Рішення № 92245548, 16.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/2542/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор груп»,

про визнання протиправною та скасування постанови.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2020 року ВП №62401408.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 23.06.2020 р. відкрито виконавче провадження №62401408 за виконавчим написом №13689, виданим 15.05.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 38 081,08 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фактор груп». Позивач вказує, що у постанові про відкриття виконавчого провадження вказано адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 і номер картки платника податків. Позивач наголошує на тому, що ніколи не проживав у вказаному будинку та надає ксерокопію паспорта із місцем реєстрації. Також позивач зауважує, що постанова про відкриття виконавчого провадження направлена за адресою його місця реєстрації, тобто відповідачу достеменно відомо де проживає позивач.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.104-107, 160-163). Відповідач вказує, що у випадку, коли місце проживання, перебування боржника – фізичної особи та місцезнаходження боржника – юридичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження. Відповідач зауважує, що у виконавчому написі №13689 від 15.05.2020 р. виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вказано місце проживання боржника – ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться у межах виконавчого округу м. Києва. Окрім того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2 . Відповідач вказує, що при прийнятті виконавчого документа до виконання приватним виконавцем перевірено виконавчий напис на відповідність вимог передбачених ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», жодного порушення не виявлено, в результаті чого виконавчий напис прийнято до виконання. Відповідач наголошує на тому, що зазначення у виконавчому написі місця проживання чи перебування фізичної особи – боржника відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» є обов`язковою вимогою до виконавчого документа. Відповідач звертає увагу на те, що на час вирішення спору виконавчий напис №13689 від 15.05.2020 р. є чинним та таким, що позивачем не оскаржується. Відповідач повідомляє, що жодним нормативно-правовим актом, у тому числі Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 р. у справі №511/1342/17. Відповідач вважає, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов виконавчий документ – виконавчий напис №13689 від 15.05.2020 р., виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. у якому зазначено, що боржник проживає (фактичне місце проживання) у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання. Додатково відповідач вказує, що з огляду на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника, саме: АДРЕСА_3 , не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме в Кіровоградській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації, а тому фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови – залишено без руху (а.с.15).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.21).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 р. витребувано докази у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. (а.с.35).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор груп» (а.с.36).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.146).

У судове засідання 01.10.2020 р. учасники справи не з`явилися, матеріали справи не містять доказів їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

У судове засідання належно повідомлені учасники процесу не з`явилися (а.с.206-208).

З огляду на ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а розгляд справи згідно з ч.9 ст.205 КАС України проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №13689 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованості за кредитним договором 42713 від 20.04.2012 р. за період з 17.11.2017 р. по 10.12.2019 р. у сумі 38 081,42 грн. (а.с.48, 82, 126, 172, 182). У виконавчому написі вказується, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №42713 від 20.04.2012 р., укладеним з ПАТ «Терра Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Груп».

12 червня 2020 року представником ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Груп» подано приватному виконавцю Дорошкевич Вірі Леонідівні заяву про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за №13689 від 15.05.2020 р. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 38 081,42 грн. (а.с.39, 73, 118, 164, 174). До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису №13689 від 15.05.2020 р. та копію виписки з ЄДР щодо ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Груп».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 23.06.2020 р. відкрито виконавче провадження №62401408 із виконання виконавчого напису №13689 виданого 15.05.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Груп» заборгованості в розмірі 38 081,42 грн. (а.с.52-53, 86-87, 131-132, 187-188).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом – Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

На підставі абз.2 ч.1 ст.19 Закону №1404 право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404 установлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що приватний виконавець наділений правом приймати до виконання виконавчі документи, якщо місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцезнаходженням майна боржника є виконавчий округ у якому здійснює діяльність такий приватний виконавець.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що ОСОБА_2 з 19.02.2018 р. надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, відповідач мала право прийняти до виконання виконавчий напис №13689 виданий 15.05.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за умови проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 у м. Києві, а також у разі знаходження його майна у м. Києві.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заначено, що виконавче провадження №62401408 відкрито за місцем проживання боржника, зазначеним у виконавчому документі.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтею 310 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на місце проживання.

Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

У розумінні абз.2 – 5, 11 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11.12.2003 р. №1382-IV (далі за текстом – Закон №1382) свобода пересування – право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною 10 статті 6 Закону №1382 визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, фізична особа може мати декілька місць проживання чи перебування, однак реєстрації підлягає лише одне з таких місць за вибором особи.

З огляду на п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника – фізичної особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до п.п.2, 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі за текстом – Інструкція №512) виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника – фізичної особи, місцезнаходженням боржника – юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника – юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника – фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться (яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається на підставі виконавчого документа за заявою стягувача.

Суд враховує, що Закон №1404 не пов`язує адресу місця проживання чи перебування боржника саме із зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи.

Водночас, обов`язковим реквізитом виконавчого документу, з огляду на приписи п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404, є адреса місця проживання чи перебування боржника. При цьому, правильність та достовірність адреси боржника, а також інших відомостей, зазначених у виконавчому документі, засвідчується посадовою особою, яка видає відповідний виконавчий документ, та як наслідок, не підлягає перевірці виконавцем під час відкриття виконавчого провадження. Винятком є випадок, коли наявна розбіжність між адресою місця проживання чи перебування боржника зазначеною у виконавчому документів та адресою, зазначеною стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження. У такому разі підтвердженню підлягає саме адреса місця проживання чи перебування боржника вказана у заяві, а не адреса відображена у виконавчому документі.

Такий висновок цілком узгоджується із змістом ч.1 ст.28 Закону №1404 відповідно до якої боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, зважаючи на зміст Закону №1404 та Інструкції №512, приватний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не наділений повноваженнями щодо перевірки відомостей зазначених у виконавчому документі, у тому числі і щодо адреси місця проживання чи перебування боржника.

Як встановлено судом, у виконавчому написі №13689 виданому 15.05.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. зазначено адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , та адресу місця проживання: АДРЕСА_2 .

Таким чином, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни були правові підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №13689 виданого 15.05.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., з огляду на наявність у ньому адреси місця проживання у місті Києві, тобто у виконавчому окрузі на який поширюються повноваження відповідача.

Водночас, абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону №1404 визначено, що у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Таким чином, боржник має можливість повідомити виконавцю адресу свого проживання чи перебування за якою він бажає одержувати документи виконавчого провадження.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2020 р. (ВП №62401408) винесена обґрунтовано та на підставі чинного законодавства, а також з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України, не порушує прав позивача як сторони виконавчого провадження, а тому позовна вимога ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 157, 242-246, 255, 287, 293, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (м. Київ, вул. Лариси Окипної, 4-А, офіс 71-А) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 16 жовтня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт