
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2020 року Справа №480/5685/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Вомом ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до управління Державної міграційної служби України в Сумській області ( далі – відповідач, Управління), в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 17.08.2020 № 59021300004017 про відмову громадянину Нігерії Вомом Енйіндах у видачі посвідки на тимчасове проживання; зобов`язати управління Державної міграційної служби України в Сумській області видати громадянину Нігерії Вомом Енйіндах посвідку на тимчасове проживання.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач був документований посвідкою на тимчасове проживання строком дії до 31.08.2020 на період навчання. Позивач був зарахований на навчання до Сумського національного аграрного університету відповідно до наказу від 06.08.2020, у зв`язку із чим звернувся до відповідача про оформлення посвідки на тимчасове проживання, але відповідач відмовив, при цьому не обґрунтував прийняте рішення.
Ухвалою від 04.09.2020 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 06.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи із викликом сторін.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов просить відмовити в задоволенні вимог, вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Управління діяло обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не порушило ні прав позивача, ні норми чинного законодавства України. Звертав увагу суду на те, що вступ на навчання до Сумського національного аграрного університету на 1 курс ступеня освіти «Магістр» за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» не є вступом на наступний рівень освіти, оскільки після закінчення Сумського державного університету позивач повинен був вступити на навчання для отримання вищого кваліфікаційного рівня освіти ніж «Спеціаліст», який прирівнюється до рівня «Магістр». Крім того, зазначає, що з моменту відрахування з Сумського державного університету у зв`язку із закінченням навчання, позивач втратив законні підстави для обміну посвідки на тимчасове проживання на території України.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи встановлено, що громадянин Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну 24.10.2015 за довгостроковою візою Д (як разова на 45 днів) з метою навчання у Сумському державному університеті ( далі – СумДУ). Відповідно до наказу СумДУ від 09.11.2015 № 2188-111, позивач був поновлений на 2-й курс медичного факультету медичного інституту за спеціальністю «Лікувальна справа». Згідно заяви від 16.11.2015 № 1715 , за клопотанням ОСОБА_3 від 16.11.2015 позивач отримав посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 від 30.11.2015, терміном дії до 30.11.2016 року, яка була продовжено за заявою позивача від 14.11.2016 № 2062 , відповідно до клопотання від 14.11.2016 та наказу СумдУ від 06.10.2016 № 1991 -III «Про встановлення періодів навчання для іноземців», терміном дії до 31.08.2020. Згідно наказу СумдУ від 06.10.2016 № 1991 -III «Про встановлення періодів навчання для іноземців» Вомом Енйіндах навчався у вказаному навчальному закладі за ступенем освіти «Спеціаліст». На виконання наказу ОСОБА_3 від 30.06.2020 № 0788-ІІІ «Про завершення навчання» позивачу присуджено освітній ступень «Спеціаліст» за спеціальністю «Лікувальна справа» та видано диплом спеціаліста № НОМЕР_2 від 30.06.2020. У зв`язку з завершенням навчання, позивач був відрахований зі складу студентів 6 курсу медичного інституту СумДУ, про що, університет повідомив Управління 30.06.2020, що підтверджується відповідним листом № 13.03/0736. В подальшому, листом СумДУ від 05.08.2020 № 13.03/1066 Управління було повідомлено, що у зв`язку з завершенням навчання, позивач за їх згодою вибув на навчання до Сумського національного аграрного університету.
07.08.2020 Вомом Енйіндах звернувся до Управління ДМС України в Сумській області із заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання ( НОМЕР_1 від 30.11.2015, термін дії якої до 31.08.2020), у зв`язку з закінчення строку її дії. Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, до заяви іноземцем додано документи згідно переліку, визначеного Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 322, зокрема клопотання від 07.08.2020 № 0320-2020 та наказ Сумського національного аграрного університету від 06.08.2020 № 1555- н про зарахування на навчання позивача на 1 курс ступеня освіти «Магістр» за спеціальністю «Адміністративний менеджмент». Також позивачем було додано до пакету документів, наказ Сумського національного аграрного університету від 06.08.2020 № 1556-н «Про встановлення періоду навчання іноземних студентів» , яким встановлено період навчання для позивача студента 1 курсу ОС «Магістр» з 15.09.2020 по 28.02.2022.
За результатами розгляду заяви, із врахуванням висновку у справі про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Вомом Енйіндах від 17.08.2020 № 59021300004017, Управлінням ДМС України в Сумській області прийнято рішення від 17.08.2020 № 59021500004017 про відмову позивачу у видачі посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 11 пункту 61 Порядку,відповідно до якого «Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: в інших випадках, передбачених законом», про що позивача було повідомлено листом-повідомленням від 19.08.2020 № 5901.5-5866/59.3-20.
Так, обґрунтовуючи підстави відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні, відповідач надає до суду висновок від 17.08.2020 №5902130004017, затверджений заступником начальника Управління, в якому зазначаються, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV Закону України «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти степеня магістра. Законом України «Про освіту» поняття «рівень освіти» визначено як «...завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій». Відповідно до пункту 6 Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 23.11.2011 № 1341, рівень «Магістр» ( а відповідно і «Спеціаліст») відповідає 7 рівню Національної рамки кваліфікацій, а наступним рівнем є «Доктор філософії, доктор мистецтв». В той же час, статтею 5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-иауковий/осві гньо-творчий) рівень; науковий рівень. Таким: чином, вказаними нормативно-правовими та законодавчими актами не встановлюється, що вступ на навчання за освітнім рівнем «Магістр» після успішного завершення навчання за освітнім рівнем «Спеціаліст» є вступом на наступний рівень освіти.
Отже, як зазначає відповідач у відзиві на позов, вступ на навчання до Сумського національного аграрного університету на 1 курс ступеня освіти «Магістр» за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» на період з 15.09.2020 по 28.02.2022 не є вступом на наступний рівень освіти в розумінні вимог Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.11.2013 № 1541 «Деякі питання організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства», оскільки після закінчення ОСОБА_3 позивач повинен був вступити на навчання для отримання вищого кваліфікаційного рівня освіти ніж «Спеціаліст», який прирівнюється до рівня «Магістр». Також відповідач зазначає, що з моменту відрахування з СумДУ у зв`язку із закінченням навчання, позивач втратив законні підстави для обміну посвідки на тимчасове проживання на території України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 24 Конституції України закріплено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон № 3773-VI) та Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 (далі Порядок № 322).
Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно з частиною тринадцятою статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання (частина третя статті 5 Закону № 3773-VI).
Відповідно до частини тринадцятої статті 5 Закону № 3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов`язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 5 Закону № 3773-VI окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - сімнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи:
1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов`язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України. Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, можуть подавати паспортний документ, термін дії якого закінчився або який підлягає обміну, у разі якщо за отриманням нового документа особа зобов`язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262;
3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;
4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.
У разі продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземці та особи без громадянства додатково подають оригінал посвідки на тимчасове проживання.
Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про видачу або продовження строку дії посвідки.
Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина дев`ятнадцята статті 5 Закону № 3773-VI).
Згідно з частиною двадцятою статті 5 Закону № 3773-VI органам державної влади заборонено вимагати від іноземців або осіб без громадянства, членів їхніх сімей, роботодавців та інших осіб будь-які інші документи або відомості, не визначені цією статтею, для видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5-1 Закону № 3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом (частина третя статті 5-1 Закону № 3773-VI).
Відповідно до статті 5-3 Закону № 3773-VI посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки. Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 322 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 322 документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
Пунктом 32 Порядку № 322 визначено, що для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:
1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, крім випадків, установлених абзацом сьомим цього пункту;
2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;
5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подаються для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання: документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів); зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу (підпункт 10 пункту 33 Порядку № 322).
З вищевикладених положень Закону № 3773-VI та Порядку № 322 судом встановлено, що з метою посвідчення особи та підтвердження законності підстав для тимчасового проживання України іноземець або особа без громадянства зобов`язані отримати посвідку на проживання.
Вказаними нормативно-правовими актами врегульовано процедуру отримання посвідки на проживання, її обміну, визначено вичерпний перелік документів, що подається для отримання посвідки на проживання, а також встановлено заборону на витребування від іноземця будь-яких інших документів або відомостей, не визначених Законом № 3773-VI та Порядком № 322.
Абзац другий підпункту 3 пункту 11 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня: 2011 р. № 567 (в редакції від 15.09.2015, що діяла на момент прибуття позивача на території України) встановлює, що «довгострокова віза оформляється дипломатичним представництвом або консульською установою України як разова на 45 днів, якщо інше не передбачено законодавством, а на території України - департаментом консульської служби МЗС згідно з пунктом 8 цих Правил як разова, дво- та багаторазова на строк до трьох років.».
Відповідно до частини 13 статті 4 Закону № 3773-VІ іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Згідно пунктів 1-3 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Пунктами 39 та 40 Порядку № 322 передбачено, що для оформлення у зв`язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником); документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати,
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв`язку із закінченням строку її дії, додатково подаються дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку (підпункт 10 пункту 33 Порядку для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання: документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів); зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу).
Абзац 5 пункту 4 Порядку №322 встановлює, що іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
Пунктом 67 Порядку № 322, визначено, що після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов`язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.
В даному випадку відповідач зазначає, що позивач прибув до України 24.10.2015 на підставі довгострокової візою Д з метою навчання у Сумському державному університеті, виданої строком на 45 днів, видано відповідну посвідку на тимчасове проживання на території України була видана Управлінням, яку було продовжено на строк до 30.08.2020.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивач не здійснив зняття з реєстрації місця проживання, посвідку на тимчасове проживання приймаючій стороні не передав та не виїхав з території України, суд зазначає, що дана обставина не є підставою для прийняття спірного рішення.
Позивач, перебуваючи на території України на законних підставах, до закінчення строку дії посвідки (31.08.2020) подав завчасно заяву від 07.08.2020 про оформлення йому відповідної посвідки на тимчасове проживання. До відповідача надані відповідні документи навчального закладу, які підтверджують зарахуванням позивача на навчання до Сумського національного аграрного університету, що підтверджується матеріалами справи. Так, позивачем було подано відповідну заяву до відповідача про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні з метою продовження строку свого перебування в Україні відповідно до наказу Сумського національного аграрного університету від 06.08.2020 № 1555- н був зарахований на навчання на 1 курс ступеня освіти «Магістр» за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» на період з 15.09.2020 по 28.02.2022 та 07.08.2020.
Крім того, Управління було проінформовано від СумДУ листом від 05.08.2020 №13.3/1066 про те, що позивач був знятий з обліку в СумДУ у зв`язку із продовження навчання в Сумському національному аграрному університеті (м.Суми).
Відповідно до п.п.10 п. 33 Порядку № 322, крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, подаються іноземцям, які прибули в Україну з метою навчання, надаються документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів); зобов`язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем такі документи надані, надані документи від навчальних закладів, як СумДУ, так і Сумського національного аграрного університету (м.Суми).
Посилання відповідача на нормативно-правові акти Міністерства освіти і науки України, є безпідставним, оскільки Порядком № 322 передбачений перелік документів, який повинен надати іноземець. Слід зазначити, що наказ про зарахування на навчання позивача до Сумського національного аграрного університету на час розгляду заяви позивача були чинні, не скасовані. Відсутні докази того, що посадові особи Сумського національного аграрного університету (м.Суми) притягнуті до відповідальності за порушення Наказу №1541 від 01.11.2013 «Деякі питання організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства».
Крім того, за порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб`єктів господарської діяльності, що діють на території України, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання, керівництво навчального закладу несе відповідальність, передбачену ст.. 204 КпАП України.
Про можливість нести таку відповідальність за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, навчальний заклад ознайомлений, про що зазначено в листі Сумського національного аграрного університету (м.Суми) від 07.08.2020 №0321-2020, що було адресовано Управлінню.
Відповідачем не надано доказів того, що посадові особи Сумського національного аграрного університету притягнені в установленому порядку до адміністративної відповідальності та встановлено факт порушення посадовими особами Сумського національного аграрного університету встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання ОСОБА_1 , надання йому житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють ОСОБА_1 в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на незаконну реєстрацію позивача, оформлення документів на проживання. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наказами Міністерства освіти і науки України визначаються виключно умови зарахування іноземців до навчального закладу, а не порядок подачі посвідки на тимчасове проживання іноземців у зв`язку із навчанням.
Враховуючи вищевикладені обставини, судом визнається право позивача отримати відповідну посвідку на тимчасове проживання на території України у зв`язку із зарахуванням його на навчання до Сумського національного аграрного університету (м.Суми).
Стосовно посилання відповідача на судову практику суду першої та апеляційної інстанції, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. В даному випадку, відповідачем постанови касаційної інстанції із спірних правовідносин до суду не надано.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач, суб`єкт владних повноважень, не виконав обов`язку, покладеного на нього відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо скасування рішення від 17.08.2020 №59021300004017 визнаються судом правомірними та обґрунтованими.
При цьому слід враховувати, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідного рішення і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень, у зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язати видати посвідку на тимчасове проживання задоволенню не підлягають.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
Так, у відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Крім іншого, варто відмітити, що Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на необхідності ефективного способу захисту порушених прав в разі зловживання владними суб`єктами своїми дискреційними повноваженнями та зазначає, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002, рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011).
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2020 №116202200 , з урахуванням висновків суду по даній справі.
Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню сума судового забору в розмірі 840,80 грн., сплачена при зверненні до суду, що підтверджується квитанцією від 30.08.2020 № 0.0.1819061557.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління Державної міграційної служби в Сумській області від 17.08.2020 № 5902130000417 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.
Зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Сумській області (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, і.к. 37846270) повторно розглянути заяву від 07.08.2020 №116202200 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт НОМЕР_3 дата видачі 13.03.2020, місце реєстрації АДРЕСА_1 ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Сумській області (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 27, і.к. 37846270) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт НОМЕР_4 видачі 13.03.2020, місце реєстрації АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено та підписано 16.10.2020.
Суддя С.М. Гелета
Судове рішення № 92246381, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/5685/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: