Рішення № 92206568, 15.10.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/839/20 Провадження № 2/613/373/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/839/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, прийнятої судом, просить стягувати на свою користь з ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в твердій грошовій сумі у розмірі 2300 грн., починаючи стягувати з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що дочка постійно проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач на утримання дитини в добровільному порядку допомоги не надає ні в грошовій, ні в натуральній формі, тому виникають значні матеріальні труднощі в утриманні дитини, яка має захворювання зору. Позивач вказує, що відповідач матеріально забезпечений, працює неофіційно, отримує достатню заробітну плату, фізично здоровий та працездатний, тому має змогу платити аліменти у вказаному розмірі, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Заходи забезпечення позову не вживались.

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд стягувати на користь позивачки з ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 щомісяця в твердій грошовій сумі у розмірі 2300 грн., починаючи стягувати з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач пояснила, що відповідач залишив сім`ю та не проживає з нею більше 3 років. Дитина ОСОБА_5 протягом цього строку проживала з матір`ю та її батьками у будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить відповідачу. З серпня 2020 року дитина проживає з матір`ю у м. Харкові. Надавати допомогу на утримання дитини відповідач почав лише після того, як позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів. Вважає, що розмір заробітної плати ОСОБА_3 , зазначений у довідці з місця роботи, - 5000 грн. - не відповідає дійсності, фактично дохід відповідача є значно вищим та дозволяє сплачувати аліменти у розмірі 2300 грн. При цьому, оскільки на утриманні відповідача перебувають неповнолітні діти жінки, з якою ОСОБА_3 перебуває у фактичних шлюбних відносинах, вважає, що дохід відповідача дозволяє йому належним чином брати участь в утриманні їх спільної дитини та сплачувати аліменти у вищезазначеному розмірі. Зазначила, що відповідачу на праві власності, крім вищезазначеного житлового будинку, належить автомобіль, марку та модель якого вона точно назвати не може. Про витрати відповідача на придбання майна, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позивачці не відомо, доказів здійснення таких витрат вона навести не може.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що досягти згоди та примирення позивача з відповідачем у питанні матеріального утримання дитини не вдалося. З огляду на нерегулярний характер доходу відповідача розмір аліментів слід визначити саме у твердій грошовій сумі.

Відповідач у надісланому до суду письмовому відзиві просив суд задовольнити частково, а саме стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в розмірі однієї четвертої від усіх доходів до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що факти, викладені позивачкою у позовній заяві, не відповідають дійсності. Пояснив, що відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «Каскад 21 Плюс», займає посаду заступника директора та отримує офіційну заробітну плату в розмірі 5000 грн. щомісячно. З посиланням на ст.ст.182, 183, 184 Сімейного кодексу України стверджує про відсутність підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки дохід відповідача та його розмір є регулярними. З огляду на викладене, вважає, що розмір аліментів слід визначити в розмірі саме однієї четвертої від усіх видів заробітку, а не у твердій грошовій сумі, як просить позивач. Стверджує, що відповідач постійно надає матеріальну допомогу на придбання дитині канцтоварів до школи, купує одяг та медикаменти, возить дитину на відпочинок на море, востаннє це мало місце влітку 2020 року. Твердження позивачки про проблеми із зором у дитини відповідає дійсності, проте, про цю обставину позивачка дізналася лише від відповідача, який відводив дитину на консультацію до лікаря-офтальмолога, їй було поставлено діагноз та видано рецепт на окуляри, які придбав дитині відповідач. Твердження позивачки про те, що дитина постійно мешкає з матір`ю, частково відповідає дійсності, оскільки до 01 вересня 2020 року ОСОБА_5 мешкала з батьком у с. Максимівка та навчалася у місцевій школі, мати лише 31.08.2020 забрала документи дитини зі школи та перевела її в іншу школу за місцем свого тимчасового мешкання.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач фактично визнає позов, а саме в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в розмірі однієї четвертої частини від усіх доходів до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, інших доходів, крім заробітної плати заступника директора ТОВ «Каскад 21 Плюс» у розмірі 5000 грн., цінного рухомого або нерухомого майна (крім будинку АДРЕСА_1 ) відповідач не має, користується службовим автомобілем. Вказав, що ОСОБА_3 постійно допомагає в матеріальному утриманні дитини, зокрема, купує канцтовари до школи, медикаменти, окуляри, возив дитину на море у серпні 2020 року, займається її здоров`ям. Відмітив, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою - ОСОБА_6 , та має на утриманні двох неповнолітніх дітей останньої. З огляду на викладене, вважає, що розмір аліментів, заявлений до стягнення ОСОБА_1 , є завищеним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст.27 Конвенції ООН про права дитини).

Статтею 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 13.03.2000, виданого Білоріченською селищною радою Лутугінського району Луганської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 2).

Разом з тим, у судовому засіданні сторонами по справі визнано, що ОСОБА_3 не проживає разом із ОСОБА_1 , а фактично проживає у АДРЕСА_2 , однією сім`єю із ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.10.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 23.07.2020 № 02-31/477, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та має наступний склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_3 , 1975 р.н.; донька - ОСОБА_5 , 2013 р.н; донька - ОСОБА_7 , 2001 р.н. (а.с. 5).

Відповідно до довідки, виданої сімейним лікарем Крисинської медичної амбулаторії від 28.07.2020, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не перебуває на диспансерному обліку. Діагноз: практично здорова, міопія слабкого ступеня обох очей (а.с. 4).

Судом встановлено, що фактично дитина ОСОБА_5 до серпня 2020 року проживала разом з матір`ю та її батьками у АДРЕСА_1 , наразі проживає разом із матір`ю за місцем тимчасового мешкання останньої в с. Циркуни Харківського району Харківської області.

Твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, про те, що дитина до вересня 2020 року проживала разом з відповідачем в його будинку, є необґрунтованим, оскільки не підтверджене жодними доказами, та суперечить фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні.

Так, відповідачем у відзиві зазначено, що дитина мешкала за адресою : АДРЕСА_1 , та навчалася в місцевій школі, і лише 31.08.2020 мати дитини забрала документи дитини зі школи та перевела її в іншу школу за місцем свого тимчасового мешкання.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2020, єдиним будинком, який належить ОСОБА_3 на праві власності, є будинок АДРЕСА_1 , в якому і проживала дитина.

Довідка філії № 1 Центру первинної допомоги КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради, яка була надана відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під спостереженням в КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради, на думку суду, не є належним доказом проживання дитини разом із батьком у м. Харкові, оскільки вказана довідка не має жодної дати (а.с.32, 34). Крім того, за твердженням позивачки, яке не спростовано представником відповідача у судовому засіданні, медична картка дитини ОСОБА_5 перебуває у батька, а відтак, видача вказаної довідки медичною установою, що знаходиться у м. Харкові, не є беззаперечним свідченням проживання дитини у м. Харкові.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 має проблеми із зором, що підтверджується довідкою сімейного лікаря Крисинської медичної амбулаторії від 28.07.2020, (а.с. 4) та визнається сторонами по справі.

Наданими відповідачем копіями рецепту лікаря-офтальмолога від 04.06.2020 на придбання окулярів та замовленням на придбання окулярів від 11.06.2020 № 45, виданого оптикою «Комфорт», підтверджується те, що батько брав участь у медичному обстеженні дитини та придбав для неї окуляри, що не заперечувалось позивачем у судовому засіданні.

Також відповідачем надано до матеріалів справи копію та оригінал направлення дитини ОСОБА_5 на консультацію до логопеда, виданого лікарем філії № 1 Центру первинної допомоги КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради 02.06.2020.

Зазначені обставини свідчать про те, що батько цікавиться здоров`ям дитини та бере участь у витратах на її медичне обслуговування.

Крім того, наданими відповідачем копіями чеків ТОВ «Альфа-продукт» (супермаркет, вул. Дудинської, 1А, м. Харків), датованими 30.08.2020, підтверджується придбання ОСОБА_3 дитячих канцтоварів на суму 1740,50 грн. (а.с.33).

Судом взято до уваги пояснення позивача про те, що ці канцтовари придбано не лише для її спільної з відповідачем дитини, що підтверджується найменуваннями канцтоварів, присутніми у цьому переліку (два щоденники, зошити на 48 та 60 аркушів, які, за твердженням позивача, призначені для дітей старшого віку, а не для дитини 7 років, яка навчається у молодших класах). Поряд з цим, позивачем не заперечується, що цього року ОСОБА_3 було передано їй для дитини 20 зошитів на 12 аркушів, 10 обкладинок, олівці, альбом для малювання, всього на суму близько 300-400 грн.

З викладеного вбачається, що відповідач брав певну майнову участь у підготовці дитини до школи шляхом купівлі канцтоварів.

Також, у судовому засіданні сторонами було визнано, що ОСОБА_3 у серпні 2020 року возив дитину ОСОБА_5 на відпочинок на море, хоча це й мало місце після подачі ОСОБА_1 позовної заяви (30.07.2020).

Враховуючи викладене, суд вказує, що твердження позивача про відсутність будь-якої допомоги з боку батька на утримання дитини, не можуть вважатися цілком обґрунтованими.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне вказати, що інших доказів понесення батьком ОСОБА_3 витрат на утримання дитини ОСОБА_5 , регулярної та суттєвої участі у її матеріальному забезпеченні нарівні з матір`ю відповідачем не надано.

З огляду на наведене, беручи до уваги, що домовленості щодо порядку виконання батьками обов`язку утримання дитини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не досягнуто, суд вважає, що з метою забезпечення прав та інтересів дитини слід стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти до дня досягнення дитиною повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.3 ст.182 СК України).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.4 ст.182 СК України).

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За приписами ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

В силу ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як зазначалось вище, відповідно до довідки, виданої сімейним лікарем Крисинської медичної амбулаторії від 28.07.2020, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не перебуває на диспансерному обліку. Діагноз: практично здорова, міопія слабкого ступеня обох очей (а.с. 4).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_6 , та двома її неповнолітніми дітьми.

Наявності у відповідача хронічних захворювань або інвалідності судом не встановлено.

Надаючи оцінку майновому стану відповідача, суд зазначає, що відповідно до довідки від 02.09.2020, ОСОБА_3 станом на 02.09.2020 працює в ТОВ «Каскад 21 Плюс» заступником директора, заробітна плата становить 5000,00 грн. на місяць згідно зі штатним розкладом (а.с.30).

Твердження позивача про те, що фактично заробітна плата відповідача не обмежується сумою у 5000,00 грн., вказаною у довідці ТОВ «Каскад 21 Плюс», є необґрунтованим, оскільки жодних доказів таких доводів позивачем не надано.

Судом було поставлено на обговорення питання про надання сторонами доказів наявності у ОСОБА_3 інших джерел доходів, крім заробітної плати, а також щодо наявності у нього цінного рухомого та нерухомого майна.

Судом, за клопотанням представника відповідача, 07.10.2020 було надано відповідачу час для отримання та подання до суду відомостей з Державної податкової служби про суми отриманих ОСОБА_3 доходів та сплачених податків, відомостей з щодо наявності у відповідача цінного рухомого та нерухомого майна.

У судовому засіданні 12.10.2020 представником відповідача було надано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 . Щодо відомостей з Державної податкової служби про доходи відповідача, представником відповідача було зазначено про те, що отримати вказані відомості не вдалося, оскільки податковий орган, в якому відповідач перебуває на обліку як платник податків, закритий на карантин.

Судом було поставлено питання про можливість продовження слухання справи за відсутності вказаних вище доказів, однак, заперечень проти продовження слухання справи за відсутності вказаних вище доказів ані зі сторони відповідача, ані зі сторони позивача не надійшло, на наданні вказаних доказів сторони не наполягали.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.10.2020, ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами площею 67,4 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , який став власністю відповідача в порядку спадкування згідно зі свідоцтвами про право на спадщину від 26.01.1988 та від 23.04.2018.

Вказаний будинок з 11.11.2014 перебуває під арештом на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Богодухівського районного управління юстиції від 11.11.2014 № 17125912, особа, в інтересах якої встановлено обтяження - ПрАТ «ВАП-АСИСТАНС».

Доказів наявності у відповідача іншого цінного рухомого (зокрема, автомоблія) або нерухомого майна, позивачем не надано.

Посилання позивача на наявність у ОСОБА_3 автомобіля суд відхиляє, оскільки марки та моделі автомобіля позивач назвати не змогла. При цьому, за твердженням представника відповідача, ОСОБА_3 користується службовим автомобілем, іншого позивачем не доведено.

Обставин, які б свідчили про здійснення відповідачем витрат на придбання майна, вартість якого перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачем та її представником не наведено, відповідних доказів на пропозицію суду не надано.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Суд зауважує, що заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів - 2300 грн. - не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, проте, з урахуванням приписів ч.4 ст.182 ЦПК України, надає оцінку майновому стану відповідача та фактичній можливості останнього сплачувати аліменти у вказаному розмірі.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності у відповідача на праві власності, володіння та/або користування у відповідача майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, які б приносили пасивний дохід, а також здійснення відповідачем витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, щодо яких відповідачем не доведено джерело походження коштів.

Отже, розмір аліментів, заявлений до стягнення, має бути зменшений з урахуванням матеріального становища відповідача, зокрема, документально підтвердженого розміру його доходу та наявність обтяжень щодо належного відповідачу нерухомого майна, наявність у сім`ї, де проживає відповідач, двох неповнолітніх дітей, з урахуванням матеріальної допомоги, яку надає відповідач дитині.

Доводи відповідача про неможливість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та необхідність стягнення аліментів в розмірі лише однієї четвертої від усіх видів заробітку, є безпідставними.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ст. 184 СК України, яка передбачала, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є наявність у платника аліментів мінливого, нерегулярного доходу.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII, який набрав чинності з 08.07.2017, статтю 184 Сімейного кодексу України викладено в іншій редакції, та встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, наразі вичерпного переліку обов`язкових умов або перешкод для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі закон не містить, а відтак, розмір аліментів визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх суттєвих обставин справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1800 грн. щомісячно, з дня пред`явлення даного позову - 30.07.2020 до дня досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат позивачем не заявлено.

Беручи до уваги, що позивач згідно із Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 182, 183, 184, 191 СК України,ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) 00 грн. щомісячно, починаючи з 30 липня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ), судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 658,00 грн. (шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 15.10.2020.

Суддя О.С. Сеник