Рішення № 9222510, 22.12.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-2628-1/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 р.

Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого Морозова М. О.

при секретарях Костюк Ю.В., Настевич К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах ЗО автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених державі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України до ОСОБА_1 про стягнення суми завданої матеріальної шкоди у розмірі 15614 грн. 03 коп., витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 400 грн. При цьому, посилається на те, що 5.10.2007 р. о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1, будучи солдатом та проходячи строкову військову службу з 12.04.2007 р. по 26.11.2007 р. в 30 автомобільній базі на посаді водія, керуючи закріпленим за ним автомобілем «ВАЗ 2105», в/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Вітрука та вул. Депутатській в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі, перевищив безпечну швидкість руху, порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» та скоїв зіткнення з автомобілем «Фіат Пунто», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого обидва автомобіля отримали значні механічні пошкодження. Матеріальні збитки 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних Сил України внаслідок пошкодження автомобіля «ВАЗ 2105», в/н НОМЕР_1 становлять 15614 грн.03 коп. відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження № 1411/1-2 від 20.11.2007 р. СПД „ОСОБА_3" Крім того, вартість проведення самого дослідження складає 400 грн. Оскільки є вина у ДТП ОСОБА_1 по матеріалам службового розслідування Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, він зобовязаний відшкодувати шкоду, заподіяну 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України внаслідок пошкодження автомобіля.

Тому, при ситуації, коли шкода не відшкодована, виникла необхідність звернутися до суду з позовом.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що обставин ДТП 5.10.2007 р. не памятає, його винність не встановлена, розмір заподіяної матеріальної шкоди викликає у нього сумніви.

Представник відповідача по справі позов не визнав з тих же мотивів, що і його довіритель.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, відповідача, представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 5.10.2007 р. приблизно о 20 год. 40 хв. на перехресті вул. Вітрука та вул. Депутатській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля „ВАЗ 2105", в/н НОМЕР_1, який належить 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України, пі, керуванням водія-військовослужбовця строкової служби ОСОБА_1, і автомобіля „Фіат Пунто", д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані автомобілі були пошкоджені. ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1, який, рухаючись на автомобілі „ВАЗ 2105", в/н НОМЕР_1 по другорядній дорозі, перевищив безпечну швидкісь руху, порушив вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», та скоїв зіткнення з автомобілем «Фіат Пунто», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що рухався по головній дорозі.

Згідно ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, і механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таке ж положення міститься і в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з послідуючими змінами).

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.50 Настанови по автомобільній службі Радянської армії та Військово-морського флоту, введеної в дію наказом Міністра оборони СРСР від 1.09.1977 р. № 225, водій, який прийняв машину, ставить підпис

у формулярі (паспорті) і з цього момента несе відповідальність за збереження машини, її спраінсть і готовність до використання. Винність ОСОБА_1 у вчиненні ДТП підтверджується копією постанови ТВО начальника відділу провадження та контролю дізнання-заступника начальника Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області ОСОБА_4 від 9.11.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 5 п.2 КПК України, копією схеми ДТП від 5.10.2007 p., копією наказу начальника 30 автомоібльної бази № 499 від 15.10.2007 р. про накладення на солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани по факту вчинення з його вини ДТП.

Тому, при ситуації, коли постанова ТВО начальника відділу провадження та контролю дізнання-заступника начальника Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області ОСОБА_4 від 9.11.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України відносно ОСОБА_1 не оскаржувалась, в цій постанові зазначена винність у ДТП ОСОБА_1, постанова набрала законної сили, в момент ДТП ОСОБА_1 керував закріпленим за ним автомобілем „ВАЗ 2105" в силу наказу № 41 начальника 30 автомобільної бази від 16.04.2007 p., підтверджуючих доказів винності у ДТП інших учасників ДТП не має і не представлено, то ОСОБА_1 в силу закону повинен нести цивільну відповідальність перед позивачем за заподіяну йому шкоду у звязку з пошкодженням автомобіля.

Матеріальна шкода, яка заподіяна автомобілю позивача внаслідок його пошкодження, складає 15614 грн.ОЗ.коп., що підтверджується висновком спеціаліста № 1411/1-2 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.11.2007 p., складеного СПД ОСОБА_3

Суд погоджується з позовними вимогами про стягнення з відповідача вищевказаного розміру вартості заподіяної матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля, бо, як зазначено у висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження, відшкодовуватися матеріальна шкода повинна з врахуванням того, що відновлювати пошкоджений автомобіль економічно недоцільно, т.я. вартість відновлюваного ремонту, навіть без врахування вартості замінюючих частин, значно більший ринкової вартості пошкодженого автомобіля. Тому, саме така сума матеріальної шкоди-15614 грн. 03 коп. підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем відповідно до правил ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, іншого не представлено, виклик спеціаліста не викликає сумнівів, клопотань про призначення по справі відповідної судово-автотоварознавчої експертизи не заявлялось і учасники судового розгляду не настоювали на проведенні такої експертизи та її оплаті, а також вважали за недоцільне виклик в судове засідання спеціаліста- пригоди, в сумі 15614, грн. 03 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400 грн., а всього 16014 гривень 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судові витрати по справі: у вигляді судового збору в сумі 156 гривень 14 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається цротягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.