Рішення № 92219451, 12.10.2020, Новоодеський районний суд Миколаївської області

12.10.2020

Справа № 482/192/20

Номер провадження 2/482/271/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – Демінської О.І., секретар судового засідання Мозгова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ»), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису нотаріуса від 29.10.2019 року зареєстрованого в реєстрі №25765 таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 60557488 з примусового виконання виконавчого напису №25765, виданого 29.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. та постановою приватного виконавця звернуто стягнення на її доходи, а саме пенсію.

Відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса з неї стягнуто заборгованість на користь відповідача в розмірі 13060,18 грн.

Постанову про звернення стягнення на пенсію позивача від 22.11.2019 року направлено за місцем отримання пенсії, відрахування складають 20% від її пенсії.

Вважає виконавчий напис нотаріуса від 29.10.2019 року зареєстрований в реєстрі №25765 незаконним, оскільки ніяких договорів зі стягувачем АТ «ПУМБ» не укладала, їй невідомо звідки виникла заборгованість та з якої дати відраховується трирічний строк для вчинення відповідного виконавчого напису. Крім того виконавчий напис видається у разі якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Також вважає, що захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваних законом інтересів будь-якої особи, повинен здійснюватися в судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче засідання, а також витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. копію виконавчого напису від 29.10.2019 року, а також копії усіх матеріалів, що стали підставою для видачі виконавчого напису нотаріуса 29.10.2019 року.

11.03.2020 року на виконання ухвали суду від 10.02.2020 року до суду надійшли копії документів на підстав яких був вчинений виконавчий напис від 29.10.2019 року.

У судове засідання, призначене на 12.10.2020 р., сторони не з`явилися. Позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. надала заяву про розгляд справи за її відсутності з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.

Представник відповідача, як і в попередні призначені судові засідання, не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність представника відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомив, позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не зявилися до зали судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.09.2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал» (правонаступником якого є АТ «ПУМБ» згідно Статуту Загальних положень п.1.1, погодженого НБУ 12.12.2016року) було укладено кредитний договір №GP-5067285 на загальні споживчі цілі у розмірі 5000 грн. строком на 36 місяців.

29.10.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №25765, яким запропоновано стягнути на користь АТ «ПУМБ» заборгованість, що виникла по кредитному договору №GP-5067285 від 13.09.2013 року. Боржником за кредитним договором є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 18 вересня 2018 року по 18 вересня 2019 року. Загальна сума заборгованості становить 12560,18 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4668,33 грн., прострочена заборгованість за комісією – 2877,16 грн., прострочена заборгованість за процентами – 827,96 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту в розмірі 4186,73 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача АТ «ПУМБ» в розмірі 500,00 грн., а тому загальна сума стягнення з позивача на користь відповідача складає 13060,18 грн.

Крім того встановлено, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження ВП №60557488 з виконання виконавчого документа - виконавчого напису №25765, виданого 29.10.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість в розмірі 13060,18 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. від 22.11.2019 року звернене стягнення на пенсію ОСОБА_1 , яку вона отримує в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Листом від 18.09.2019 року відповідач направив на адресу позивача письмову вимогу (повідомлення) з вимогою про виконання зобов`язання за кредитним договором та погасити суму заборгованості у розмірі 12560,18 грн. в строк до 25.09.2019 року.

Реєстр поштової відправки суду не надано та відсутні докази отримання боржником повідомлення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на підставі : а) оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

На підтвердження безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 , стягувачем АТ «ПУМБ» нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано, виписку з рахунку ОСОБА_1 з зазначенням лише суми заборгованості 12560,18 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4668,33 грн., прострочена заборгованість за комісією – 2877,16 грн., прострочена заборгованість за процентами – 827,96 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту в розмірі 4186,73 грн., з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та оригінал кредитного договору.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не переконався, що заборгованість існувала та саме в такому розмірі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин, враховуючи, що позивач заперечує факт укладення договорів зі стягувачем, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у даній справі, які складаються з суми сплаченого позивачем судового збору за подання позову 840,80 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 420,40 грн. і підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 76,8189,263-265,280 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №25765 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 заборгованості в розмірі 13060,18 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4 на користь держави судовий збір в розмірі 1261,20 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення виготовлено 12.10.2020 року

Суддя Новоодеського районного суду

Миколаївської області О.І. ДЕМІНСЬКА