Рішення № 92225742, 01.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7346/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання - Скраль В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на самочинно збудоване майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є орендарем земельної ділянки загального площею 0,015 га, призначеної для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 212485500:03:002:0020.

Вказує, що право на користування зазначеною земельною ділянкою у неї виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.02.2020 р. з Середнянеькою селищною радою та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про речове право №35645511 від 21.02.2020 р. Строк оренди складає 49 років, до 21.02.2069 р.

Зазначає, що на вказаній земельній ділянці вона здійснила будівництво нерухомого майна, а саме: магазин-кафе, яке знаходиться: за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно має наступні характеристики, що підтверджуються технічним паспортом №816, виготовленим Комунальним підприємством «Ужгородське районне бюро технічної інвентаризації нерухомого майна» (код 41044814) від 10.12.2019 р.: 1. магазин-кафе, літ.А, загальною площею 40,6 кв.м.; 2. вбиральня, літ. Б, загальною площею 2,3 кв.м. 3. навіс, літ.В, загальною площею, 24 кв.м.; 4. навіс-склад, літ.Г, загальною площею 12,6 кв.м.

Оскільки будівля магазину-кафе є значно меншою за площу, визначену ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому вона не розробила проектну документацію на будівництво та не подала декларацію про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Зауважує, що нежитлове приміщення будівлі магазину-кафе відповідає вимогам держаних будівельних норм, протипожежних та санітарних, можлива безпечна експлуатація такого, не суперечить містобудівній документації.

У зв`язку із вищенаведеним, просить визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: магазин-кафе, літ.А, загальною площею 40,6 кв.м.; вбиральня, літ. Б, загальною площею 2,3 кв.м.; навіс, літ.В, загальною площею, 24 кв.м.; навіс-склад, літ.Г, загальною площею 12,6 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,015 га, кадастровий номер: 212485500:03:002:0020 по АДРЕСА_1 .

Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься заява її представника, відповідно до якої він просить розглянути справу у їх відсутності.

Представник Середнянської селищної ради також не з`явився у судове засідання та в матеріалах справи міститься заява селищного голови Крицкій Е.Т., згідно якої він просив розглянути справу без участі представника ради та зазначив, що позовні вимоги відповідач визнає у повному обсязі.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачами, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Середнянською селищною радою Ужгородського району укладено Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 212485500:03:002:0020, що за адресою АДРЕСА_1 , строком до 21.02.2069 року, що підтверджується відповідними відомостями з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №201654492 від 25.02.2020 року.

Як вбачається з копії Технічного паспорта №816, виданого КП Ужгородським районним БТІ, на вказаній земельній ділянці збудований магазин-кафе, яке має наступні характеристики: 1. магазин-кафе, літ.А, загальною площею 40,6 кв.м.; 2. вбиральня, літ. Б, загальною площею 2,3 кв.м. 3. навіс, літ. В, загальною площею, 24 кв.м.; 4. навіс-склад, літ. Г, загальною площею 12,6 кв.м.

Судом також встановлено та неоспорено сторонами, що оскільки будівля магазину-кафе є значно меншою за площу, визначену ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому позивач не розробив проектну документацію на будівництво та не подав декларацію про початок виконання будівельних робіт, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У Постанові від 04.12.2013 р. справа № 6-130 цс 13, Верховний Суд України зазначив, що в розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, перебудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником отримано право власності.

Враховуючи ст. 95 ЗК України та п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.12 р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», ст. 26 - 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на будівництво та реконструкцію нерухомого майна мають землекористувачі за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідач визнав позов та таке визнання не суперечить вимогам закону, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 89, 127, 141, 206, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. 321, 328, 376 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: магазин-кафе, літ. А, загальною площею 40,6 кв.м.; вбиральня, літ. Б, загальною площею 2,3 кв.м.; навіс, літ. В, загальною площею, 24 кв.м.; навіс-склад, літ. Г, загальною площею 12,6 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,015 га. за кадастровим номером 212485500:03:002:0020, по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 27.09.2004 року;

Відповідач - Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, адреса місця знаходження: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, код ЄДРПОУ 04349923.

Суддя Т.Р. Деметрадзе