Рішення № 92241478, 16.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 р. Справа№200/8306/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати позивачеві страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування з квітня 2020 року;

зобов`язання відповідача поновити виплату позивачеві страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, і сплатити заборгованість по ним з дня припинення виплат, тобто з квітня 2020 року;

стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю припинення страхових виплат на медичну та соціальну допомогу, а саме, на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування з квітня 2020 року. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди обґрунтовані позивачем душевними стражданнями, які він зазнав з урахуванням його статусу як інваліда 1 групи та характером діяння.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 жовтня 2020 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв`язку з тим, що за приписами пункту 6 частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати може бути припинено і в інших випадках, передбачених законодавством, а тому фондом з квітня 2020 року припинена виплата страхових виплат на період дії карантину на підставі пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», оскільки ця норма відповідні виплати не визначає.

Заподіяння моральної шкоди відповідач вважає недоведеним.

08 жовтня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що пункт 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прямо не визначає припинення спірних страхових виплат і не вносить змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які б унеможливлювали виплату такої соціальної допомоги.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 визначено 100% ступень втрати професійної працездатності з 22 березня 2019 року безстроково та визначено потребу позивача у додаткових видах допомоги: у тому числі, у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді, побутовому обслуговуванні, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 028948.

На звернення позивача щодо причин невиплати страхових виплат відповідач листом від 02 липня 2020 року № Р-8/04.1-8 повідомив, що з 01 січня 2020 року позивачеві перераховано витрати на спеціальний медичний догляд у розмірі 4 723,00 грн, витрати на постійний сторонній догляд у розмірі 2 361,50 грн, витрати на побутове обслуговування у розмірі 1180,75 грн. Виплати припинено на підставі пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ на період дії карантину.

Згідно з довідкою відповідача від 15 жовтня 2020 року № 28.05/3950 страхові виплати припинено з квітня 2020 року.

Вищенаведені обставини сторонами не оспорюються.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з частиною сьомою статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: […] страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 42 Закону № 1105-XIV Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). […].

Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК (абзац 12 частини третьої статті 42 Закону № 1105-XIV).

Судом встановлено, що при огляді МСЕК визначено 100% ступень втрати професійної працездатності з 22 березня 2019 року безстроково та визначено потребу позивача у додаткових видах допомоги: у тому числі, у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді, побутовому обслуговуванні, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 028948.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Частиною п`ятою 5 статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Пункт 3.3 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2011 року № 41, передбачає, що виплати на усі види догляду здійснюються у поточному місяці за минулий місяць.

Абзацами 7-10 частини третьої статті 42 Закону № 1105-XIV встановлено, що сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за: 1) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); 2) половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; 3) чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо (абзац 13 частини третьої статті 42 Закону № 1105-XIV).

Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок, йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково та встановлено необхідність у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні.

Судом встановлено, що страхові виплати з квітня 2020 року нараховуються позивачеві, але не виплачуються з огляду на положення пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.

За змістом наведеного пункту на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюють поточні видатки на утримання виконавчих дирекцій фондів, установ державної служби зайнятості та такі страхові виплати: допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності і пологах; щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їх сімей; витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань; витрати на протезування та придбання спеціальних засобів пересування; допомога по безробіттю (включаючи допомогу по частковому безробіттю); допомога на поховання.

Закон набрав чинності 18 квітня 2020 року.

Із аналізу цієї норми суд вбачає, що до страхових виплат, які на період дії карантину здійснює, зокрема, Фонд соціального страхування України, не включено страхові витрати на медичну та соціальну допомогу, які отримував позивач. При цьому, слід зазначити, що і про невиплату таких страхових виплат в цьому пункті не зазначено.

Крім того, ні цим Законом, ні іншим законом до спеціального Закону № 1105-XIV, який регулює спірні правовідносини та передбачає виплату таких страхових виплат, відповідні зміни, які б унеможливлювали їх виплату відповідним особам, внесено не було.

З огляду на наведене припинення виплати страхових виплат з посиланням на Закон України № 553-ІХ є помилковим.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

На час припинення позивачеві щомісячних страхових виплат воєнного або надзвичайного стану в Україні введено не було.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання поновити виплату позивачеві страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, та сплати заборгованість по ним з дня припинення виплат, тобто з квітня 2020 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України визначає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою, другою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач стверджує, що припинення страхових виплат спричинило йому душевні страждання.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди судом з`ясовано, що позивач оцінює заподіяну шкоду в розмірі 20 000 грн і при цьому виходить з його статусу як інваліда 1 групи та характеру діяння.

Такі твердження є недостатніми для задоволення вимоги про стягнення 20 000 грн моральної шкоди, оскільки факт заподіяння душевних страждань також підлягає доведенню. Відповідним доказом, наприклад, може бути висновок експерта-психолога або іншого фахівця за результатами психологічного обстеження. Але відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду.

З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, з квітня 2020 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, і сплатити заборгованість по ним з дня припинення виплат - з квітня 2020 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя Ю.М. Льговська