Рішення № 92241775, 05.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2020 року Справа № 280/4549/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Іващенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №5-ЗП від 15.08.2019 року.

Ухвалою суду від 20.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 16.10.2019 подовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 27 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 27.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 грудня 2019.

Ухвалою суду від 18.12.2019 відкладено судове засідання на 17 лютого 2020 року.

Протокольною ухвалою від 17.02.2020 відкладено судове засідання на 13 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкладено судове засідання на 02 липня 2020 року.

В судовому засіданні 02.07.2020 оголошено перерву до 16 вересня 2020 року.

В судовому засіданні 16.09.2020 оголошено перерву до 05 жовтня 2020 року.

05 жовтня 2020 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу № 5-ЗП від 15.08.2019 року винесена відповідачем не обґрунтовано, на підставі припущень та не вірного трактування норм чинного законодавства, є протиправною та порушує права позивача з огляду на те, що у ФОП ОСОБА_1 не було обов`язку подавати відомості про чисельність працевлаштованих осіб на тій підставі, що діяльність за КВЕД 78.10 Діяльність агентств працевлаштування у 2017-2018 роках не здійснювалась, а здійснювалось консультування з питань працевлаштування та ведення кадрової звітності. Позивач зазначив про те, що факт реєстрації певного виду економічної діяльності сам по собі не підтверджує фактичного здійснення такої діяльності, а лише дає право на провадження певної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Додатково зазначив, що нормами ч. 4 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» дійсно передбачено відповідальність суб`єкта господарювання у вигляді штрафу за неподання звітності 1-ПА, а в той же час нормами п. 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення суб`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Аналогічні положення також містить і Порядок №509, що передбачає накладення штрафу на суб`єкт відвідування лише у випадку не виконання вимог припису.

Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов залишити без задоволення на підставі наявного в матеріалах справи відзиву, додатково зазначив , що погодження проведення інспекційного відвідування з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю не потребується.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 05.06.2019 року , на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 15.07.2019 року № 774 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Боровською Н.В. з 23.07.2019 по 24.07.2019 була проведена позапланова перевірка позивача ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про зайнятість населення в частині неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності (форма 1-ПА) за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів (форма 1-ПА) (2017 та 2018 роки) щодо працевлаштованих громадян суб`єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців за два звітні періоди підряд 2017-2018 роки.

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області був складений Акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не подала звіт за 2017 рік, за 2018 рік звіт подано 18 липня 2019 року, чим порушила вимоги пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про зайнятість населення».

Вказаний Акт перевірки підписаний позивачем із відміткою, що на цей акт будуть подані зауваження.

Зауваження подані позивачем 29 липня 2019 року.

На підставі акту перевірки відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень від 24.07.2019 р. № 93/П,а саме усунути у строк до 24 серпня 2019 року порушення п.4 ч.4 ст.36 ЗУ «Про зайнятість населення» (подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики).

Позивач в письмових поясненнях від 23.07.2019 (про виконання припису) від 24.07.2019 підтвердив, що зареєстрований як ФОП, у видах діяльності зазначений коди КВЕД 78.10, але за вищезазначеним КВЕДом діяльність не здійснюється.

На підставі Акту та у відповідності до Порядку № 509 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, за порушення вимог пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про зайнятість населення" було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15 серпня 2019 року № 5-ЗН про застосування штрафу у розмірі 8 346,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами пп. 9 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (далі Порядок №823) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів..

Згідно з п.п. 27 - 29 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі Порядок №509) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

З аналізу вищенаведеного випливає те, що Головне управління Держпраці у Запорзькій області є територіальним органом Держпраці, уповноваженим на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

При цьому, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, інспектор праці виносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Однак, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються у випадку виконання останнім припису у встановлений у ньому строку, крім випадків притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників.

Не зважаючи на усунення виявлених порушень, 15 серпня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача штрафу №5-ЗН.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що в межах спірних правовідносин позивач не використовував працю неоформлених працівників та вимоги припису №93/П виконав у встановлений в останньому термін, суд дійшов висновку про те, що відповідно до п. 28 Порядку №823 та п. 2 Порядку №509 підстави для застосування до позивача заходів притягнення до відповідальності відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

При цьому, суд зазначає про те, що відповідач при прийнятті спірної постанови керувався положеннями Порядку №509 в редакції до 30 серпня 2019 року, які на момент спірних правовідносин були виключені та/або змінені, що, також, свідчить про помилковість висновків останнього щодо наявності підстав для прийняття спірної постанови про накладення на позивача штрафу №5-ЗН.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізької області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №5-ЗП від 15.08.2019 року.

Стягнути на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 15.10.2020.

Суддя М.С. Лазаренко