Рішення № 92222696, 25.09.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/462/20

Категорія 69

2/295/722/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Ковальчук М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року до суду надійшла первісна позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 та стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання сина у твердій грошовій сумі 7000,00 грн. до досягнення сином повноліття.

У червні 2020 року відповідач подав до суду зустрічний позов, виклавши в ньому позовні вимоги, в яких просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 16.06.2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 , вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25.09.2020 року прийнято відмову від первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів, провадження у справі у частині первісного позову закрито.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що з 28.10.2014 року по 15.11.2018 року він перебував у шлюбі ОСОБА_1 . Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітній син із дня свого народження і по теперішній час проживає в його квартирі в АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні. З 08.12.2016 року і по теперішній час дитина перебуває на обліку в КНП «Дитяча міська поліклініка № 4», з вересня 2018 року та по теперішній час відвідує ДНЗ № 118 «Васильок» в місті Одеса. В грудні 2014 року він дізнався про те, що ОСОБА_1 має психічне захворювання, загострення якого траплялося майже кожного року, що проявлялося в спонтанній неконтрольованій агресії відповідача по відношенню до нього та їх дитини, неможливості спрогнозувати її поведінку в тій чи іншій ситуації. В заяві зазначив, що він має власне житло, офіційну роботу зі стабільним доходом, всі умови для забезпечення повноцінного життя дитини. Тому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним - батьком ОСОБА_2 за адерсою: АДРЕСА_2 .

У судове засідання сторони та представники третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про проведення судового засідання в їхній відсутності.

Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом до суду надійшла заява, в якій вона вказала, що вимоги за зустрічним позовом визнає.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом надав до суду заяву, зазначивши про підтримання позовних вимог за своїм зустрічним позовом.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами було зареєстровано шлюб 28.10.2014 року, який рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15.11.2018 року в справі № 522/13865/18 розірвано, що підтверджується копією судового рішення.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 14.01.2020 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , про що зазначно в довідці КНП «Дитяча міська поліклініка № 4» Одеської міської ради від 12.05.2020 року № 01-31/281. Дане помешкання, де створені належні для виховання і розвитку дитини умови відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.08.2020 року, перебуває в користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди квартири (житлового приміщення) від 01.03.2020 року, укладеного між ним та ОСОБА_4

Дитина відвідувала Одеський ДНЗ № 118 з 10.12.2018 року по 30.11.2019 року згідно довідки зазначеного дошкільного навчального закладу від 10.09.2020 року № 01-03/04.

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016 року по справі № 6-2445цс16, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Враховуючи вік малолітньої, яка на день ухвалення судового рішення не може дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, а також враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом, і за даних обставин суд вважає, що проживання малолітнього сина з батьком буде відповідати інтересам дитини, тому суд дійшов до висновку про задоволення зустрічного позову.

Керуючись ст. 161 СК України, ст. ст. 81, 206, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (адреса: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134, код ЄДРПОУ 26303264).

Третя особа: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).

Суддя Л.М. Семенцова