Вирок № 92230706, 09.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/607/2020

Справа № 428/4521/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Бавикіної А.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120191303700001696 від 01.10.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червона Поляна, Антрацитівського району, Луганської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 31.10.2005 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- 16.02.2006 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки;

- 18.05.2009 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ст.ст.15 ч.2,186 ч.2,71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі, 09.09.2013 року звільнений із Алчевської ВК №13 Луганської області по відбуттю строку покарання;

- 19.06.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з професійною технічною освітою, який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

-09.03.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, із застосуванням ст. 70 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

-14.04.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 27.12.2013 року звільнений з Краснолуцької ВК № 19 по відбуттю строку покарання;

-14.07.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, 31.10.2018 року звільнений Синельниківської ВК № 94 по відбуттю строку покарання

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Всередині вересня 2019 року, в першій половині дня, більш точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, підійшли до садового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , який належить ОСОБА_3 , де, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тим самим діючи таємно для оточуючих, проникли на територію садової ділянки через паркан.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше приміщення, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 підійшли до садового будинку, впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, та впевнившись у тому, що їх подальші дії ніким помічені не будуть, ОСОБА_2 цвяходером зірвав замок на вхідній двері садового будинку, але всередину приміщення будинку проникнути не змогли у зв`язку з тим, що не змогли відчинити ще одні двері будинка.

Після чого, ОСОБА_2 залишився біля дачного будинку насторожі, а ОСОБА_1 , шляхом виставлення скла, через вікно проник всередину будинку, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше приміщення, діючи умисно, повторно, викрав: акустичну систему марки «Gembird» моделі «WCS-600 wood» вартістю 533 грн. 33 коп., нетбук «Acer» «Aspire One D270» вартістю 1833 грн. 33 коп., кабель ШВВПн 2х0,75 мм 15 метрів, електричний вимикач на 16 ампер, 2 електричних вимикачів на 25 ампер, металевий замок, єгипетський кальян на 2 трубки, дерев`яну трубку для куріння, вудочку 5 метрову з катушкою, вудочку 2 метрову з катушкою, ключи рожкові та розвідні, які для потерпілого матеріальної цінності не складають.

Далі, ОСОБА_1 через вікно передав ОСОБА_2 викрадене майно, після чого разом зникли з місця вчинення злочину, а викрадене майно обернули на свою користь та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, матеріальну шкоду на загальну суму 2366 грн. 66 коп.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що приблизно в середині вересня 2019 року, він домовився з ОСОБА_2 вчинити таємне викрадення майна у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вони спільно з ОСОБА_5 проникли на територію присадибної ділянки, після чого ОСОБА_5 цвяходером зірвав замок на вхідних дверях садового будинку, але зайти до будинку не змогли, оскільки не змогли відкрити ще одні двері. Після чого, ОСОБА_5 залишився біля будинку, а він виставив скло та через вікно проник в середину будинку звідки викрав: акустичну систему марки «Gembird» моделі «WCS-600 wood» вартістю 533 грн. 33 коп., нетбук «Acer» «Aspire One D270» вартістю 1833 грн. 33 коп., кабель ШВВПн 2х0,75 мм 15 метрів, електричний вимикач на 16 ампер, 2 електричних вимикачів на 25 ампер, металевий замок, єгипетський кальян на 2 трубки, дерев`яну трубку для куріння, вудочку 5 метрову з катушкою, вудочку 2 метрову з катушкою, ключи рожкові та розвідні. Вказане майно він передавав ОСОБА_5 через вікно. Після чого вони залишили місце вчинення злочину, у вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, цивільний позов визнає.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що приблизно в середині вересня 2019 року, він домовився з ОСОБА_1 вчинити таємне викрадення майна у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вони спільно з ОСОБА_6 проникли на територію присадибної ділянки, після чого він зірвав замок на вхідних дверях садового будинку, але зайти до будинку не змогли, оскільки їм завадили ще одні двері. Після чого, він залишився біля будинку, а ОСОБА_5 виставив скло та через вікно проник в середину будинку звідки викрав речі перелік яких зазначено в обвинувальному акті. Вказане майно ОСОБА_6 передавав йому через вікно. Після чого вони залишили місце вчинення злочину, у вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, цивільний позов визнає.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень (зокрема, обвинувачений раніше судимий за ч.1 ст. 263 КК України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.09.2020 року, поставлене йому у провину кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні скоїв до ухвалення попереднього вироку, суд при призначенні остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2016 року, на електричні вимикачі «Аско Укрем» ВА-2001-1/10 С10 220/280 В, 50/60 Гц; «Аско Укрем» ВА-2001-1/16 С16 220/280 В, 50/60 Гц; «e.next» С25, 230/400 В, 50 Гц; та два електричні вимикачі КЗ ЕК ВА 60 26 308V 50H IP20 made in Ukraine.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_3 до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченими цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову ОСОБА_3 , позивач просить стягнути з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1833 грн. 33 коп.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнали.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 потерпілому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1833 грн. 33 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у розмірі 1833 грн. 33 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.06.2020 року, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1 833 (одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 33 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2016 року, на електричні вимикачі «Аско Укрем» ВА-2001-1/10 С10 220/280 В, 50/60 Гц; «Аско Укрем» ВА-2001-1/16 С16 220/280 В, 50/60 Гц; «e.next» С25, 230/400 В, 50 Гц; та два електричні вимикачі КЗ ЕК ВА 60 26 308V 50H IP20 made in Ukraine.

Речові докази:

- електричні вимикачі «Аско Укрем» ВА-2001-1/10 С10 220/280 В, 50/60 Гц; «Аско Укрем» ВА-2001-1/16 С16 220/280 В, 50/60 Гц; «e.next» С25, 230/400 В, 50 Гц; та два електричні вимикачі КЗ ЕК ВА 60 26 308V 50H IP20 made in Ukraine, музичні колонки коричневого кольору з написом «GEMBIRD» та кальян з візерунком у вигляді верблюдів зеленого кольору, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганської області – повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи від 31.10.2019 року № 19/113/7/1-495е, що згідно довідки складають 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп., судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1 від 1135-е від 31.10.2019 року, що згідно довідки складають 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп., судово-товарознавчу експертизу № 19/113/9/1-1281е від 27.11.2019 року, що згідно довідки складає 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп. в рівних долях у розмірі по 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп. з кожного, в дохід держави (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова