ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
РІШЕННЯ
Іменем України
17.07.2007
Справа №2-28/4557-2007
За позовом Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Сімферополь
до відповідача – Споживчого кооперативу „Дельфін”, смт. Миколаївка
про стягнення 15 090,23 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Міркін А.Л. – представник по довіреності № 53 від 22.11.2006 р. ( к/копія довіреності у справі).
Від відповідача – не з’явився
Суть спору:
Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Споживчого кооперативу „Дельфін”, смт. Миколаївка, про стягнення 15 090,23 грн. заборгованості, у тому числі 12 740,98 грн. основного боргу та 2 349,25 грн. індексу інфляції.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Також представник Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Сімферополь, на виконання вимог ухвали господарського суду від 04.05.207 р. та від 05.06.2007 р., надав суду, зокрема, довідку № 2034 від 17.07.2007 р., в якій позивач вказав на те, що заборгованість відповідача на день розгляду справи не змінилась та з урахуванням індексу інфляції складає 15 090,23 грн.
Крім того, представник позивача на виконання вимог вищевказаної ухвали господарського суду, надав суду завірені копії квитанції № 6160 від 12.07.2007 р. та опису про відправлення відповідачеві копії позову на вірну юридичну адресу, а також довідку Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-5/2526 від 16.07.2007 р. про те, що відповідач значиться на момент розгляду справи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 07.03.2007 р., 04.05.2007 р., 05.06.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією на вірну юридичну адресу (смт. Миколаївка, вул. Набережна, 70), про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача, ненаданням ним суду відзиву на позовну заяву та представленням суду додаткових документів та доказів у справі.
Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням представників сторін, у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В :
07 липня 2003 р. між сторонами був укладений договір № 1817 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію.
Пунктом 1 даного договору передбачено, що позивач зобов’язувався забезпечувати відповідача питною водою, а також здійснювати водовідведення.
Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2 п. 3 вказаного договору всі розрахунки „Абонентом” (відповідачем) за відпуск води і прийом стоків проводяться в наступні строки і в наступному порядку: щомісячно до 10 числа здійснюється передоплата в розмірі 50 % суми за спожиту воду в минулому місяці, а остаточний розрахунок за спожиті послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюються в триденний строк з дня одержання рахунку.
Позивачем було дотримано вимог вищевказаного договору, та щомісяця виставлялись рахунки на сплату отриманих послуг, в яких стоїть підпис „Абонента” (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх об’ємом.
Однак, всупереч вимогам даного договору, відповідач порушував строки сплати наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим за відповідачем, за період з 01.06.2004 р. по 11.01.2007 р., утворилась заборгованість у сумі 12 740,98 грн., що підтверджується рахунками на оплату, розрахунком заборгованості відповідача.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Аналогічні вимоги щодо виконання господарських зобов’язань закріплені в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно розрахунків позивача, з липня 2004 року по 11 січня 2007 року сума інфляції склала 2 349,25 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 15 090,23 грн., у тому числі 12 740,98 грн. основного боргу та 2 349,25 грн. індексу інфляції, документально встановлений. Він підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 150,91 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 150,90 грн., у зв’язку чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.
Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 23.07.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути зі Споживчого кооперативу „Дельфін” (юридична адреса: 97546, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, фактична адреса: 97500, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна, 70, р/р 2600011235 в АППБ «Аваль», МФО 324021, ідентифікаційний код 24877512, або з інших рахунків) на користь Сімферопольського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, б. 5, р/р 26009011031400 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005, ідентифікаційний код 20671506) 15 090,23 грн. заборгованості, у тому числі 12 740,98 основного боргу, 2 349,25 грн. індексу інфляції, а також 150,90 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). Повернути Сімферопольському виробничому підприємству водопроводно-каналізаційного господарства (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, б. 5, р/р 26009011031400 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005, ідентифікаційний код 20671506) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач – Державний бюджет, Сімферополь, 22090200, код ЗКПО 34740405, або з інших розрахункових рахунків) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,01 грн, перераховане за платіжним дорученням № 899 від 22.02.2007 р.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.
Судове рішення № 922336, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.07.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4557-2007. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: