Рішення № 92247654, 12.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 Справа №607/17012/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ГрицайК.М.,

за участю секретаря с/з Стус К.І.,

з участю перекладача Кріль І.З.,

представника позивача Гаврилюк З. Б.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скиби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до ОСОБА_2 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернувся до суду із позовом до громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ),ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України, допустивши рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що з метою виконання норм законодавства України в частині здійснення державного контролю щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції, а саме, притягнення порушників до адміністративної відповідальності, працівниками сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Тернопільській області виявлено на території м. Тернопіль громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно якого 14.01.2020 року за порушення міграційного законодавства Тернопільським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області прийнято рішення № 7 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, зобов`язано покинути територію України до 11.02.2020 року. При цьому, іноземцем не зазначено поважних причин не виконання рішення № 7 Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області від 14.01.2020 року про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, незаконного перебування на території нашої держави та не вказано з якою метою перебуває у місті. Крім того, позивач вказує на те, що громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 ,грубо порушує правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, не має постійного місця проживання, близьких родичів, належного фінансового забезпечення, не працює, не навчається та не має законних джерел доходу, а також може ухилятися від виконання рішення про примусове видворення. Також, громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території України шлюб не реєстрував та дітей немає.

Ухвалою від 08 жовтня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду на 12 жовтня 2020 року на 14 год. 00 хв. у спрощеному провадженні.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням представника позивача дану справу об`єднано в одне провадження із справою №607/17272/20 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до ОСОБА_2 ) про громадянина Республик ОСОБА_5 про затримання із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, як незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить суд примусово видворити за межі України громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та затримати його з метою забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців.

Відповідач, який давав пояснення в присутності перекладача, у судовому засіданні заперечував щодо його примусового видворення та затримання, вказав, що він не залишив території України у зв`язку з відсутності коштів, необхідністю отримання документів про освіту з посольства Республіки Замбія, має місце проживання та роботу. Просив в задоволенні позову відмовити та надати йому час на повернення до Республіки Замбія в добровільному порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав із підстав, викладених у поданому суду відзиві на позовні заяву. Вважає, що підстав для затримання та примусового видворення позивач не довів, відповідач не зміг виконати вимогу про примусове повернення до країни походження з поважних причин, зокрема, відсутності коштів.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином Республіки Замбія, що підтверджується паспортним документом НОМЕР_1 виданим 30.05.2014, строком дії до 29.05.2024. В`їхав на територію України 21.09.2014 року через КПП ,,Бориспіль” з метою навчання в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя.

Громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав в УДМС у Тернопільській області посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 терміном дії до 01.10.2015 року, яку було продовжено до 01.09.2019 року.

Однак, відповідно до наказу ТНТУ ім. І. Пулюя від 01.07.2019 року № 4/25-70 ,,Про присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня, видачу документів про освіту та відрахування студентів у зв`язку із закінченням навчання факультету інженерії машин, споруд та технологій”, громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 відрахований з числа студентів у зв`язку із закінченням навчання з 30.06.2019 року.

УДМС у Тернопільській області з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень ч. 2 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, 12.08.2019 року прийнято рішення № 265 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 . Згідно вищевказаного рішення посвідка на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 була скасована, визнана такою, що підлягає вилученню та знищенню, відмітка про видачу посвідки на тимчасове проживання в паспортному документі відповідача анулюванню, а самого відповідача зобов`язано у семиденний строк з дня отримання копії рішення знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України.

Рішення УДМС у Тернопільській області від 12.08.2019 № 265 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 відповідач не оскаржував.

Однак, громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 всупереч вимогам законодавства територію України не покинув.

Таким чином, на момент виявлення посадовими особами Тернопільського МВ УДМС у Тернопільській області 14.01.2020 року громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній перебував в Україні без законних на те підстав, порушуючи законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

За порушення правил перебування іноземців в Україні, громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.01.2020 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який іноземцем сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією.

Відповідач із заявою щодо продовження строку перебування на території України, надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів та підрозділів ДМС України не звертався, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, керуючись положеннями ст. 26 Закону, 14.01.2020 року Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області прийнято рішення № 7 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким останнього зобов`язано покинути територію України до 11.02.2020 року. Дане рішення було йому оголошено, один із примірників вказаного рішення особисто вручено відповідачу, йому роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 11.02.2020 року самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення № 7 про примусове повернення від 14.01.2020 року, що підтверджується його підписом. Вказане рішення відповідачем не оскаржувалось.

Повідомленням від 14.01.2020 року за № 6110.2/602-20 Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області, прокурора Тернопільської місцевої прокуратури повідомлено про прийняття 14.01.2020 року рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вищевказаного рішення № 7 про примусове повернення від 14.01.2020 року не виконав, хоча ч. 5 ст. 26 Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв, Тернопільським МВ УДМС у Тернопільській області спільно з УДМС у Тернопільській області здійснювалась перевірки по даних міжвідомчої інтегрованої системи ,,ДМС-АРКАН”. За результатами перевірки встановлено, що громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі території України у строк встановлений у рішенні № 7 про примусове повернення від 14.01.2020 року не виїхав, що підтверджується витягом з підсистеми ДМС-АРКАН.

З доповідної записки від 06.10.2020 року головного спеціаліста сектору з організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Тернопільській області Порсева О. встановлено, що відповідно до інформації міжвідомчої інтегрованої системи ,,ДМС-АРКАН” відомості щодо перетину державного кордону України громадянином Республіки Замбія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні. Разом з тим, ОСОБА_6 вказано, що за результатами перевірки проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС України та відомчої інформаційної системи ,,Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” ЄІАС УМП встановлено, що відповідач громадянства не набув, посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не документувався.

Закон України ,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (далі – Закон) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Статтею першою Закону визначено, що:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ст. 1);

- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні ( п. 7 ст. 1);

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні,- іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом ( п. 10 ст. 1);

- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні (п. 18 ст. 1).

Статтею 4 Закону визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Так, ч. 12 ст. 4 Закону (в редакції чинній до 29.04.2018) було чітко встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання. Аналогічне положення міститься в ч. 13 ст. 4 Закону в редакції чинній на даний час.

П. 14 ст.1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки.

Статтею 30 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 № 1 ,,Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні” роз`яснює, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

При вирішенні питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судом враховано, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуація міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що громадянин Республіки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ),ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і не виконав в установлений строк без поважних причин Рішення про примусове повернення, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України.

Судом критично оцінено зобов`язання відповідача у найближчий час добровільно виїхати за межі України, пояснення, що він має роботу та законні джерела доходу, оскільки останнім не надано жодного доказу щодо цього.

Тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині примусового видворення громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухилення від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, немає постійного місця проживання, належного фінансового забезпечення, не працює, не навчається та не має законних джерел доходу, а також документів на повернення, суд вважає позов в частині затримання громадянина Республіки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ),ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.1, 4, 14, 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до ОСОБА_2 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України- задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянинаРеспубліки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ),ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати громадянинаРеспубліки Замбія ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ),ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України, строком на 6 (шість місяців).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, місцезнаходження: бульв. Шевченка, 10, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 37839038.

Відповідач: ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ), місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяК. М. Грицай