Рішення № 92222337, 13.10.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1453/19

2/189/53/20

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Степанової О.С.

при секретарі - Комеристій І.А.

представника позивача Єланського О.Г. – на підставі довіреності від 14.01.2019 року представника відповідача Гайворонського О.Г. на підставі довіреності від 13.08.2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про повернення коштів, стягнутих за виконавчим написом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про повернення коштів, стягнутих за виконавчим написом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню, який був уточнений. В обґрунтування поданого позову посилається на те, що відповідно до рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року (рішення набрало законної сили 28.03.2019 року) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1559, вчений приватним нотаріусом Бондар І.М. щодо стягнення з неї 27421,50 гривень за кредитним договором № б/н від 23.02.2011 року. Як вбачається з виконавчого напису нотаріуса, 23.02.2011 року між позивачкою та відповідачем укладено Кредитний договір № б/н від 23.02.2011 року, відповідно до якого відповідачем надано ОСОБА_1 кредитні кошти. 19.12.2018 року позивачка дізналася, що 08.02.2018 р. постановою державного виконавця Покровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП № 55735068 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса № 1559 від 03.03.2016 року про стягнення з неї 27421,50 гривень згідно виконавчого напису нотаріуса з урахуванням: залишку заборгованості за кредитом у розмірі 11659,62 грн.; суми заборгованості за відсотками у розмірі 12337,05 грн.; пені та комісії у розмірі 500,00 грн.; штраф у розмірі 1224,83 грн. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП № 55735068, щодо вчинення виконавчого напису, позивачка вважає, що виконавчий напис № 1559 від 03.03.2016 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення грошових коштів. Вказані обставини слугували підставою для звернення суду із позовною заявою про повернення коштів, стягнутих за виконавчим написом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року (рішення набрало законної сили 28.03.2019 року) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1559, вчений приватним нотаріусом Бондар І.М. щодо стягнення з неї 27421,50 гривень за кредитним договором № б/н від 23.02.2011 року. Відповідно до платіжних доручень №4574 від 06 вересня 2018 року, №4739 від 13 вересня 2018 року, №4737 від 13 вересня 2018 року, №5751 від 09 листопада 2018 року, №5753 від 09 листопада 2018 року, №7067 від 09 січня 2019 року, №7069 від 09 січня 2019 року, від 13 лютого 2019 року, №3524 від 13 липня 2018 року, №3526 від 13 липня 2018 року, №3528 від 13 липня 2018 року, №3530 від 13 липня 2018 року, в рамках виконавчого провадження ВП №55735056 по виконанню виконавчого напису за №1559, вчиненого приватним нотаріусом Бондар І.М. 03 березня 2016 року, борг був частково сплачений боржником та перерахований на користь стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 11013,08 грн. До відділу надійшло рішення № 189/56/19 від 25.02.2019 року про скасування виконавчого напису № 1559 від 03.03.2016 року. Державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2019 року, згідно п. 5 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв`язку з чим, позивачка просить суд стягнути з відповідача в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом № 1559 від 03.02.2016 року, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М., який рішенням суду від 25.02.2019 року визнаний таким, що не підлягає виконанню, грошові кошти в сумі 11013,08 грн. та сплачений судовий збір в сумі 768, 40 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обставини, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення щодо позову та просив його задовольнити. В подальшому при розгляді справи представник позивачки надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що кошти були стягнуті з позивачки, однак просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів перерахування грошових коштів відповідачу. В подальшому представник відповідача через засоби конференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» на зв`язок не вийшов. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року, позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Покровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1559, вчений приватним нотаріусом Бондар І.М. щодо стягнення із ОСОБА_1 27421,50 гривень за кредитним договором № б/н від 23.02.2011 року (а.с. 4-7).

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2019 року, державним виконавцем Покровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Бабкіною В.О. було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1559 від 03.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 27421,50 грн., згідно п. 5 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 8).

Як вбачається з копії довідки від 06.08.2019 року, на примусовому виконанні у Покровському РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходилось виконавче провадження № 55735068 з примусового виконання виконавчого напису № 1559 від 03.03.2016 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 27 421,50 грн. Даний борг був частково сплачений боржником та перерахований на користь стягувача в розмірі 6 884,35 грн. (а.с. 9).

Судом достовірно встановлено, що відповідно до копій платіжних доручень № 4574 від 06 вересня 2018 року, № 4739 від 13 вересня 2018 року, №4737 від 13 вересня 2018 року, №5751 від 09 листопада 2018 року, №5753 від 09 листопада 2018 року, № 7067 від 09 січня 2019 року, № 7069 від 09 січня 2019 року, від 13 лютого 2019 року, №3524 від 13 липня 2018 року, №3526 від 13 липня 2018 року, №3528 від 13 липня 2018 року, №3530 від 13 липня 2018 року, в рамках виконавчого провадження ВП №55735056 по виконанню виконавчого напису за №1559, борг був частково сплачений ОСОБА_1 та перерахований на користь стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 11013,08 (а.с. 112-117).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з цим i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи; 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав,передбачених ст.11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

Зазначений правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року, справа №753/15556/15-ц.

Згідно із ч.1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Майном, як особливим об`єктом, вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст. 190 ЦК України).

Враховуючи те, що виконавчий напис, вчинений 03.03.2016 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., відповідно до рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року, визнаний таким, що не підлягає виконанню, то відсутня правова підстава, на якій відповідач набув кошти у сумі 11013,08 грн., внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, і чинним законодавством не передбачено іншого способу повернення цих коштів, у зв`язку із чим, грошові кошти в розмірі 11013,08 грн. підлягають поверненню позивачкі, як безпідставно набуте майно, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення коштів, стягнутих за виконавчим написом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами, і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, позивачка має право на відшкодування відповідачем понесених витрат щодо судового збору, сплаченого за подання позову в розмірі 768,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про повернення коштів, стягнутих за виконавчим написом, який визнаний таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом № 1559 від 03.03.2016 року, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, який рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 року визнаний таким, що не підлягає виконанню, грошові кошти в сумі 11 013 (одинадцять тисяч тринадцять) гривень 08 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.10.2020 року.

Суддя: О.С. Степанова