Рішення № 92211439, 29.09.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/7206/18

2/465/1049/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

у складі: головуючої - судді Марків Ю.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкова Н.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_19

представника Інспекції ДАБК Заяць Б.О.

представника ОСББ «Кондукторська» Вівчарівського В.П.

представника третьої особи Шагай О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Львівської міської ради, ОСББ "Кондукторська, 48", ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про знесення об`єкта самочинного будівництва, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 року звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_6 про знесення об`єкта самочинного будівництва. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони є власниками квартир №3 та №1 відповідно на АДРЕСА_2 , а також співвласниками земельної ділянки площею 0,0608 га, яка розташована у АДРЕСА_2 , цільове призначення якої є обслуговування житлового будинку. Житловий будинок по АДРЕСА_3 є власністю відповідача та знаходиться навпроти їхнього будинку по АДРЕСА_2 . Спір щодо законності будівництва житлового багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 вже розглядались судами. 19 червня 2015 року Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради було видано ОСОБА_6 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_3 - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем на АДРЕСА_3 зі знесенням існуючого будинку. У п.10 вказаних містобудівних умов та обмежень, в графі «Поверховість» зазначено: «4 з мансардою та підвалом і підземним гаражем». Керуючись вихідними даними, що містились у містобудівних умовах та обмеженнях, проектувальником - ТзОВ «Капітель К» було виготовлено проектну документацію «будівництво багатоквартирного 4-ох поверхового житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем, мансардою та демонтажем існуючого будинку на АДРЕСА_3 ». 17 вересня 2015 року Департаментом ДАБІ у Львівській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт. В подальшому рішенням головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області №27/04-1-Д від 27 квітня 2016 року було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку з відхиленням від проекту, однак незважаючи на це, ОСОБА_6 здійснив добудову будинку без прийняття його в експлуатацію, в результаті чого було здійснено самочинне будівництво 8-ми квартирного будинку, яке не відповідає будівельним нормам та порушує права інших осіб, а також не відповідає вимогам садибної забудови, зокрема багатоквартирний будинок побудований на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тобто для будівництва та обслуговування так званого індивідуального житла. Позивачі стверджують, що ця ділянка не може використовуватись під багатоквартирну забудову, адже, відповідно до класифікації видів цільового призначення земельних ділянок, вона мала б мати інший вид і код, а тому ця земля є звичайною присадибною ділянкою, на якій не можна побудувати багатоквартирний житловий будинок. Крім цього, як зазначається в позовній заяві, відповідачем порушено і вимоги містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, під час виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем на АДРЕСА_3 зі знесенням існуючого будинку у м.Львові, оскільки згідно плану зонування Франківського району м.Львова земельна ділянка за цією адресою знаходиться в зоні за видами забудови Ж-1 (зона садибної забудови). Крім цього, відповідач проявив бездіяльність, оскільки після скасування реєстрації декларації повторно не подавав декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Також позивачі зазначають, що для з`ясування обставин будівництва спірного будинку вони звертались до Інспекції ДАБК у м.Львові. Листом ДАБК у м.Львові від 07.02.2018 року №0006-645 їх було повідомлено про незаконність будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 . Позивачі зазначають, що самочинне будівництво перешкоджає їм повноцінно користуватись їхньою власністю, оскільки таке будівництво загрожує її пошкодженням - руйнації будинку внаслідок обмеження доступу сонячного світла до нього, створення загроз у випадку пожежі чи іншого пошкодження будинку. Просять зобов`язати ОСОБА_6 знести об`єкт самочинного будівництва - багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 та представники позивачів у судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився , причин неявки суду не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених в наданих суду письмових поясненнях.

Представник інспекції ДАБК у судовому засіданні позов підтримали, просили такий задовольнити.

Представник ОСББ «Кондукторська 48» у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю такого з підстав викладених в письмових поясненнях.

Представник третьої особи Львівської міської ради Шагай О.О. у судовому засіданні позов підтримала, просила такий задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача на підтвердження позовних вимог, представників третіх осіб та дослідивши письмові заперечення, наданих суду, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Судом вставлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №58380798 від 28.04.2016, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право власності від 30 липня 2012 року, виданої відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5 володіє на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_5 . Сарай площею - 5,4 кв.м., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав за №36849484 від 20.12.2012 року.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №804706 від 03.06.2009 року, співвласниками земельної ділянки площею 0,0608 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку, є крім інших і позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові №0006-2237 від 26.06.2018 щодо перевірки законності будівництва на АДРЕСА_3 , вбачається, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором проведено реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна, які знаходяться в будинку АДРЕСА_3 .

Відповідно до відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові №0006-465 від 07.02.2018 року, за результатами проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва по АДРЕСА_3 , складено акт перевірки, в якому встановлено, що відповідно до плану зонування Франківського району м.Львова земельна ділянка по АДРЕСА_3 знаходиться в зоні за видами забудови Ж-1 (зона садибної забудови). Проте по факту будується 5 (в тому числі мансардний) поверховий житловий будинок. Також встановлено, що проектною організацією ТОВ «Капітель-К» передано проектну документацію для виконання будівельних робіт замовнику будівництва розроблену з порушенням вимог містобудівної документації. 27.04.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області прийнято рішення №27/04-1Д про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем на АДРЕСА_3 зі знесенням існуючого будинку у м.Львові» №ЛВ 082152601861 від 17.09.2015. На підставі вказаного рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено наказ №27/04-1-Д від 27.04.2016 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ 082152601861 від 17.09.2015. 27.04.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт. 13.06.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зокрема, перевіркою встановлено, що суб`єктом містобудування не виконано вимог приписів №16-656/16/1 та №16-656/16/2 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області. Також зазначається, що станом на час надання відповіді, в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості щодо наявності дозвільних документів по АДРЕСА_3 . Згідно Плану зонування території м.Львова, Франківський район - поз. Ж-1, земельна ділянка по АДРЕСА_3 , відноситься до зони садибної житлової забудови в межах зони регулювання забудови окремо стоячих житлових будинків садибного типу і блокованих житлових будинків поверховістю не вище 3-х поверхів з земельними ділянками, з мінімально дозволеним набором послуг місцевого значення та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок - багатоквартирні житлові будинки до 4-х поверхів.

Відповідно до Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 у справі №813/2098/16 визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 16.06.2016 року в частині зобов`язання ОСОБА_6 виконати умови припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 16-656/16/1 від 27.04.2016 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №876/10107/16 апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 року у справі №813/2098/16 залишено без змін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невідємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру на належне користування своєю власністю, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З системного аналізу вказаних норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У постанові від 11 вересня 2019 року у справі №523/4139/17 (провадження № 14-328цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відтак, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його ионовленяя/захисту в обраний спосіб.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 травня 2018 року по справі №367/2271/15-ц (провадження № 14-146цсІ8) зробила висновок, що суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та у разі коли такі право чи інтерес не члені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Відтак, розглядаючи справу, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною першою стаггі 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту зазначеної норми та з системного аналізу положень ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти лише за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року по справі № 6-І80цс14.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення із застосування наслідків, в тому числі і звільнення земельної ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №6363/3541/17.

При цьому позивач повинен довести, що таке будівництво порушує його права, тобто повести причинно-наслідковий зв`язок між завданням шкоди самочинним будівництвом і діями відповідача та неможливості усунути такі порушення іншим способом, ніж знесення самочинного будівництва, що є крайнім заходом.

Звертаючись до суду із позовом позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , та в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 покликались на те, що спірний будинок порушує їхні права, як власників квартир у будинку АДРЕСА_2 , - «оскільки таке будівництво загрожує його пошкодженням, а саме - руйнації будинку внаслідок обмеження доступу сонячного світла до нього, створення загроз у випадку пожежі; пересторогою в майбутньому обвалу, вибуху».

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та їхні представники не надали суду жодних належних та допустимих доказів щодо порушення спірним будинком їхніх прав, як власників квартир у будинку АДРЕСА_2 , а їхні твердження є лише припущенням на підтвердження яких жодного доказу суду не подано.

Сам по собі факт самочинного будівництва не є підставою для захисту прав позивачів без доведення порушення таких прав.

З огляду на усе вищевказане, судом не встановлено підстав для захисту прав позивача в обраний ними спосіб шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, у зв`язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають як недоведені у розумінні заданих вище положень ст. ст. 81, 89 ЦПК України.

Одночасно, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягають до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Львівської міської ради, ОСББ "Кондукторська, 48", ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про знесення об`єкта самочинного будівництва - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 79034 , м.Львів, вул. Угорська ,7а

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 ;

Відповідач: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_8 ;

Третя особа ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_10 ;

Третя особа ОСОБА_16 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_14 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа Львівська міська рада, адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1;

Третя особа ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_10 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_17 ,адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_12 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_13 ,адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_15 , адреса: АДРЕСА_9 ;

Третя особа ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_9 .

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2020 року

Суддя Марків Ю.С.