Ухвала суду № 92214018, 28.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25108/20

Провадження № 2/761/7271/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Гоовного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_2 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гоовного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_2 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Однак, подана позовна заява не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме необхідно було, зокрема, сплатити судовий збір за заявлену одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, з урахуванням ставок судового збору визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 840, 80 грн., а також ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру (840 грн. 80 коп.) прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.), тобто - 840, 80 грн. Тому ухвалою суду від 18.08.2020 року була залишена без руху, у зв`язку із чим позивачу було надано строк на усунення недоліків, яку було направлено на його адресу.

14.09.2020 року через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва позивачем було подано заяву про усунення недоліків за Вх. №77926, однак не виконав вимоги ухвали від 18.08.2020 року, а саме надав квитанцію про сплату судового збору на суму 840, 80 грн., тобто лише за одну із заявлених ним позовних вимог.

При цьому, не виконав вимоги ухвали від 18.08.2020 року, а саме не визначився із змістом позовних вимог у частині витребування доказів з урахуванням ст. 84 ЦПК України та не надав суду виправлену редакцію позовної заяви відповідно до кількості учасників процесу.

Разом із цим, вимоги ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачають, що якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Слід зауважити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки позивачем не усунуто недоліки.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гоовного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_2 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: