Ухвала суду № 92225732, 08.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9555/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Можайського 34», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування в частині рішення, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради Беца Ю.В., ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Можайського 34», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування в частині рішення, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

На адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 про залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 зазначає, що прокурором у даній справі не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, не обґрунтовано підстави звернення до суду, а тому є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи без його участі. Просив розглянути та задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник Ужгородської місцевої прокуратури в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмові заперечення, згідно яких просив суд у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовити. Вказав, що оскільки право власності на земельну ділянку набуте всупереч суспільним інтересам на підставі незаконного рішення, характеризується дефектом волі, є наслідком порушення інтересів держави, то звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтованим і свідчить про наявність виключних підстав спрямованих на відновлення законності при вирішенні суспільно – значимого питання щодо порядку та правомірності розпорядження земельної ділянки шляхом скасування відповідного рішення ради.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Клопотання про залишення позовної заяви просив задовольнити..

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у вересні 2016 року Ужгородська місцева прокуратура в інтересах держави звернулася до суду з позовом та просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 2.25 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 за № 1362, пункт 1.23 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 за № 1583 та пункт 1.19 рішення 2 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 21.04.2016 за № 185;

- витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:20:001:0267 площею 0,0098 га на користь територіальної громади міста Ужгорода та скасувати її державну реєстрацію.

Позовні вимоги мотивує тим, що пункт 2.25 рішення 23 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 за № 1362, пункт 1.23 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 19.12.2014 за № 1583 та пункт 1.19 рішення 2 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 21.04.2016 за № 185, якими передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,0098 га, а в подальшому відчужено на користь ОСОБА_2 , не відповідає вимогам законодавства, оскільки при їх прийнятті грубо порушено норми Земельного кодексу України, а тому ця земельна ділянка підлягає витребуванню.

Не погоджуючись з заявленим позовом, ОСОБА_2 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України - в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Отже, у пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI «Про прокуратуру» (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги).

За змістом ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може звертатись до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або держави чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В свою чергу, ч. 4. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3- рп/99, під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до ст.ст. 6-7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави, та має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади, які, відповідно до ст. 318 ЦК України, є суб`єктами права власності. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 327 ЦУК України).

Питання представництва прокурором інтересів держави розглядалось Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18. У постанові від 26 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Однак, прокурором не надано суду доказів попереднього повідомлення Держгеокадастру про звернення із даним позовом до суду чи вжиття заходів реагування, що підтверджується листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.07.2019 року, яке додане до матеріалів справи, що вказує на порушення приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а відтак наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що прокурором у даній справі не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, не обґрунтовано підстави звернення до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 200, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Можайського 34», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування в частині рішення, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча О.В. Лемак