
Справа № 420/8812/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 14.03.2020 №901/03-18 щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років працівнику прокуратури Одеської області йому - ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 13.12.2019 перерахунок пенсії йому - ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 чинного на час призначення пенсії за вислугу років), на підставі довідки від 06.03.2020 №448 прокуратури Одеської області про заробітну плату, яка складає 33 072,48 грн, у тому числі: посадовий оклад 5 730 грн, надбавка за класний чин 2 400 грн, надбавка за вислугу років 2 292 грн, надбавка за виконання особливо-важливої роботи 7 295,4 грн, щомісячна премія 10 630,44 грн, матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 2 362,32 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових проблем (1/12) - 2 362,32 грн, у розмірі 90% від суми вказаної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку в сумі 29 765 грн 32 коп, у тому числі виплатити разово та однією сумою різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 13.12.2019 без застосування положень Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Позивач зазначив, що він працює в органах прокуратури з 01.03.1994 по теперішній час на прокурорсько - слідчих посадах та перебуває на обліку в ГУ ПФУ. З 29.09.2011 йому призначено пенсію за вислугу років довічно відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 у розмірі 90% від суми місячного заробітку. З часу оформлення своєї пенсії він неодноразово звертався до органу Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам і такий перерахунок здійснювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08. 2017 року №657«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі постанова КМУ№657) прокурорсько-слідчим працівникам підвищено заробітну плату, у зв`язку з чим з вказаного часу у нього виникло право на перерахунок пенсії.
11.03.2020 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з наданням довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 року №448 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, проте відповідачем прийнято оскаржуване рішення з посиланням на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019. Окрім того, у рішенні зазначено, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадового окладу працівників прокуратури, передбачене цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій.
Також, підставою відмови у задоволенні заяви про проведення перерахунку призначеної пенсії, відповідач посилався на вимоги п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», що на даний час Кабінетом міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Вказане рішення відповідача є протиправним та таким, що грубо порушують вимоги законодавства України, надані та гарантовані Конституцією України права та свободи, у зв`язку з чим з 13.12.2019 він знову має право на перерахунок пенсії через підвищення заробітної плати працюючих працівників прокуратури, а також зі збільшенням вислуги років, збільшенням розміру складових заробітної плати за кожні два відпрацьовані роки.
Позивач просить зазначити визначити розмір пенсії без обмежень максимального розміру пенсії посилаючись на те, що відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, (закон набрав чинності 01.10.2011). Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 12.11.2019 по справі №360/1428/17 визнав незаконним застосування обмеження максимального розміру пенсії до пенсій, які призначені до 01.01.2016 року.
Крім того, позивач вважає, що виплата різниці між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією з 13.12.2019 повинна відбутися разово та однією сумою без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», оскільки статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (рішення у справі "Ганс-Адам II проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмір, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, яке набрало законної сили на підстав постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 визнано протиправним та нечинним пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Ухвалою суду від 15.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження по справі, вирішено справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності до ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 15.10.2020 року повернута позивачу відповідь на відзив.
06.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач не порушував права позивача, а рішення управління про відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії є правомірним.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України положення ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України та установлено порядок виконання цього Рішення Конституційного Суду України, а саме ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-УІІ підлягає застосуванню в первинній редакції.
Отже, права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру виникає у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці прокурорів” від 11.12.2019 року №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020, затверджено схеми окладів прокурорів Офісу Генеральної прокуратури, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому пунктом 7 цієї постанови КМУ №1155 встановлено, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.
Представник відповідача стверджує, що оскільки зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, дії ГУ ПФУ є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а позовна підлягає залишенню без задоволення.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в органах прокуратури з 01.03.1994 по теперішній час на прокурорсько - слідчих посадах.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ, з 29.09.2011 йому призначено пенсію за вислугу років довічно відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячного заробітку.
Позивачу неодноразово перераховувалась пенсія у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, у тому числі за рішенням суд..
У подальшому ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ , а також ч.20 ст.80 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року були змінені та зазначно, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
КМУ з часу внесення змін в Закони не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України вирішив, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
06.03.2020 позивачу надано довідку №448 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», - прокуратурою Одеської області.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 11.03.2020 року про перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вих.№901/03-18 від 14.03.2020 року.
Згідно з оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з причини того, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Окрім того, у рішенні зазначено, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розміру посадового окладу працівників прокуратури, передбачене цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій.
Проте судом встановлено, що позивач не зверталася з заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.12.2019 №1155, відповідно вказана підстава для відмови позивачу у перерахунку пенсії є неспроможною.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що перерахунок пенсії виникає у позивача лише при виникненні такого права після 13.12.2019 року, тобто на думку відповідача лише після прийняття будь-яких нормативних актів щодо пенсій працівників прокуратури після 13.12.2019 року така пенсія може бути перерахована.
Вказану позицію відповідача суд вважає хібною, оскільки Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, визнавши таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, зазначив, що за приписами п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
У зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працівників органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є діючою у позивача виникло право на перерахунок пенсії, проте реалізація його права була поновлена саме рішенням Когституційного Суду від 13.12.2019 року.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивач обгрунтованно посилається на практику Європейський Суд з прав людини (справи Суханов та Ільченко проти України», «Кечко проти України», згідно з якими Європейський Суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Також є правомірними вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки дійсно Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI стаття 50-1 Закону №1789 доповнена нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проте відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим. Законом.
У той же час не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині виплатити разово та однією сумою різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 13.12.2019 без застосування положень Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, оскільки вказані питання стосуються виконання рішення суду. Крім того, сам позивач зазначає у позові про те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, яке набрало законної сили на підстав постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 визнано протиправним та нечинним пункти 1 та 2 вказаної постанови КМУ.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення рішення відповідача від 14.03.2020 №901/03-18 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 №448, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 грн, проте повинно було сплачено 840,80 гривень, оскільки вимоги є похідними та розглядаються відповідно як одна позовна вимога. Таким чином, суд розподіляє судові витрати виходячи із суми 840,80грн та вважає, що підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 700,00 гривень.
Що стосується внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір`повертається ухвалою суду за за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 7, 9, 139, 242-246 КАС України, суд, –
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.03.2020 №901/03-18 про відмови у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Збов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 №448, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700,00 гривень.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.
Судове рішення № 92246012, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/8812/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: