Рішення № 92258548, 15.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2688/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Луньо Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправною і скасування постанови, -

встановив:

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 у справі № 380/2688/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (далі - третя особа) про визнання протиправною і скасування постанови - задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Карпи Романа Петровича про закінчення виконавчого провадження № 60987817 від 06.03.2020; стягнуто з бюджетних асигнувань Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 судовий збір, в сумі 840,80 грн.

09.09.2020 до суду від представника позивача - адвоката Луньо Б.М. (далі - представник позивача) надійшла заява (арк. справи 127), в якій просить суд вирішити питання про розподіл судових витрати відповідно до поданої заяви 26.05.2020.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану ним заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просив таку задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання явки уповноважених представників не забезпечили. 15.10.2020 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 9153ел).

При вирішенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 3 статті 252 КАС України).

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положенням статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18, від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При прийнятті додаткового рішення, суд виходив з такого.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2020 представником позивача - адвокатом Луньо Б.М. заявлено клопотання про долучення до справи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу згідно зі статтею 139 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокат Луньо Б.М. подав суду такі докази: копію з договору про надання правової допомоги №27\03\20-01 від 27.03.2020 (арк. справи 64-65); копію з додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги №27\03\20-01 від 27.03.2020 (арк. справи 67); копію з ордеру серії ВС № 1024777 про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Луньо Б.М., виданий 27.03.2020 адвокатом Луньо Б.М. (арк. справи 68); копію з свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Луньо Б.М. від 27.02.2020, серія ЛВ №001900 (арк. справи 71); акт про надання послуг № 07\09\20-01 від 07.09.2020 (арк. справи 128); довідку № 07\09\20-02 від 07.09.2020 (арк. справи 129); копії адвокатських запитів від 28.05.2020 № 28\05.20-03, № 28\05\20-02 (арк. справи 130-131).

Згідно з копією з договору про надання правової допомоги №27\03\20-01 від 27.03.2020 професійна правнича допомога у цій справі надавалася ОСОБА_1 , як клієнту, адвокатом Луньо Б.М. Пунктами 1.1., 2.1. та 2.2. вказаного договору встановлено, що адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу щодо виконання судового рішення в адміністративній справі № 1.380.2019.002740 за позовом ОСОБА_1 до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання діяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій в обсязі та на умовах, визначених цим Договором та додатком № 1 до Договору «Перелік правових послуг». Послуги надаються адвокатом клієнту шляхом: усного та письмового консультування; складання необхідних процесуальних документів, адвокатських запитів, клопотань, заяв, позовів тощо; представництва інтересів клієнта в судах різної юрисдикції різних інстанцій, органах державної та виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, органах державної виконавчої служби. Строк надання послуг починається з моменту підписання цього Договору та закінчується повним виконанням Сторонами зобов`язань за ним. Згідно з пунктом 3.4.3. клієнт зобов`язаний оплачувати правову допомогу адвоката в порядку та на умовах, визначених цим договором, та витрати адвоката, необхідні для виконання його обов`язків.

Згідно з актом про надання послуг № 07\09\20-01 від 07.09.2020 загальна сума наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 27\03\20-01 від 27.03.2020 становить 7600,00 грн. З них: юридичний аналіз наданих клієнтом документів та визначення перспективи справи - 500,00 грн. (1); складання адвокатських запитів (Яворівська РДА Львівської області від 28.05.2020, Добростанівська сільська рада Яворівського району Львівської області від 28.05.2020) - 1600,00 грн. (2 х 800,00 грн.); складання документів з процесуальних питань (заява про приєднання до матеріалів справи письмових доказів від 22.07.2020) - 500,00 грн. (1); складання адміністративного позову - 1000,00 грн. (1); участь у судовому розгляді справи (26.05.2020, 17.06.2020, 08.07.2020, 24.07.2020, 04.09.2020) - 4000,00 грн. (5 х 800,00 грн.). Загальна сума - 7600,00 грн.

Відповідно до довідки № 07\09\20-02 від 07.09.2020 адвокату Луньо Б.М. сплачено ОСОБА_1 за надані адвокатські послуги гонорар згідно Договору про надання правових послуг № 27\03\20-01 від 27.03.2020 та акта про надання послуг № 07\09\20-01 від 07.09.2020, в загальній сумі 7600,00 грн.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом Луньо Б.М. послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 7600,00 грн. витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) становить 2000,00 грн. Суд зазначає, що юридичний аналіз наданих клієнтом документів та визначення перспективи справи, складання адвокатських запитів, складання документів з процесуальних питань включаються до витрат пов`язаних із підготовкою та складанням адміністративного позову та охоплюються останнім.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з бюджетних асигнувань Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: 81000, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Львівська, 2, код ЄДРПОУ: 34978144) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) понесені у справі № 380/2688/20 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійнуправничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст додаткового рішення складений і підписаний 19.10.2020.

Суддя Мричко Н.І.