Рішення № 92203041, 30.09.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/815/19

Номер провадження 2/350/26/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

адвокатів Родікова І.С., Беган Р.П. та Злепко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, суд -

в с т а н о в и в :

у своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд постановити рішення, яким поділити спільне з відповідачкою майно, виділивши йому 1/2 частину будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 . та стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по справі.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що з 27.07.1997 року перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 . Від спільного з відповідачкою проживання у них народилися діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сумісне життя у нього з відповідачкою не склалося, і рішенням Рожнятівського районного суду від 16.06.2015 року шлюб між сторонами було розірвано, а неповнолітніх на той час дітей залишено на проживання з відповідачкою. У період шлюбу, зокрема у 2007 році сторони отримали план для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд, який був оформлений на відповідачку. Протягом року сторони побудували житловий будинок і в 2008 році перейшли туди проживати. Житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2002 га., кадастровий номер : 2624884801010010009 є спільною сумісною власністю. У добровільному порядку сторони не можуть досягнути згоди про добровільний поділ спільного майна, а тому позивач змушений звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 вказав на те, що тільки 03.05.2019 року позивачу стало відомо про те, що спірне будинковолодіння зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 , а тому він не пропустив строк позовної давності. Крім того відповідачка фактично самостійно провела розподіл будинку, закривши кімнати будинку, якими користується, чим чинить позивачу перешкоди у їх користуванні. У зв`язку з тим, що добровільно провести реальний розподіл будинковолодіння є неможливо просить суд виділити йому частину Ѕ частину будинковолодіння, присудивши йому ту частину будинку, якою він фактично користується, а частину будинку якою користується відповідачка передати у власність їй. На стягненні судових витрат з відповідачки не наполягає.

У судовому засідання представники відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позовні вимоги визнали частково та пояснили, що позивач пропустив строк позовної давності, так як після розірвання шлюбу пройшло більше 3-х років. Але якщо суд прийде до переконання, що строк позовної давності позивачем не пропущено, то просять при розподілі будинковолодіння відійти від рівності часток, так як на утриманні відповідачки перебуває неповнолітня дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного.

Копією будівельного паспорта/а.с.5-13/ підтверджено, що він виданий на імя ОСОБА_2 , а спірне будинковолодіння розташоване по АДРЕСА_1 .

Копією рішення Рожнятівського районного суду від 16.06.2015 року/а.с.14-15/ підтверджено, що шлюб між сторонами розірвано.

Копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно/а.с.16/ підтверджено, що право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2002 га., кадастровий номер : 2624884801010010009 зареєстровано 20.09.2014 року за ОСОБА_2 .

Висновком експерта №115 від 22.05.2020 року/а.с.37-77/ підтверджено, що можливо провести реальний розподіл будинковолодіння у співвідношенні Ѕ до Ѕ, та зазначено ринкову вартість будинковолодіння.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст.63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, як спільна сумісна власність подружжя, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Суд, вважає що позивачем ОСОБА_1 строк позовної давності не пропущено, так як він тільки 03.05.2020 року дізнався про те, що відповідачка 20.09.2014 року зареєструвала за собою право власності на спірне будинковолодіння. Також суд вважає, що Варіанту 4 до висновку експерта №115 від 22.05.2020 року є найбільш прийнятним для сторін, у зв`язку з тим, що вони фактично самостійно провели розподіл спірного будинковолодіння.

На підставі ст.ст.60, 63, 69, 70, 71 СК України та керуючись ст.ст.76, 141, 247, 258, 259, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задоволити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_1 , згідно Варіанту 4 до висновку експерта №115(а.с.66-67), як першій стороні, 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме :

- приміщення літ.1-1 пл.7,9 кв.м.;

- приміщення літ.1-2 пл.4,1 кв.м.;

- частину приміщення літ.1-3(1) пл.9,9 кв.м.;

- частину приміщення літ.1-3(2) пл.6,0 кв.м.;

- приміщення літ.1-4 пл.11,4 кв.м.;

-приміщення літ.1-7 пл.13,3 кв.м.

Всього загальною площею 49,6 кв.м і вартістю - 320092 грн.

З господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , згідно Варіанту 8 до висновку експерта №115(а.с.70), як першій стороні, виділити 1/2 частини колодязю по АДРЕСА_1 під літ.«№1», вартістю 2107 грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 становить 322199 грн., а реальна частка становить 51,23%.

Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительці АДРЕСА_1 , згідно Варіанту 4 до висновку експерта №115(а.с.66-67), як другій стороні, 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме :

- частину приміщення літ.1-3(3) пл.3,1 кв.м.;

- приміщення літ.1-5 пл.36,2 кв.м.;

- приміщення літ.1-6 пл.7,9 кв.м.;

- приміщення літ.1-7 пл.13,3 кв.м.

Всього загальною площею 47,2 кв.м і вартістю - 304604 грн.

З господарських будівель і споруд ОСОБА_2 , згідно Варіанту 8 до висновку експерта №115(а.с.70), як другій стороні, виділити 1/2 частини колодязю по АДРЕСА_1 під літ.«№1», вартістю 2107 грн.

Загальна вартість реальної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 становить 306711 грн., а реальна частка становить 48,77%.

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділено сторонам у житловому будинку, ОСОБА_1 необхідно провести такі ремонтно-будівельні роботи :

-у приміщенні під літ.1-3, площею 16,0 кв.м. розділити перегородкою на приміщення під літ. 1-3(1) площею 6,9 кв.м.; приміщення під літ.1-3(2), площею 6,0 кв.м. та приміщення під літ.1-3(3) площею 3,1 кв.м.

Крім цього ОСОБА_1 необхідно влаштувати дверний отвір між приміщеннями під літ.1-3(2) площею 6,0 кв.м. та приміщеннями під літ.1-4 площею 11,4 кв.м.

Позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 після розподілу житлового будинку, по АДРЕСА_1 , згідно визначених варіантів, необхідно :

- обладнати автономні мережі електропостачання (оформити та погодити в установленому порядку з спеціалізованими організаціями);

- встановити індивідуальну систему опалення (електричне, газове, альтернативне);

- влаштувати вентиляцію в приміщенні кухні;

- забезпечити водопостачання;

- розмістити септик (фільтруючий колодязь), згідно чинних норм та правил;

- кожен із співвласників повинен користуватися приміщенням горища, яке розташоване над приміщеннями поверхом нижче, що виділяються відповідно у їх користування. Для цього кожній із сторін та необхідно влаштувати окремий вхід на горище.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від частки в сумі 7744 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Бейко

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2020 року.