Рішення № 92255344, 15.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/8824/20

Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/8824/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вулиця І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038)

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова Компанія "Київміськбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, приміщення 33, м. Київ, 01010)

про стягнення виплаченого страхового відшкодування

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова Компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що 16.07.2019 ним було укладено договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами з ОСОБА_1 . В подальшому, 09.11.2019 стався страховий випадок - пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття, у зв`язку з проривом труби водопостачання, про що був складений акт. Згідно акту про залиття від 09.11.2019, прорив труби водопостачання спричинений використанням неякісних труб відповідачем при зведенні будинку.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, згідно статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 172, 60 грн та сплачений судовий збір.

30.06.2020 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху, встановив позивачеві строк на усунення недоліків - 5 днів шляхом: 1) зазначення відомостей щодо того у якої особи знаходяться оригінали доказів, зазначені у пункті 3 та 4 додатків до позовної заяви; 2) надання повної підсумкової відомості ресурсів № 5008_СД_ИВР, підписаної уповноваженою особою та з відбитком печатки.

16.07.2020 на виконання вимог ухвали від 30.06.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи № 910/8824/20 ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.08.2020 від відповідача надійшов відзив по справі, в якому відповідач категорично заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, адже відповідач не є особою відповідальною за завдані збитки.

До відзиву відповідача було додане клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд - 3», як підрядника, який виконував будівельні роботи на об`єкті будівництва.

Суд розглянув клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб та дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав необґрунтованості останнього. Так, відповідно до положень ч. 50 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб зазначається на яких підставах третіх осіб належить злучити до участі у справі, тобто на які права та обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Позивач в своєму клопотанні не зазначив, на які права та обов`язки Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд - 3» та яким чином може вплинути рішення у даній справі, відтак, Суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим та відмовив в його задоволенні.

07.10.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, в якому позивач просив суд залучити до участі у справі співвідповідачем - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут", оскільки ОСББ є однією із форм управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

В клопотанні про залучення до участі у справі співвідповідача позивач не просив поновити процесуальний строк для подання клопотання, а також не зазначив жодних доводів та аргументів щодо того, шо він не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут", відповідно Суд на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишив клопотання позивача без розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 16.07.2019 ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховик, уклало договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-5000-19-00022 з ОСОБА_1 , як страхувальником. Предметом договору страхування є, зокрема, майнові інтереси пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме квартирою № 78, загальною площею 74,50 кв. м., яка розташована у будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві.

09.11.2019 із застрахованим майном страхувальника трапився страховий випадок: пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття, а саме: прорив труби водопостачання.

Сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-5000-19-00022 від 16.07.2019 на підставі страхового акта № МН - 17 від 18.12.2019 склала 19172, 60 грн.

Страховий акт № МН - 17 від 18.12.2019 складений позивачем на підставі таких документів: висновку про вартість майна від 05.12.2019 ТОВ «НЕК», копії договору страхування № 99-5000-19-00022 від 16.07.2019, копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, акту про залиття від 09.11.2019 ОСББ «Добробут», копії паспорту страхувальника, заяви із зазначенням банківських реквізитів, технічного паспорту квартири, інших документів.

Оскільки, в акті про залиття від 09.11.2019 зазначено, що причиною аварії є передчасний вихід з ладу труби системи гарячого водопостачання, через використання забудовником («Київміськбуд») неякісних труб при зведенні будинку, в страховому акті № МН - 17 від 18.12.2019 позивачем зазначено, що особою винною в настанні страхового випадку є забудовник «Київміськбуд».

Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем страхувальнику в повному розмірі, а саме: 19 172, 60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2019 № 30888.

Предметом позову у справі є матеріально правові вимоги позивача до відповідача, як особи винної в настанні страхового випадку, про стягнення 19 172, 60 грн страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що будівництво житлового будинку здійснювалося підрядником - Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд - 3», що будинок введений в експлуатацію в 2008 році, відповідно всі гарантійні строки на виконання робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж вже закінчилися, що саме на обслуговуючу організацію чинним законодавством покладений обов`язок належного утримання будинку та його інженерних мереж, та що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували використання забудовником неякісних труб при зведенні будинку, а акт про залиття складений за відсутності забудовника.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику нерухомого майна - квартири № 78, загальною площею 74,50 кв. м., яка розташована у будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві.

У відповідності до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті буде мати регресний характер. Таку вимогу страховик може пред`явити до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто така особа повинна бути саме суб`єктом відповідальності. Це означає по-перше, що така особа за своїм правовим статусом повинна мати можливість нести відповідальність за завдані нею збитки. А по-друге, мають бути в наявності необхідні умови притягнення такої особи до відповідальності.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Отже, для відшкодування шкоди та задоволення вимог про стягнення з відповідача 19 172, 60 грн збитків (відшкодування страхового відшкодування) позивачу необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди (збитків) та її розмір; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», судам також роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач був забудовником будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві. Вказаний будинок був введений в експлуатацію в жовтні 2008 року, на підтвердження чого в матеріали справи відповідачем надана копія акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Із вказаного акту вбачається, що будівництво було здійснено генеральним підрядником ВАТ «Трест «Київміськбуд - 3», який виконав загально - будівельні роботи та благоустрій та субпідрядними організаціями ВАТ «Трест «Київміськбуд - 3», ВАТ «Трест «Київспецбуд» - монтаж систем опалення та ТОВ «Сейм - 93» - електромережі.

В акті зазначено, що на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом.

Страховий випадок, як встановлено судом, мав місце 09.11.2019, відповідно будинок № 33 по вулиці Осіння у місті Києві перебув в експлуатації на момент страхового випадку 11 років.

Страховик набув право власності на квартиру № 78, загальною площею 74,50 кв. м., яка розташована у будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві в грудні 2009 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту на квартиру № 78, загальною площею 74,50 кв. м., яка розташована у будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві (інвентаризація виконана 01.12.2008) на момент проведення основної технічної інвентаризації внутрішнє опорядження та сантехобладнання в санвузлах відсутнє. В технічному паспорті також зазначено, що переоформлення технічного паспорту на квартиру проводиться в зв`язку зі зміною власника, а також у зв`язку з переплануванням та переобладнанням квартири.

Акт про залиття від 09.11.2019 складений комісією у складі: голови правління ОСББ «Добробут» - Гроховського І. Г., головного інженера ОСББ «Добробут» - Чуя Ф. Ф. та начальника дільниці ТОВ «Теплоенергосервіс 2100» - Стасишєна Р. М., та затверджений головою правління ОСББ «Добробут» Гороховським І. Г.

Відповідач, як забудовник та як особа, дії якої визначені в акті причиною аварії, участь у складанні акту не приймав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Ніяких інших доказів, ніж акт про залиття від 09.11.2019, що забудовником при зведенні будинку № 33 по вулиці Осіння у місті Києві були використані неякісні труби матеріали справи не містять.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) визначено, як юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Матеріали справи не містять статутних документів ОСББ «Добробут» та будь - яких інших відомостей про створення зазначеного ОСББ, проте враховуючи, що акт про залиття від 09.11.2019 затверджений головою ОСББ «Добробут» та враховуючи, що вказаний акт містить зазначення, що власник квартири № 78 не має претензій до ОСББ «Добробут», суд дійшов висновку, що управління будинком № 33 по вулиці Осіння у місті Києві та його утримання на дату страхового випадку здійснювало саме ОСББ «Добробут».

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що управління будинком та його утримання здійснював відповідач або інша особа.

Складення акту про залиття визначено п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76. Вказаною нормою визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма акту визначено в додатку 4 до Правил, в акті зазначаються, в тому числі, причини аварії.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій: забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

Вказаними Правилами також визначено, що під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно:

- знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти);

- регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.;

- здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі;

- оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно очищати від землі, сміття чи снігу;

- вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців;

- при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки;

- усувати засмічення в системі;

- утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях;

- тримати в порядку поливальні пристрої.

Після завершення ремонтних робіт необхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій території та/або будинку.

Матеріали справи не містять жодних доказів із яких ви вбачалося, що утримання та обслуговування системи гарячого водопостачання будинку в період з моменту введення будинку в експлуатацію та до дати настання страхового випадку здійснювалося належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене обставини, вчинення саме відповідачем дій, які стали наслідком настання страхового випадку 09.11.2019, та обставини наявності між діями відповідача та страховим випадком причино - наслідкового зв`язку, як і взагалі причини настання страхового випадку не доведені позивачем належними та допустимими доказами, що є необхідною умовою для покладення на відповідача такого виду відповідальності, як відшкодування збитків.

Наданий позивачем в матеріали справи акт про залиття від 09.11.2019, з огляду на те, що вказаний акт складений за відсутності відповідача та що його складання визначено нормативно - правовим актом, який регулює саме діяльність управителя будинку, яким не є відповідач, а є ОСББ «Добробут», не є належним та допустимим доказом вини відповідача у завданні страхувальнику збитків.

При цьому, із наявних матеріалів справи вбачається, що в квартирі здійснювалося перепланування, що обслуговування будинку здійснювало ОСББ «Добробут» та що будинок експлуатувався станом на момент настання страхового випадку 11 років.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих відповідачем доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вулиця І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524) до Приватного акціонерного товариства "Холдингова Компанія "Київміськбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, приміщення 33, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 23527052) про стягнення 19 172, 60 грн страхового відшкодування відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (вулиця І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких