вчиненого злочину - вогнепальну зброю на місці події, використовуючи заздалегідь придбаний та залишений неподалік мотоцикл Honda SC-24», покинули місце вчиненого злочину та прослідували у бік міста Дніпро.

З метою знищення слідів вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зупинилися на узбіччі автодороги, яка веде у напрямку села Відрадне Запорізького району Запорізької області, на відстані 900 метрів від автодороги, сполученням «Запоріжжя-Дніпро» та шляхом здійснення підпалу, знищили мотоцикл «Honda SC-24», після чого зникли з місця події.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, вступили у злочинну домовленість з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, щодо вчинення замовного вбивства ОСОБА_2 із застосуванням вогнепальної зброї, а саме шляхом здійснення пострілів з вогнепальної зброї по потерпілому.

Із вказаною метою ОСОБА_1 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, вступили у злочинну змову та досягли домовленостей стосовно всіх обставин запланованого ними замовного вбивства ОСОБА_2 .

В обвинувальному акті відсутні конкретні обставини вступу у злочинну змову та результати домовленостей, деталі плану замовного вбивства.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , за обвинувальним актом, скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Судом при з`ясуванні питання про можливість призначення судового розгляду кримінального провадження встановлено наступне:

В судовому засіданні, прокурор заявив про відповідність обвинувального акту вимогам закону та у зв`язку із цим про можливість призначення його до розгляду. Вважає, що можливо розглядати кримінальне провадження існуючим складом суду. Клопотань щодо обрання запобіжного заходу не заявляв.

Адвокати обвинуваченого Горянського та обвинувачений ОСОБА_1 висловили свою думку про можливість призначення кримінального провадження до розгляду. ОСОБА_1 було заявлено клопотання, яке підтримано його захисниками, про розгляд кримінального провадження судом присяжних.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник, адвокат Полулях С.Ю. проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті не заперечували, щодо клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи судом присяжних - покладалися на розсуд суду.

Судова колегія, вислухавши думку всіх учасників, вивчивши обвинувальний акт, прийшла до наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор, висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно пункту 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально - правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Судовий розгляд, як передбачено вимогами ч. 1 ст. 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України прокурором в наданому обвинувальному акті не виконані належним чином.

Так, обвинувальний акт не містить конкретизованого, зрозумілого обвинувачення, оскільки, як при викладенні фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, так і при викладенні обвинувачення (які є ідентичними), зазначено, що своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Однак, при цьому не зазначено, яким чином та в який спосіб обвинуваченим ОСОБА_1 було досягнуто домовленість про вчинення замовного вбивства та з якою особою-замовником, яку роль він виконував та з якою метою саме ним, ОСОБА_1 , скоєно правопорушення.

Умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК), - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.

Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії - до чи після вбивства, виконав чи не виконав замовник свою обіцянку, збирався він це робити чи ні.

До дій матеріального характеру, зокрема, належать сплата виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов`язань тощо. Під діями нематеріального характеру розуміються будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов`язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства.

У випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру (тобто з корисливих мотивів), дії виконавця кваліфікуються за пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК.

Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватись або підбурювачем, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем). Його дії належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п. 6 - якщо виконавець позбавив особу життя з метою одержання вигод матеріального характеру, за п. 12 - коли вбивство було замовлено групі осіб). Дії замовника умисного вбивства, який одночасно був і співвиконавцем цього злочину, кваліфікуються за пунктами 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.

Якщо замовник, який не є співвиконавцем убивства, керувався корисливими, а виконавець - іншими мотивами, дії замовника кваліфікуються за відповідною частиною ст. 27, пунктами 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК.

Відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У разі, коли виконавець погодився позбавити потерпілого життя, але з причин, що не залежали від його волі, умисел на вбивство до кінця не довів, дії замовника залежно від конкретних обставин справи кваліфікуються як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи як замах на вчинення цього злочину.

В обвинувальному акті така кваліфікація діянням ОСОБА_1 прокурором не надана взагалі. В майбутньому це унеможливить зміну обвинувального акту, оскільки відсутні основні елементи щодо кваліфікації діяння - мотив скоєння правопорушення саме ОСОБА_1 , роль яку він виконував при скоєнні зазначеного правопорушення, а відносно цього чи виконувалися ним дії, що є кримінально караними.

Отже, у зв`язку із наведеним обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018080050001735 від 23.05.2018 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, п.п.5,11,12 ст.115 КК України, повернути прокурору Запорізької обласної прокуратури.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Колегія суддів І.Б.Громова

Д.І. Сакоян

В.В. Нікітін