Рішення № 92245865, 12.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5701/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я..

від позивача Яцинич Р.С.,

від відповідача Янкович В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини А0998 (далі - відповідач, ВЧ А0998), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача з припинення з грудня 2016 року виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_1 , гарантованого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що раніше виплачувалось з вересня 2014 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача з не продовження з грудня 2016 року виплати грошового забезпечення позивачці, як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця - рядового ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача з не розгляду заяви позивача від 14.02.2020 за вх.№666 про призначення та виплату їй грошового забезпечення сина ОСОБА_2 ;

- відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх»;

- зобов`язати відповідача здійснити (відновити) ОСОБА_1 , як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця - рядового ОСОБА_2 , виплату грошового забезпечення з грудня 2016 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення її сина - ОСОБА_2 , за період з грудня 2016 року по день виконання рішення суду, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації;

- зобов`язати відповідача надати позивачу інформацію (роз`яснення) та документи, на підставі яких у вересні 2014 року їй була призначена виплата грошового забезпечення її сина - ОСОБА_2 , а в грудні 2016 року - припинена, а також інформацію та документи про розміри грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 , належне йому (його матері) з грудня 2016 року, з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення, індексації та змін розмірів грошового забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 і наказом Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90;

- зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення за результатами розгляду цього позову у місячний строк; з дати набрання цим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є особою, яка перебуває на утриманні військовослужбовця, є матір`ю безвісно відсутнього рядового ОСОБА_2 та відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримувала грошове забезпечення за її сина, у розмірі визначеному Законом. Таке грошове забезпечення призначене з вересня 2014 року по грудень 2016.

Надалі виплати припинено. На звернення позивачки з цього приводу до відповідача, відповіді не надано.

Оскільки вказане порушує права позивача, вона звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 24.07.2020 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

20.08.2020 за вх.№41398 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /арк.спр.49-54/. Зазначив, що рядовий ОСОБА_2 19.06.2014 призваний на військову службу та призначений на посаду командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти ВЧ В0111.

05.09.2014 ОСОБА_2 під час виконання службового (бойового) завдання в районі проведення антитерористичної операції у Луганській області потрапив у полон (заручники) незаконних збройних формувань.

18.04.2014 наказом командира військової-частини-польова пошта В0111 №67 «Про результати службового розслідування» рядового ОСОБА_2 визнано таким, що потрапив у полон під впливом об`єктивних обставин. Пунктом 4 цього наказу визначено, що відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зберегти за вказаним військовослужбовцем грошове забезпечення, як такого, що потрапив у полон у розмірі, установлених їм на день захоплення в полон. Згідно з випискою з карткового рахунку гр. ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення її сина ОСОБА_2 за період з вересня 2014 року по грудень 2016 року. Разом з тим, з грудня 2016 року виплата грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 припинена.

ОСОБА_2 29.10.2018 зараховано у розпорядження командира ВЧ А0998 та визнано таким, що вибув до нового місця служби у м. Яворів, зараховано у списки особового складу частини на всі види забезпечення.

14.02.2020 з питання причин невиплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його мати ОСОБА_1 звернулася із листом до командира ВЧ А0998. 19.02.2020 призначено службове розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 про що повідомлено заявницю та її представника.

Актом службового розслідування від 26.03.2020 встановлено, що припинення виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері ОСОБА_1 з грудня 2016 року пов`язано з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх", на виконання вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також з`ясовано, що наявним є актовий запис про шлюб №2 від 26.01.1991 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Актових записів про народження дітей немає.

За результатами службового розслідування для встановлення причин і умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 зобов`язано здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норми грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 з грудня 2016 року відповідно до вимог п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884; відновити виплату грошового забезпечення з грудня 2016 року рядового ОСОБА_2 , який відповідно до п. 2 наказу командира військової частини-польова пошта В0111 від 18.09.2014 вважається таким, що потрапив у полон (взято в заручники) вимушено, під впливом об`єктивних причин.

Відповідач враховуючи викладені обставини зазначає, що право на виплату грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 , який перебуває у полоні, належить члену його сім`ї - дружині ОСОБА_3 , з якою військовослужбовець перебуває у шлюбі.

Також вказує, що позивач може отримувати грошове забезпечення сина рядового ОСОБА_2 як особа, яка перебуває на його утриманні військовослужбовця або як один з батьків рівними частками, якщо син не перебуває у шлюбі і не має дітей.

Просив у задоволенні позову відмовити.

31.08.2020 за вх. №42860 від позивача надійшла відповідь на відзив /арк.спр.85/.

Позивач зазначив, що проведене службове розслідування за заявою від 14.02.2020 не проведене належним чином, не з`ясовано усі належні фактичні обставини, таке було формальним.

Представник позивача вказує, що у грудні 2016 року відповідач безпідставно, без відповідного на це наказу припинив нарахування позивачу грошового забезпечення її сина, який перебуває у полоні, та більше того, позбавив самого ОСОБА_2 грошового забезпечення.

Відповідач повинен був з грудня 2016 року здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 , однак повністю припинив його нарахування.

Письмової відмови від позивача щодо отримання нею грошового забезпечення її сина, який перебуває у полоні відповідач ніколи не отримував, як і не отримував письмових заяв від ОСОБА_3 (дружини) заяв про його отримання.

Крім того зазначив, що факт того, що ОСОБА_2 одружений стало відомо лише у 2020 році, позаяк припинення виплат мало місце з грудня 2016 року.

При цьому зі всіх дійсних документів (довідок про дійсне місце проживання тощо) відомостей про одруження позивача не було.

Представник позивача вважає, що припинення виплати ОСОБА_1 , зумовлено тим, що самому ОСОБА_2 припинено виплату його грошового забезпечення з грудня 2016 року.

Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позову позивача.

Ухвалою суду від 09.09.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 07.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.03.2004 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни /арк.спр.40/.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 /арк.спр.23/

Згідно з довідкою №397 від 24.04.2019 Стебницької міської ради позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.06.2012 по 07.07.2014 проживала разом з її сином ОСОБА_2 та вела з ним спільне господарство, що підтверджують свідки /арк.спр.21/. За цією ж адресою прописана позивач і її син що підтверджується довідкою від 10.02.2020 ОСББ «Калина Дім» /арк.спр.23/.

Наказом командира ВЧ В0111 №64 від 09.09.2014 «Про проведення службового розслідування по безвісти зниклим військовослужбовцям 3бТрО» з метою всебічного вивчення обставин зникнення, поранення, місця перебування та інших вкрай важливих для ефективного пошуку безвісти зниклих військовослужбовців під час бою 4-5 вересня 2014 року підрозділу (взводу), який згідно розпорядження керівника сектору «А» був 04.09.2014 переданий в оперативне підпорядкування особисто командиру 1 отбр (в районі населеного пункту Веселе Гора Луганської області) доручено провести службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовців, у тому числі ОСОБА_2 - командира відділення роти охорони, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 - для працівників ОБСЄ /арк.спр.12-13/.

Відповідно до акта службового розслідування від 18.09.2014 визнано у тому числі рядового ОСОБА_2 , таким, що потрапив у полон (у заручники) вимушено, під впливом об`єктивних обставин, у бойовій обстановці безпосередньо у зоні проведення антитерористичної операції /арк.спр.14-15/.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини польова пошта В0111 №67 від 18.09.2014 продубльовано визнання у тому числі рядового ОСОБА_2 таким, що потрапив у полон (у заручники) вимушено, під впливом об`єктивних обставин.

Також вказаним наказом відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» збережено за ним грошове забезпечення як таким, що потрапив у полон (у заручники), в розмірах встановлених цим військовослужбовцям на день захоплення в полон (у заручники). До розрахунку збереженого грошового забезпечення врахувати всі види забезпечення, що виплачувалися щомісячно (у тому числі і винагорода за безпосередню участь в АТО, встановлена постановою Кабінету міністрів України від 04.06.2014 №158) та індексація грошового забезпечення /арк.спр.16-17/.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ А3413 №206 від 31.10.2018 у тому числі рядового ОСОБА_2 , колишнього командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти ВЧ А3414, який перебуває у розпорядженні командира ВЧ А3414, зарахованого наказом командира ВЧ А0998 (по особовому складу) від 29.10.2018 №119-РС у розпорядження командира ВЧ А0998 визнано таким, що вибув до нового місця служби м. Яворів Львівської області. З 31.10.2018 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення /арк.спр.27-29/.

Витягом з наказу командира ВЧ А0998 (по стройовій частині) від 31.10.2018 №230 підтверджується, що рядового ОСОБА_2 , який перебував у розпорядженні командира ВЧ А3414 та переміщений наказом командира ВЧ А0998 (по особовому складу) від 29.10.2018 №119-РС у розпорядження ВЧ А0998, з 31.10.2018 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення /арк.спр.55/.

Позивач отримувала грошове забезпечення ОСОБА_2 , як така, що перебувала на його утриманні (мати) до грудня 2016 року, що сторонами не заперечується.

14.02.2020 за вх. №666 до командира ВЧ п/пА4680 звернулася ОСОБА_1 через її представника ОСОБА_4 із заявою про відновлення раніше призначеної виплати грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення (а також врахувати те, що грошове забезпечення підлягає індексації) ОСОБА_1 , яка перебуває на утриманні військовослужбовця рядового ОСОБА_2 .

Крім цього, викладене прохання надати інформацію (роз`яснення), підстави, а також витяги з наказів, згідно з якими зазначена виплата ОСОБА_1 гарантована Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» була призначена у 2014 році, а в 2016 році припинена та не виплачувалася /арк.спр.30-37/.

Згідно з листом від 27.02.2020 за вих. №1109-вих. відповідач скерував лист позивачу та її представнику, про те, що щодо заяви від 14.02.2020 наказом №393-АД від 19.02.2020 призначено службове розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 . Відповідь про результати проведеного службового розслідування та рішення командира частини щодо поновлення виплат грошового забезпечення додатково буде повідомлено до 02.04.2020 /арк.спр.39/

Згідно з актом службового розслідування від 26.03.2020 сформовано висновок, що припинення виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері ОСОБА_1 з грудня 2016 пов`язано з прийнятою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захопленим у полон або заручникам, а також інтернованим у нейтральних державах або безвісно відсутніх». Дана постанова врегульовує порядок виплати грошового забезпечення полонених військовослужбовців та коло членів сімей, яким воно виплачується.

Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та отриманих відомостей від Дрогобицького міського відділу державної влади реєстрації актів цивільного стану про одруження ОСОБА_2 в ході службового розслідування встановлено, що право на отримання виплати грошового забезпечення, станом на час службового розслідування, має дружина ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_3 .

Запропоновано розслідування за фактом причин та умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 вважати завершеним; здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 з грудня 2016 року відповідно до вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884; відновити виплату грошового забезпечення з грудня 2016 року з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 командира відділення першої роти охорони військової частини - польова пошта В0111, який відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В0111 №67 від 18.09.2014 п. 2 вважається таким, що потрапив у полон (у заручники) вимушено, під впливом об`єктивних причин, відповідно до вимог п.п.4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884; помічнику командира частини з правової роботи - начальнику юридичної групи ВЧ А0998 старшому лейтенанту юстиції ОСОБА_5 . Надати відповідь на заяву громадянки ОСОБА_1 вх. №666 від 14.02.2020 щодо порядку відновлення виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 /арк.спр.65-71/

Вказані пропозиції сформовано у наказ командира ВЧ А0998 №283-ОД від 26.03.2020 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 » /арк.спр.74-79/.

Листом від 27.03.2020 за №1586вих. позивачу та її представнику у відповідь на заяву повідомлено, що у ВЧ А0998 проведено службове розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли призупиненню виплати грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 . За результатами службового розслідування помічнику командира військової частини А0998 з фінансово-економічної роботи доручено здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення рядовому ОСОБА_6 та відновити виплату грошового забезпечення /арк.спр.80/.

Згідно з довідками від 16.10.2020 №ФЕС/413 та №ФЕС/414 про нараховані суми грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по вересень 2020 року ОСОБА_2 нараховано грошового забезпечення за весь період та підлягає до зарахування на картковий рахунок «Приватбанк» 385491,37 грн. та суму винагороди за участь в ООС (АТО) - 555200,00 грн.

З позиції позивача, вона як мати, яка перебувала на утриманні її полоненого сина військовослужбовця ОСОБА_2 має право на виплату грошового забезпечення її сина, а відповідач виплату такої з грудня 2016 року призупинив протиправно. Більше того не надав їй відповіді щодо причин її призупинення на її заяву за №666 від 14.02.2020.

Вказане порушує права ОСОБА_1 , а тому з метою їх захисту та відновлення звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 6-1 ст. 18 Закону №2011-ХІІ, членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За приписами абз. 1 ч. 6 ст. 9 Закону №2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначені в Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008, втратила чинність з 20.07.2018 (далі - Інструкція №260).

Відповідно до п. 1.2. Інструкції №260, грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

За правилами п. 12.2. розділу XII Інструкції №260, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інших видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей (п. 12.3 розділу XII Інструкції №260).

Доцільно зауважити, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (діє з 20.07.2018) у розділі ХХХ Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими передбачено такі положення.

У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним впункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець (п.п. 1-3).

На виконання абз. 1 ч. 6 ст. 9 Закону №2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №884 від 30.11.2016, якою затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі Порядок №884).

За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п. 3 Порядку №884).

Відповідно до вимог п. 4 вказаного Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 5 Порядку №884 передбачено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Згідно з приписами п.п. 6, 7 Порядку №884 передбачено, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Тобто п. 7 Порядку №884, Інструкціями №260 як до 20.07.2018, так і після 20.07.2018, передбачено аналогічні приписи щодо правового регулювання черговості виплати грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовців, які перебувають у полоні та з`ясовано, що такий не змінювався.

Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість з`ясувати у осіб, які обіймали відповідні посади щодо призначення та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям до 2016 року обставини та причини, які зумовили призупинення виплати позивачу відповідного грошового забезпечення, та як слідує з акта службового розслідування самому військовослужбовцю, який перебуває у полоні ОСОБА_2 , оскільки це є наслідком внутрішньої організації роботи відповідача, а будь-які негативні наслідки такої організації, не можуть створювати перешкод для реалізації прав позивачем.

Крім того, факти хто з посадових осіб допустив відповідні порушення, абсолютно не є обставинами, які підлягають дослідженню у межах цієї справи.

Також відповідач не спростував факту відсутності самого наказу про припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 матері полоненого військовослужбовця ОСОБА_2 , та ба більше самому ОСОБА_2 .

Жодних доказів будь-якого повідомлення щодо причин чи обставин, які зумовили припинення виплати відповідного грошового забезпечення позивачу не надано.

Суд зважає на висновки службового розслідування сформовані як у акті від 26.03.2020, так і наказі від 26.03.2020 №283-ОД командира військової частини А0998 щодо необхідності здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням вислуги років та норм грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 з грудня 2016 відповідно до вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та відновлення виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 відповідно до вимог п. 4, 7 Постанови Кабінету Міністрів України, та зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що при призначенні такої допомоги відповідач керувався відомостями обліково-послужної карти до військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , у якій вказано, що він не одружений /арк.спр.38/.

Щодо вказаного відповідач не надав жодного спростування.

Жодних доказів того, що відповідач будь-яким чином до 2020 року з`ясовував обставини щодо сімейного стану рядового ОСОБА_2 , наявності дітей чи інших осіб, яким могло б призначатися грошове забезпечення полоненого військовослужбовця не надано.

Більше того, судом встановлено, що за наслідками службового розслідування, відповідно до акта службового розслідування від 26.03.2020 про те, що ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_7 відповідачу стало відомо лише у 2020 році, тобто вказана обставина не могла слугувати підставою для призупинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 його матері ОСОБА_1 у грудні 2016 року.

Крім того, відповідач не спростував чи йому відомо чи перебувають станом на момент розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах, розлучені тощо.

Тобто, суд констатує, що відповідачу було достатньо формальної підстави для формування висновків про причини призупинення виплати позивачу грошового забезпечення її полоненого сина, яка дійсно перебувала на його утриманні, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

Також слід зазначити, що Порядок №884 передбачає передумови виплати: звернення членами сімей військовослужбовців з заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) щодо виплати грошового забезпечення. Відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_3 подавала заяву щодо виплати їй як дружині полоненого військовослужбовця рядового ОСОБА_2 його грошового забезпечення, з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Також відповідач не підтвердив наявності у нього прав перевіряти шляхом звернення із запитами щодо наприклад перебування військовослужбовця у шлюбі, тощо, а якщо такий обов`язок наявний не аргументував чому такий обов`язок ним не реалізований ще у 2014 році.

Наведені обставини у сукупності дають можливість для висновку про те, що відповідач зупинив виплату позивачу грошового забезпечення її полоненого сина військовослужбовця, без наявності на це законних підстав, тобто протиправно.

Вказане, з позиції суду свідчить про протиправність дій Військової частини А0998 з припинення з грудня 2016 року виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_1 , гарантованого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що виплачувалось з вересня 2014 року.

Задоволення такої позовної вимоги судом, з врахуванням визнання відповідно до наказу від 26.03.2020 №283-ОД відповідачем обов`язку здійснити перерахунок розміру грошового забезпечення, з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення рядовому ОСОБА_2 з грудня 2016 року відповідно до вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, є підставою для зобов`язання відповідача здійснити (відновити) ОСОБА_1 , як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця - рядового ОСОБА_2 , виплату грошового забезпечення з грудня 2016 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації.

При цьому, суд вважає за доцільне зауважити, що обов`язок щодо здійснення такої виплати грошового забезпечення позивачу триває і досі, з огляду на те, що навіть під час розгляду цієї справи відповідач не надав заяви ОСОБА_3 про здійснення їй виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 з підтверджуючими документами про перебування з ним у шлюбі.

Своєю чергою задоволення позовної вимоги про визнати протиправною бездіяльності відповідача з не продовження з грудня 2016 року виплати грошового забезпечення позивачці, як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця - рядового ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації є дублюванням вищевказаних вимог. Тобто, з врахуванням визнання протиправними дій відповідача щодо припинення (призуинення) виплати грошового забезпечення позивача, задоволення вимоги про визнання бездіяльності відповідача з того самого питання є безпідставним повторенням.

Крім цього, задоволенню підлягає і вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача з не розгляду заяви позивача від 14.02.2020 за вх.№666 про призначення та виплату їй грошового забезпечення сина ОСОБА_2 . Вказаний обов`язок визнано і у наказі від 26.03.2020 №283-ОД, акті службового розслідування від 26.03.2020.

Однак долучення до матеріалів справи листа 27.03.2020 №1586вих. /арк.спр.80/ за відсутності доказів скерування його позивачу та його представнику не може вважатися належним наданням відповіді на заяву від 14.02.2020.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково: визнати протиправним припинення виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері та зобов`язати відновити таку з моменту припинення.

Оскільки позивач, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 258, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А0998 з припинення з грудня 2016 року виплати грошового забезпечення рядового ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_1 , гарантованого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що виплачувалось з вересня 2014 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0998 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.02.2020 за вх.№666 про призначення та виплату їй грошового забезпечення сина ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».

4. Зобов`язати Військову частину А0998 (81001, Львівська область, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя, 1; ЄДРПОУ 07652444) здійснити (відновити) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця - рядового ОСОБА_2 , виплату грошового забезпечення з грудня 2016 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», з урахуванням зміни вислуги років, норм грошового забезпечення та індексації.

5. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2020.

Суддя Кравців О.Р.