Ухвала суду № 92262614, 19.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8739/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання – Парова І.І.

за участі :

представника заявника - ОСОБА_1

приватного виконавця - Лукеча О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород скаргу ОСОБА_2 , стягувач ТОВ “ Кей – Колект” на рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. під час виконання судового рішення прийнятих у межах виконавчого провадження № 59803553, скасування висновку про вартість обєкта незалежної експертизи , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , стягувач ТОВ “ Кей – Колект” звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України на рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. під час виконання судового рішення прийнятих у межах виконавчого провадження № 59803553, скасування висновку про вартість обєкта незалежної експертизи.

Мотивуючи вимоги скарги, заявник вказує на те, що 21 серпня 2020 року нею отримано постанову про призначення субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року.

Вважає винесення зазначеної постанови приватним виконавцем неправомірним, в зв`язку з наступним:

Зазначене в оскаржуваній постанові нерухоме майно перебуває в заставі у AT «УКРСИББАНКУ», а із стягувачем у скаржника відсутні будь-які письмові, або нотаріально-посвідчені документи та зобов`язання;

Земельна ділянка на якій знаходиться зазначене майно не належить ОСОБА_2 , а перебуває у постійному користуванні іншої особи - приватного підприємця ОСОБА_3 ;

ОСОБА_2 являється приватним підприємцем - вид діяльності торгово-посередницька» ід. код НОМЕР_1 , а тому спір між кредитором та боржником повинен був розглядатись в порядку Господарського Кодексу України.

Заявник вказує на те, що у зв`зку з порушенням порядку підсудності та порядку розгляду спору між кредитором (юридичною особою) та боржником фізичною особою -підприємцем не можуть в подальшому вчинятись нові неправомірні дії.

З огляду на викладене заявник вважає постанову приватного виконавця про призначення субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року протиправною та просить суд скасувати постанову про призначення субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року.

В ході розгляду справи, 07 жовтня 2020 р. заявник подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553; Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року; Висновок про вартість об`єкта незалежної експертизи - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року; Постанову про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га.; Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року.

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що з метою об`єктивного і справедливого захисту в суді порушених прав та свобод ОСОБА_2 необхідно доповнити предмет скарги та доповнити прохальну частину скарги у зв`язку з наступним:

Постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553 скаржникові ОСОБА_2 не надсилалась і в матеріалах справи відсутні належні докази надсилання та вручення зазначеного документу.

Заявник вказує на те, що відповідачем пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, адже у всіх Постановах відповідача зазначено : виконавчий лист № 308/14059/14-ц виданий 30.10.2015 року.

Заявник вказує на те, що в період розгляду скарги в суді відповідач надсилає скаржникові ще два протиправних документи, а саме:

17 вересня 2020 року за № 5375 відповідач надіслав Висновок про вартість об`єкта незалежної експертизи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна оцінка майнових прав» (юридична адреса та місце знаходження - невідоме); а також вказує на те, що 21 серпня 2020 року експертний оцінювач ОСОБА_4 у скаржника по місцю знаходження нерухомого майна не був і оцінку не проводив (будь-яких належних і допустимих доказів про допуск, цього експерта для оцінки нерухомого майна не було і не має).

У зв`язку з вищезазначеним, вважає, що ринкова вартість нерухомого майна в сумі 741992 гривень, що еквівалентно 27000 доларів США - є незаконною, а надісланий Висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки від 21 серпня 2020 року підлягає скасуванню судом.

Заявник вказує , що 25 вересня 2020 року за № 5480 відповідач надіслав їй Постанову про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га. без повідомлення та участі власника земельної ділянки ОСОБА_2 . Вказує на те, що у графі «Боржник» - зазначено прізвище ОСОБА_2 - «відсутня», однак доказів запрошення та належного повідомлення про те, що 25 вересня 2020 року відповідачем буде проводитись опис земельної ділянки - докази повідомлення відсутні.

Окрім того вказує на те, що в оскаржуваній Постанові зазначено особу представника стягувача - ОСОБА_5 , однак доказів про те, що ця особа є належним представником стягувача в оскаржуваній постанові не має і до постанови не долучено. Протиправним і незаконним є залучення понятих, адже без дати, місяця та року народження, паспортних даних - неможливо встановити та викликати до суду зазначених в постанові понятих: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - що є неприпустимим і є порушенням вимог Закону в діях відповідача.

Заявник вказує у заяві на те, що 28 вересня 2020 року за № 5486 відповідач надіслав постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року - якою призначає субєкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна оцінка майнових прав» (юридична адреса та місце знаходження - невідоме) - підстава: виконавчий лист № 308/14059/14-ц виданий 30.10.2015 р. Тобто, порушуючи вимоги Закону відповідач знову «призначає» провести експертну оцінку земельної ділянки площею 0,15 га. - експертному оцінювачу ОСОБА_4 , який в час складання оскаржуваної Постанови у місті Ужгороді не був і підписів про ознайомлення із даною постановою від 28 вересня 2020 року експерта П.В.Гуменюка - відсутні (що є доказом протиправності складання даної Постьанови та надсилання цієї постанови від 28.09.2020 року скаржникові).

Заявник вказує у заяві про уточнення позовних вимог на те, що у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, порушенням порядку підсудності та порядку розгляду спору між кредитором (юридичною особою) та боржником фізичною особою -підприємцем не можуть в подальшому вчинятись нові неправомірні дії.

З огляду на викладене заявник просить суд : скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553; Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року; Висновок про вартість об`єкта незалежної експертизи - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року; Постанову про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га.; Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року.

Представник заявника ( боржника) в судовому засіданні вимоги скарги та заяви про уточнення позовних вимог підтримав, просив суд їх задоволити з підстав та мотивів викладених у скарзі та заяві про уточнення позовних вимог. Представник заявника надав суду пояснення аналогічні викладеним у скарзі та заяві про уточнення позовних вимог. Звернув увагу суду на те, що виконавчий лист виданий з порушенням вимог , а саме виданий 30.10.2015 року, а рішення набуло законної сили 03.11.2015 року, що вказано у виконавчому документі, а відтак приватний виконавець зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження за таким виконавчим листом. Окрім того, наголосив на тому, що строк предявлення до виконання виконавчого листа сплив. Вказав на те, що заявник отримала Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року - 21.08.2020 року і у встановлений Законом строк оскаржила її до суду. Заперечив факт отримання заявником постанови про відкриття виконавчого проваджння. Наголосив на тому, що нерухоме майно перебуває в заставі у AT «УКРСИББАНКУ», а із стягувачем ТОВ “ Кей – Колект” у скаржника відсутні будь-які зобов`язання. Вказав на те, що приватним виконавцем порушені приписи статтей 27-54 ЗУ « Про виконавче провадження». Вказав на те, що вматеріалах кредитної справи вже є експертна оцінка майна, а відтак Висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року підлягає скасуванню.

Представник заявника (стягувача) в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений по дату час і місце розгляду справи, надіслав на адресу суду заперечення на скаргу , згідно яких просив відмовити скаржнику у задоволенні скарги. Вказує на те, що 11.06.2012 року між AT «УКРСИББАНК» та ТОВ “ Кей – Колект” було укладено договір факторингу № 4 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Саєнко Е.В., згідно яких право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ “ Кей – Колект”. Відповідно до договору іпотеки , в іпотеку було передано нерухоме майно , а саме нежитлова будівля за адресою : АДРЕСА_1 . Вказує на те, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту від 17.11.2006 року та договору іпотеки від 17.11.2006 року вказані договори були укладені між АКІБ “ Укрсиббанк” та фізичною особою ОСОБА_2 , а відтак підприємницька діяльність ОСОБА_2 не має відношення до спору.

Заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у виідзиві та запереченнях проти заяви ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог. Зокрема вказав на те, що скарга на постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 13.08.2020 року подана з пропущенням строку на оскарження такої. Вказану постанову направлено на адресу ОСОБА_2 14 серпня 2020 року поштовим відправленням, що підтверджується списком № 6278 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2020 року.

Відповідно до результату пошуку поштового відправлення з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення, яким направлено вищевказану постанову, отримано ОСОБА_2 15 серпня 2020 року, а отже строк на оскарження у боржника закінчився 25 серпня 2020 року у зв`язку з чим скарга подана з пропуском строку на оскарження та без клопотання про поновлення такого.

Що стосується доводів заявника про порушення ним порядку підсудності вказує на те, що питання підсудності вирішувалось судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо відкриття провадження у справі № 308/14059/14-ц. Звернув увагу суду на те, що оскільки виконавчий лист Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2015 р. у справі № 308/14059/14-ц відповідає вимогам, що передбачені ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», підстав сумніватись у правильності підсудності у нього не було і підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не було, так як виконавчий документ містить всі необхідні реквізити. Вказав на те, що нерухоме майно перебуває в іпотеці в ТОВ «Кей-Колект», що підтверджується відомостями з державного реєстру іпотек . Наголосив на тому , що у оскаржуваній постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року не вказано нічого про проведення оцінки земельної ділянки, на якій розташований об`єкт оцінки (нежитлова будівля, бар), а відтак посилання ОСОБА_2 на те, що право користування такою належить іншій особі, жодним чином не вказує на неправомірність оскаржуваної постанови. Приватний виконавець вказав на те, що залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, він як приватний виконавець діяв відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Вказав на те, що заявником не надано до суду жодних доказів протиправності дій приватного виконавця при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року з посиланням на норми ЗУ «Про виконавче провадження».

Що стосується заяви про уточнення позовних вимог вважає, що дана заява є фактично заявою про зміну предмету позову, що в свою чергу є підставою для залишення її без розгляду (керуючись ч. 3 ст. 49 ЦПК України.), оскільки перше судове засідання у справі відбулось 14 вересня 2020 року.

Приватний виконавець вказує на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553 від 14.08.2019 року направлено на адресу ОСОБА_2 14 серпня 2019 року рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2019 року. Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» - Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Просив суд врахувати приписи ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо доводів заявника про пропуск строку предявлення виконавчого документа до виконання, приватний виконавець вказав на те, що заява представника ТОВ «Кей-Колект» про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом виконавчого листа № 308/14059/14-ц. виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 30.10.2015 року надійшла до нього 14 серпня 2019 року.

До заяви було надано копію постанови ВП № 52630041 старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Гусєва О.О. від 30.06.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавчий лист № 308 14059 14-ц, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 30.10.2015 року).

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у нього не було.

Приватний виконавець заперечуючи проти задоволення скарги вказує на те, що заявником не надано до суду жодних доказів протиправності дій приватного виконавця при визначенні вартості арештованого майна з посиланням на норми ЗУ «Про виконавче провадження». Залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, він , як приватний виконавець діяв відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження" та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна. У своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому приватний виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Просив врахувати правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18).

Заслухавши доводи учасників судового процесу, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. ст. 13,81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається із змісту скарги, така подана в порядку ст. 447 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб,які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невідємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обовязкове, судове рішення залишалося невиконаним. Це призвело б до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплексдій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) ; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № П-рп/2012).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, щовизначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обовязковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець встановив обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом, на виконання судового рішення Ужгородського міськрайонного суду , 30.10.2015 року Ужгородським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист № 308/ 14059/ 14 –ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором № 11079118000 від 17.11.2006 року в розмірі 53 768,46 дол. США, що еквівалентно 1 179 680,01 грн. та 3 654,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 30.06.2017 року виконавчий лист № 308/ 14059/ 14 –ц виданий 30.10.2015 року повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.06.2020 року.

Як встановлено судом, з матеріалів виконавчого провадження , копія якого долучена до матеріалів справи, заява представника ТОВ «Кей-Колект» про відкриття виконавчого провадження за вих. № 090819 від 09.08.2019 року разом із оригіналом виконавчого листа № 308/14059/14-ц виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 30.10.2015 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей - Колект» 53 768.46 дол. США (екв. 1 179 680.01 грн.) та 3 654,00 грн. судового збору надійшла до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. 14 серпня 2019 року.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. відкрито виконавче провадження №59803553 з примусового виконання виконавчого листа № 308/14059/14-ц виданого Ужгородським міськрайонним судом 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей - Колект» 53 768.46 дол. США (екв. 1 179 680.01 грн.) та 3 654,00 грн. судового збору.

Як встановлено судом, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553 від 14.08.2019 року направлено на адресу ОСОБА_2 зазначену у виконавчому документі 14 серпня 2019 року поштовим відправленням № 8800024970391, що підтверджується списком № 5878 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Приватним виконавцем після відкриття провадження у справі було вжито ряд заходів по виконанню рішення cуду.

Як встановлено судом, приватним виконавцем Лукеча О.В. 13.08.2020 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553, для проведення оцінки описаного нерухомого майна .

Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року направлено на адресу ОСОБА_2 14 серпня 2020 року поштовим відправленням № 8800025470350, що підтверджується списком № 6278 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2020 року.

Відповідно до результату пошуку поштового відправлення 8800025470350 з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення, яким направлено вищевказану постанову, отримано ОСОБА_2 15 серпня 2020 року.

Так, у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 74 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можутьбути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду : у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом ч.ч 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте, залишення скарги без розгляду не перешкоджає зверненню до суду зі скаргою за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

У відповідності до матеріалів скарги, заявником, в підтвердження своєчасності зі зверненням досуду з вказаною скаргою в частині вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року не надано належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальних строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів скарги, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 винесена 13.08.2020 року, яку направлено на адресу ОСОБА_2 14 серпня 2020 року поштовим відправленням № 8800025470350, що підтверджується списком № 6278 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2020 року.

Відповідно до результату пошуку поштового відправлення 8800025470350 з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення, яким направлено вищевказану постанову, отримано ОСОБА_2 15 серпня 2020 року.

В скарзі заявник вказує, що отримав оскаржувану постанову приватного виконавця 21.08.2020 року . При цьому, матеріали скарги не містять доказів про те, що скаржник отримав постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року саме 21.08.2020 року.

Що стосується постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59803553 , така винесена 14.08.2019 року та направлена на адресу ОСОБА_2 зазначену у виконавчому документі 14 серпня 2019 року поштовим відправленням № 8800024970391, що підтверджується списком № 5878 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 14.08.2019 року.

Отже, відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається , заявник звернувся до суду із даною скаргою 31.08.2020 року.

Крім того, ні подана до суду скарга, ні додатки до неї, не містять клопотання заявника про поновлення строку для подання скарги в частині вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, з урахуванням правових приписів ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України дана скарга в частині заявлених вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2019 року та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року подана з пропущенням процесуальних строків для подання скарги.

При цьому, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метоюдисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту правана справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення скарги ОСОБА_2 в частині заявлених вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2019 року та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року - без розгляду.

При цьому заявник не позбавлений права повторного звернення до суду зі скаргою на поста-нову приватного виконавця з одночасним поданням клопотання про поновлення такого строку, в разі наявності поважних причин неподання такої строки в десятиденний строк з дня винесення (отримання) такої постанови.

Що стосується вимог скарги в частині скасування Висновку про вартість об`єкта незалежної експертизи - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, згідно висновку про вартість обєкта незалежної оцінки від 21.08.2020 року - суб`єктом оціночної діяльності ТОВ « Експертна оцінка майнових прав» ОСОБА_8 на підставі договору про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки від 21.08.2020 року укладеного з приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. визначено оціночну вартість нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені ЗУ № 2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон України № 2658-ІІІ).

Згідно ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно- правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Ст. 32 ЗУ № 2658-ІІІ передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-ІІІ).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Відповідно до ч.5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі примусового виконання судового рішення , то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного суду в порядку, передбаченому законом.

Доводи представника заявника в судовому засіданні про те, що в матеріалах кредитної справи наявна оцінка нерухомого майна , яке було передано в іпотеку, а відтак висновок про вартість обєкта незалежної оцінки від 21.08.2020 року підлягає скасуванню, на думку суду, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне .

Відповідно до ч.3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Із змісту висновку про вартість обєкта незалежної оцінки від 21.08.2020 року проведеної суб`єктом оціночної діяльності ТОВ « Експертна оцінка майнових прав» ОСОБА_8 вбачається, що оцінка проведена із застосуванням порівняльного методичного підходу у відповідності до вимог Національного стандарту №1 та Національного стандарту №2.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування висновку про вартість обєкта незалежної оцінки від 21.08.2020 року з підстав наведених заявником.

Що стосується вимог заявника про скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га. та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, приватним виконавцем Лукеча О.В. 25.09.2020 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме земельної ділянки, яка на праві власності належить боржнику.

Відповідно до ч.2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» - Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.5 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» - Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

Cуд вважає,що дії приватного виконавця були вчинені в межах його повноважень , постанова про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року містить назву описаної земельної ділянки, її розмір, цільове призначення; наявні підписи понятих , а тому на переконання суду відсутні правові підстави для скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року.

Окрім того, вимоги про визнання незаконною чи неправомірною постанови про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року заявник не заявила.

Як встановлено судом, приватним виконавцем Лукеча О.В. 28.09.2020 року винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 з метою надання звіту про вартість описаного майна – земельної ділянки.

Заявником не надано до суду жодних доказів протиправності дій приватного виконавця при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 28.09.2020 року з посиланням на норми ЗУ «Про виконавче провадження».

Доводи заявника про те, що порушуючи вимоги Закону відповідач знову призначає провести експертну оцінку ОСОБА_8 , який в час складання оскаржуваної постанови у м. Ужгород не був і підпис про ознайомлення із даною постановою від 28.09.2020 року експерта відсутній , суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 57 ЗУ « Про виконавче провадження» - Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Приписи ЗУ « Про виконавче провадження» не містять положень про обовязкову присутність експерта під час винесення виконавцем постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, оскільки така надсилається експерту для виконання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 28.09.2020 року, оскільки дії приватного виконавця по винесенню постанови вчинені відповідно до вимог чинного законодавства.

Що стосується доводів заявника і представника про те, що нерухоме майно перебуває в іпотеці АТ “УкрСиббанк” суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 224618608 від 18.09.2020 року за ОСОБА_2 (фізичною особою, а не приватним підприємцем ОСОБА_2 ) зареєстровано нежитлову будівлю, бар за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 11325129).Вказане майно перебуває в іпотеці в ТОВ «Кей-Колект», ЄДРПОУ 37825968, що підтверджується відомостями з державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження: 4079913).

Що стосується доводів заявника і представника щодо порушення порядку підсудності, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Виконавчий лист у справі № 308/14059/14-ц виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 30.10.2015 р. Питання підсудності вирішувалось судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо відкриття провадження у справі № 308/14059/14-ц. У випадку незгоди, заявник наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, яке на її думку ухвалено з порушенням правил підсудності, проте не скористалась своїм правом апеляційного оскарження.

Що стосується доводів заявника і представника щодо пропуску строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 30.06.2017 року виконавчий лист № 308/ 14059/ 14 –ц виданий 30.10.2015 року повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.06.2020 року.

Як встановлено судом, з матеріалів виконавчого провадження , копія якого долучена до матеріалів справи, заява представника ТОВ «Кей-Колект» про відкриття виконавчого провадження за вих. № 090819 від 09.08.2019 року разом із оригіналом виконавчого листа № 308/14059/14-ц виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 30.10.2015 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей - Колект» 53 768.46 дол. США (екв. 1 179 680.01 грн.) та 3 654,00 грн. судового збору надійшла до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. 14 серпня 2019 року.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. відкрито виконавче провадження №59803553 з примусового виконання виконавчого листа № 308/14059/14-ц виданого Ужгородським міськрайонним судом 30.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей - Колект» 53 768.46 дол. США (екв. 1 179 680.01 грн.) та 3 654,00 грн. судового збору.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Враховуючи вищенаведене у приватного виконавця не було підстав відмовляти ТОВ «Кей-Колект» у прийнятті до виконання вказаного виконавчого документа.

Що стосується доводів представника заявника про те, що виконавчий лист виданий з порушенням вимог , а саме виданий 30.10.2015 року, а рішення набуло законної сили 03.11.2015 року, що вказано у виконавчому документі, а відтак приватний виконавець зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження за таким виконавчим листом, слід зазначити наступне.

Як вбачається із виконавчого листа № 308/ 14059/ 14 –ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за кредитним договором № 11079118000 від 17.11.2006 року в розмірі 53 768,46 дол. США, що еквівалентно 1 179 680,01 грн. та 3 654,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору такий видано Ужгородським міськрайонним судом 30.10.2015 року, а рішення набуло законної сили 03.11.2015 року.

Частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника -фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Як вбачається із змісту виконавчого документу в ньому наявні всі необхідні реквізити передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України – Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, стягувач або боржник вправі звернутися до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі або про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимог заявника в частині скасування висновку про вартість об`єкта незалежної експертизи - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року; постанови про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га.; постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року, оскільки такі були прийняті приватним виконавцем відповідно до закону , в межах повноважень приватного виконавця .

Відповідно до ч.1 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України- Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено , що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції («Київ Головного проти Італії», заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 247, 260, 261, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, ст.ст. 28, 56, 57, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 , стягувач ТОВ “ Кей – Колект” на рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. під час виконання судового рішення прийнятих у межах виконавчого провадження № 59803553, в частині заявлених вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2019 року та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 59803553 від 13.08.2020 року – залишити без розгляду.

У задоволенні скарги ОСОБА_2 , стягувач ТОВ “ Кей – Колект” на рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. під час виконання судового рішення прийнятих у межах виконавчого провадження № 59803553, в частині заявлених вимог про скасування висновку про вартість об`єкта незалежної експертизи - ТзОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 21 серпня 2020 року; постанови про опис та арешт майна боржника від 25.09.2020 року, а саме земельної ділянки розміром 0,15 га.; постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні: ВП № 59803553 від 28.09.2020 року - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови с уду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 )

Заінтересована особа:

–Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. (місце знаходження пл. Кирила і Мефодія 1 офіс 59 м. Ужгород )

–Стягувач ТОВ “ Кей – Колект” ( м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ 4/6 поверх 4, корпус В, каб. 402)

Дата складання повного тексту ухвали 19.10.2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца