Рішення № 92245864, 16.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4789/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до державного підприємства «Боринське лісове господарство» про стягнення коштів для погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області 22.06.2020 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Боринське лісомисливське господарство» про стягнення до бюджету коштів в сумі 247812,26 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість та рентної плати за використання лісових ресурсів. Податкові зобов`язання платника податків виникли внаслідок самостійно визначених сум грошових зобов`язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість та з рентної плати. Ці зобов`язання відповідач не сплатив у встановлені законом строки, тому вони набули статусу податкового боргу. Відповідачу скерована податкова вимога №149068-56 від 06.11.2019, проте така призвела до погашення податкового боргу.

Відповідач подав пояснення (а.с. 86-87), повідомив суд, що ДП «Боринське лісове господарство» погасило борг з податку на додані вартість в сумі 41812,26 грн., що підтверджується доданими платіжними дорученнями (а.с. 97-114).

15.10.2020 представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, повідомила суд, що відповідач погасив заборгованість по податку на додану вартість в сумі 41812,26 грн., в межах заявлених позовних вимог в цій справі наявна заборгованість по рентній платі за використання лісових ресурсів, що складає 206000 грн., яку орган стягнення просить суд стягнути з платника податків. При цьому позивач уточний правильне найменування відповідача, зазначивши, що таким є державне підприємство «Боринське лісове господарство».

Відповідач подав суду заяву, визнає борг по рентній платі за використання лісових ресурсів в сумі 206000 грн., з огляду на складний фінансовий стан просить суд розстрочити виконання рішення суду в цій справі щодо стягнення 206000 грн. на 6 календарних місяців з листопада 2020 по квітень 2021 року, із сплатою рівними частинами впродовж шести місяців. Представник позивача при вирішенні цього клопотання покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні 15.10.2020 суд заслухав пояснення представника позивача, вивчив долучені до матеріалів справи заяви по суті справи та ухвалив постановити рішення суду у цій справі в порядку письмового провадження 16.10.2020.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

державне підприємство «Боринське лісове господарство» (ідентифікаційний код 20762097) зареєстроване як юридична особа та як платник податків, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4).

ДП «Боринське лісове господарство» 08.11.2019 подало до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за третій квартал 2019 року, в якій підприємство самостійно визначило розмір податкового зобов`язання з рентної плати за використання лісових ресурсів в сумі 365280,28 грн. (а.с. 12). Платник податків не сплатив частину суми узгоджених грошових податкового зобов`язання з рентної плати за використання лісових ресурсів у встановлені Податковим кодексом України строки, тому ця сума набула статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу контролюючий орган надіслав ДП «Боринське лісове господарство» податкову вимогу від 06.11.2019 №149068-56 (а.с.15).

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області (а.с. 71), податковий борг відповідача з рентної плати за використання лісових ресурсів станом на 01.01.2020 становить 206000 грн. Стан розрахунків відповідача з бюджетом підтверджується даними інтегрованої картки платників податків (а.с.67-70). Відповідач визнає наявність цього податкового боргу.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 ПК України).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

податковий борг ДП «Боринське лісове господарство» становить 206000 грн. та виник внаслідок несплати платником податків сум узгоджених грошових зобов`язань з рентної плати за використання лісових ресурсів у встановлені ПК України строки. З метою спонукати відповідача сплатити узгоджені грошові зобов`язання контролюючий орган надіслав податкову вимогу №149068-56 від 06.11.2019, позов подано до суду після спливу 60 днів з дати надіслання цієї вимоги.

Відповідач визнає позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області щодо суми податкового боргу в розмірі 206000 грн. З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав та свобод.

Суд оцінив аргументи позивача та відповідача та дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ДП «Боринське лісове господарство» про стягнення податкового боргу в сумі 206000 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідач подав заяву, просить суд розстрочити виконання рішення суду в цій справі щодо стягнення цієї заборгованості в сумі 206000 грн. на 6 календарних місяці з листопада 2020 по квітень 2021 року із сплатою рівними частинами впродовж шести місяців. Заява обґрунтована тим, що заявник не має змоги погасити зазначену суму заборгованості одним платежем через складне фінансове становище. Відповідач вказує, що запровадження карантинних заходів в березні 2020 року позначились економічних показниках підприємства, що спричинило зменшення реалізації готової продукції, спричинило зростання неплатежів за поставлену продукцію. Відповідач посилається на значну кредиторську заборгованість підприємства, за товари, роботи, послуги, що становить 6314000 грн. Заявник вказує, що виконання рішення суду по сплаті підприємством 206000 грн. податкового боргу можливе у випадку його розстрочення згідно графіку, який пропонує суду. Представник позивача у вирішенні питання про розстрочити виконання рішення поклався на розсуд суду.

Частиною першою статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з частиною третьою 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до пункту 2) частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд дослідив надані заявником докази на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення (довідки про рахунок та залишок коштів на рахунку) та повідомлені відповідачем обставини та дійшов висновку, що такі дійсно свідчать про складне фінансове становище підприємства. Тому суд дійшов висновку про наявність об`єктивних обставин, які суттєво ускладнюють виконання цього судового рішення та є підставою для надання судом розстрочки його виконання. Суд вважає за можливе задовольнити заяву ДП «Боринське лісове господарство» в частині пропонованого графіку розстрочення виконання судового рішення, а саме: розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців зі сплатою суми боргу 206000 грн. щомісяця рівними частинами.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл. Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 258, 262, 295, 378, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з рахунків державного підприємства «Боринське лісове господарство» (82547, Львівська область, Турківський район, село Бориня, вул. Лісова, буд. 1; ідентифікаційний код 20762097) у банках, обслуговуючих цього платника, до відповідного бюджету кошти на погашення податкового боргу у загальній сумі 206000 (двісті шість тисяч) гривень.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення 206000 грн. на шість місяців, - зі сплатою щомісяця починаючи з листопада 2020 року по квітень 2021 року включно по 34333 (тридцять чотири тисячі триста тридцять три) гривні 33 коп.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.