Рішення № 92222468, 12.10.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4619/19

2/215/1722/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю секретаря - Пономаренко М.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Палюга В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про зобов"язання вчинити певні дії, визнання дій КП «Кривбасводоканал» незаконними, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, з доповненнями від 10.10.2019, до КП «Кривбасводоканал» про зобов"язання відновити надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, про визнання дій відповідача щодо припинення 23.06.1999 водопостачання незаконними, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач 23.06.1999 перекрив воду за адресою проживання : АДРЕСА_1 , у звязку із пошкодженням дерев`яного люку. 30.03.2012 року між позивачем та КП «Кривбасводоканал» укладено договір № С-1357 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, 05.07.2017 домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 відключено водопостачання у зв`язку із витоком води з колодязя абонента та наявності заборгованості, на неодноразові звернення ОСОБА_1 про відновлення водопостачання відповідач рекомендував звернутися до суду.

Відповідач ухиляється від виконання договору тривалий час, у звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, крім того позивач зазначає, що їй завдано моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 3000 грн.

16.03.2020 дана цивільна справа надійшла з Дніпровського апеляційного суду після скасування ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2019 про повернення позовної заяви.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23.07.2020, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.07.2020 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача вказує, що позивач пропустив строк позовної давності щодо позовної вимоги про визнання незаконними дії КП «Кривбасводоканал» щодо припинення водопостачання 23.06.1999. Щодо відключення водопостачання за адресою проживання позивача, яке мало місце 05.07.2017, посилається на те, що водопровідна система позивача знаходилась у занедбаному стані, відбулось виток води, чим завдано було шкоди іншим споживачам та починаючи з квітня 2013 року позивач не сплачував за надані послуги відповідача. Станом на цей час позивач не відремонтував свою водопровідну мережу, тому можливості відновити водопостачання немає. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачем не надано доказів, які б підтверджували завдання йому моральної шкоди. Просив у позові відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.07.2020 розгляд справи було відкладено на 07.09.2020.

07.09.2020 представником позивача було надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що КП «Кривбасводоканал» не мав права відключати водопостачання через заборгованість згідно ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», так само він не мав права відключати воду через занедбаний стан водопровідної системи.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року розгляд справи відкладено на 08.10.2020.

Ухвалою суду від 08.10.2020 розгляд справи відкладено на 12.10.2020.

Позивач і його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити, з мотивів зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що ОСОБА_1 є власницею 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 57).

23.06.1999 року за адресою : АДРЕСА_1 було відключення від водопостачання у зв`язку із порушеннями режиму водоспоживання (а.с. 47).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.50). Згідно довідки МСЕК від 04.04.2005 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи (а.с. 48), отримує пенсію у розмірі 1603,56 грн., що підтверджується довідкою з пенсійного фонду (а.с. 49).

30.03.2012 між сторонами укладено договір № С-1357 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Згідно умов договору КП «Кривбасводоканал» зобов`язується забезпечити споживача – ОСОБА_1 питною водою, яка мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , а та в свою чергу повинна оплачувати надані послуги, своєчасно вживати заходів для усунення виявлених несправностей і проводити ремонт відповідного обладнання. Також КП «Кривбасводоканал» має право обмежити подачу послуг в разі невиконання споживачем обовязків за договором, п.4.3 (а.с.52-56).

Згідно акту від 05.07.2017 домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 відключено водопостачання у зв`язку із витоком води з колодязя абонента та наявності заборгованості у сумі 926,90 грн. станом на 05.07.2017 (а.с. 78). Згідно листів КП «Кривбасводоканал» вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з вимогою, щодо підключення водопостачання (а.с. 80-86).

Оцінка суду.

Статтею 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення шляхом:

задоволення потреб населення у питній воді шляхом пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, створення резервних систем питного водопостачання;

зобов`язання центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій дотримуватися екологічних вимог та санітарного законодавства під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації систем питного водопостачання та централізованого водовідведення;

забезпечення відшкодування в установленому порядку шкоди, заподіяної споживачам питної води та/або послуг з централізованого водовідведення підприємствами питного водопостачання та/або підприємствами централізованого водовідведення внаслідок порушення законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.

Згідно із ст.19 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Прокомерційний обліктеплової енергії та водопостачання" на підставі договору, зокрема, з власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Так між сторонами виникли договірні відносини про надання послуги, оскільки 30.03.2012 позивач та відповідач уклали договір № С-1357 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води, послуг з питного водопостачання та водовідведення, зокрема, мають право на:

забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання;

забезпечення послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

пред`явлення позовів до суду про відшкодування збитків, завданих внаслідок постачання неякісної питної води, що не відповідає державним стандартам, інших порушень законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення;

підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення.

Споживачі питної води зобов`язані:

своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання;

не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об`єктів питного водопостачання і водовідведення;

вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються;

не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях;

утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання;

у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання;

забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЗУ № 1875-ІV«Про питну воду та питне водопостачання», підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема, мають право:

здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання";

у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання;

обмежувати або припиняти роботу об`єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних санітарних норм і правил з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також споживачів.

Підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення зобов`язані, зокрема, забезпечити:

виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору;

впровадження новітніх технологій виробництва питної води, водовідведення та очищення стічних вод, ресурсозберігаючих технологій та обладнання, повторного використання очищених стічних вод та осаду, очищення стічних вод та вжиття заходів щодо обробки та утилізації осаду стічних вод;

участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води.

Згідно ч. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Згідно із п.10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. № 190 , у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил. (3.3. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу). У випадку, коли засмічення дворової мережі водовідведення, що перебуває на балансі споживача, загрожує нормальній роботі вуличної мережі водовідведення або коли прочищення дворової мережі водовідведення споживачем виконано не в повному обсязі, виробник може здійснити прочищення дворової мережі своїми силами і засобами за угодою із споживачем.

Отже, ні договором, ні Законом № 1875-ІV, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг чи незадовільного стану водопроводу.

05.07.2017 домоволодіння у АДРЕСА_1 повністю відключено працівниками КП "Кривбасводоканал" від водопостачання через заборгованість та неналежний стан водопроводу , що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного , на думку суду, такі дії (повне припинення надання послуги) відповідача є незаконними, відповідач діяв не у спосіб, визначений законом та договором.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відтак, суд приходить до висновку, що про порушення умов договору і прав споживача на отримання комунальних послуг, у звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача поновити водопостачання до будинку АДРЕСА_1 і водовідведення підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача суд до уваги не бере, оскільки зазначені ним обставини можуть бути підставою лише для обмеження надання послуги .

Що стосується позовної вимоги щодо визнання незаконними дії КП «Кривбасводоканал» щодо припинення 23.06.1999 року водопостання - то в цій частині слід відмовити, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів існування договірних відносин з КП «Кривбасводоканал» на той час і причетності останнього до відключення від водопостачання .

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої діями відповідача позивачці, суд виходить з таких міркувань.

Згідно до ст.47 Закону № 1875-ІV заподіяна споживачеві моральна (немайнова) шкода, що є порушенням його законних прав, відшкодовується підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення у порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно до вимог п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на територій України для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Таким чином, вказані норми Закону України «Про захист прав споживачів» передбачають право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної тільки внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тоді як свідчать матеріали справи, позивач заявляє вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди, заподіяної внаслідок припинення відповідачем послуг з централізованого водопостачання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 згаданої статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних у ч.6 ст. 141 ЦПК включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивачка є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про захист прав споживачів, а позов судом задоволений частково, то підстав для стягнення судового збору з відповідача в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду також узгоджується із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 14, 81, 82, 89, 223, 259, 263 265, 273, 280, 281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» відновити постачання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2020.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн – НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» - ЄДРПОУ 03341316, місцезнаходження за адресою: 50027, м. Кривий Ріг, вул..Єсеніна, 6А.

СУДДЯ: