Ухвала суду № 92230558, 12.10.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 425/2480/20

1-кп/425/505/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Тесленко С.Л.,

прокурора Ткачука А.В.,

захисника Майорова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Сириці І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області клопотання захисника Майорова Сергія Володимировича про повернення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, прокурору,

ВСТАНОВИВ:

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов зазначений обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні захисник Майоров С.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке надав у письмовому вигляду, оскільки він не відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 п. 5, 7 ст. 291 КПК України, а саме: в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладені не конкретно та не зрозуміло, де, під яким кутом стався наїзд, з якою швидкістю рухався велосипедист-потерпілий, не зазначено конкретне місце наїзду, а вказано тільки перехрестя вулиць Володимирської та пр. Московського м. Рубіжне, і це на думку сторони захисту, має важливе значення для чіткого розуміння в чому саме обвинувачується ОСОБА_1 . В частині, де викладені обставини, зазначено, що обвинувачений порушив вимоги п. 2.1 підпункту «г», керував автомобілем не маючи при собі чинного страхового полісу, однак на день події, редакція вказаного пункту ПДР України, надає можливість водію мати при собі візуальну форму електронного страхового полісу, відомості про який підтверджується інформацією, що міститься в єдиній центральній базі даних, та який відповідно був в електронному вигляді у власника транспортного засобу, зазначеного у обвинувальному акті - ОСОБА_3 .

Крім того, в обвинувальному акті, не зазначена форма вини та мотив учинення правопорушення обвинуваченим, та відсутнє формулювання обвинувачення, а викладені тільки фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація, і перелічені декілька пунктів Правил дорожнього руху, які обвинувачений начебто порушив, але не зазначено, які з них перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням негативних наслідків. Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 № 8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Також, всупереч вимогам зазначеним у п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить відомостей про розмір шкоди, щодо медичного лікування ОСОБА_4 , який перебував в відділенні реанімації КНП «Рубіжанська ЦМЛ» з 24.06.2020 до 25.06.2020, та в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 керував велосипедом Discovery Trek, відповідно є матеріальна шкода, завдана його пошкодженням в наслідок ДТП, однак розмір шкоди не зазначений. Разом з тим, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що визначено ч. 1 ст. 91 КПК України. Водночас такий обов`язок, у відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладено на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Отже, слідчий, що проводив досудове розслідування зобов`язаний був встановити розмір шкоди, спричиненої злочином, і відповідно зазначити цей розмір в обвинувальному акті. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не містить норми, що зобов`язує встановити розмір шкоди тільки у кримінальному провадженні, де шкода є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.

Прокурор просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим.

Потерпіла та її представник заперечували проти задоволення клопотання захисника та просили відмовити у його задоволенні.

Вивчивши клопотання захисника, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Вимоги щодо обвинувального акту вичерпно регламентовані ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог, яким повинен відповідати обвинувальний акт, законодавцем не визначено.

Виходячи з завдань підготовчого судового засідання, на цій стадії встановлюється лише відповідність форми обвинувального акту вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, як це передбачено ст. 291 КПК України, при тому, що оцінка викладених в обвинувальному акті обставин і їх відповідність формулі кваліфікації, відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що вінмістить відомості передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими із зазначенням місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складення та затвердження, та зазначено, що даним кримінальним правопорушенням в ході досудового розслідування майнової шкоди не завдано.

Крім того, згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор викладає в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення такими, якими він їх вважає встановленими. Таким чином, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, а тому не підлягає перевірці судом на стадії підготовчого судового засідання. Розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю усіх учасників судового провадження, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що даний обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено, таким чином клопотання захисника Майорова С.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Майорова Сергія Володимировича про повернення обвинувального акту прокурору, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.А. Ткачук