Ухвала суду № 92235437, 18.08.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

18.08.20№ 336/4244/20

Пр. № 1-кп/336/717/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді Щасливої О.В.

при секретарі Морозовій В.М.,

за участю прокурора Бабича О.І.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Козара М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

7 серпня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 190 КК України.

На підставі обвинувального акту призначене підготовче засідання, в яке з`явилися прокурор, потерпілі, обвинувачений, захисник обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що на підставі обвинувального акту належить призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, в яке необхідно викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого, його захисника і поки не викликати свідків обвинувачення.

Відносно обвинуваченого на стадії досудового розслідування застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 18 серпня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, яке підтримали потерпілі і проти задоволення якого заперечує сторона захисту, про застосування до обвинуваченого під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у шістдесят днів, мотивуючи його наявністю ризиків ухилення обвинуваченого від суду, продовження зайняття протиправною діяльністю, а також незаконного впливу на потерпілих і свідків обвинувачення.

У зв`язку з викладеним, на думку прокурора, застосування більш м`яких заходів не забезпечить ефективного здійснення судового розгляду та належної процесуальної дисципліни обвинувачених.

Обвинувачені і захисники в обгрунтування заперечень зазначають, що ризики, на які посилається прокурор, є ілюзорними, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, цілодобового домашнього арешту, сприятиме досягненню мети кримінального судочинства щодо його ефективного здійснення і застосування до його учасників належної процесуальної процедури.

Прокурор і потерпілі заперечують проти застосування іншого запобіжного заходу з тих мотивів, якими обґрунтоване клопотання про застосування тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В силу ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як випливає із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2017, від 23.11.2017 року, запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

Передумови для застосування будь-якого запобіжного заходу внормовані частиною 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в статті 194 КПК України обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

При вирішенні клопотання суд враховує те, що прокурор довів наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду, про що свідчить відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, зареєстрованого місця проживання в м. Запоріжжі, де здійснюється кримінальне провадження.

Про ризик продовження вчинення кримінально караних діянь свідчать у сукупності наявність у обвинуваченого судимості за кримінально каране діяння проти громадського життя людини (ч. 1 ст. 115 КК України), а також кількість інкримінованих йому в цьому провадженні епізодів злочинних діянь проти чужої власності, вчинених різними способами, в різних районах м. Запоріжжя, під час невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Про ризик впливу на потерпілих свідчить інформація потерпілої ОСОБА_1 про те, що поведінка і схильність до з`ясування конфліктів шляхом застосування насильства обвинуваченого, а також спосіб пошкодження належного потерпілим майна, вселяє в неї страх, і побоювання, що він буде впливати на неї у зв`язку із здійсненням кримінального провадження щодо нього.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкцією частини найсуворішої статті обвинувачення передбачено покарання у вигляді позбавлення до десяти років.

При вирішенні вказаного питання суд враховує і тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінально караних діяння, яке законом про кримінальну відповідальність віднесено до категорії тяжких злочинів, а також об`єкт злочинного посягання, яким є охоронюване Основним законом України право приватної власності, а також наслідки цього діяння у вигляді великої майнової шкоди.

Враховує суд і зміст ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою і вважає, що у даному випадку застосування найбільш суворого заходу забезпечення кримінального провадження є таким, що зумовлено сукупністю наведених матеріальних і процесуальних передумов, необхідністю забезпечення охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку з викладеним суд доходить переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання передбаченим законом ризикам перешкоджання здійсненню судового розгляду.

Наведені судом міркування не дають підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, як про те клопочеться сторона захисту.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314, 315, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 190 КК України у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя о 15-00 годині 28 серпня 2020 року.

Викликати в судове засідання обвинуваченого, потерпілих і не викликати свідків обвинувачення

Участь прокурора і захисника визнати обов`язковою.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час судового провадження в суді першої інстанції, але не більш ніж на два місяці, тобто до 19 жовтня 2020 року.

Початок дії цієї ухвали в частині застосування запобіжного заходу обчислювати з 19 серпня 2020 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О.В. Щаслива