Рішення № 92197732, 15.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 640/1805/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ), в якій просить:

- визнати дії ГУ ПФУ щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, - протиправними;

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати ГУ ПФУ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у разі ухвалення рішення на користь позивача.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що невиплата пенсії в повному розмірі порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що перерахунок пенсії позивачу проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), на момент проведення перерахунку законодавством встановлено, що розмір пенсії, який обчислюється відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) не може перевищувати 70%, а відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 31.10.2006 йому призначено пенсію за вислугу років (34 років вислуги) у розмірі 90% грошового забезпечення.

Зокрема, 28.03.2018 ГУ ПФУ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) та постанови № 103 з 01.01.2018 здійснило перерахунок пенсії позивача з урахуванням розмірів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 26.03.2018 № 92, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років - 50%, з урахуванням основного розміру пенсії у 70% грошового забезпечення. Підсумок пенсії з надбавками склав - 11 623,50 грн.

За результатами перерахунку, з урахуванням попередньої суми пенсії 7864,40 грн пенсія збільшилась на 3759,10 грн (підвищення), що відповідно до постанови № 103 підлягає виплаті наступним чином:

- з 01.01.2018 - 50% суми підвищення;

- з 01.01.2019 - 75% суми підвищення;

- з 01.01.2020 - 100% суми підвищення.

25.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі саме 90% грошового забезпечення.

Листом від 06.12.2019 № 296326/02 ГУ ПФУ повідомило позивача про відсутність правових підставою провести такий перерахунок пенсії, оскільки перераховуючи пенсію позивача з 01.01.2018 орган пенсійного фонду керувався законодавством, чинним на дату проведення такого перерахунку.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на дату призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

08.07.2011 прийнято Закон України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014 прийнято Закон України №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ зі змінами, не повинна зменшувати гарантований розмір пенсійного забезпечення. Таким чином, з урахуванням положень статті 58 Конституції України, перерахунок пенсії після її призначення не може погіршувати становище особи.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Окрім того, питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави неодноразово розглядалися Конституційним Судом України.

Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 до окремих категорій громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту, віднесені громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Суд також звертає увагу на порядок перерахунку пенсій для відповідних категорій осіб. Так, згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пунктами 4, 5 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою №704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Пунктом 1 постанови № 103 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови) встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.

Відсотковий розмір від грошового забезпечення визначається на день призначення пенсії, у той же час він є сталим та не підлягає зміні при перерахунку. За таких обставин, зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% грошового забезпечення є протиправним та порушує прямий припис статті 58 Конституції України стосовно незворотності нормативно-правових актів у часі.

Аналогічна позиція застосована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18.

Враховуючи це, слід зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, у порядку і розмірах визначених постановою №103 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Водночас, як слідує з матеріалів справи ГУ ПФУ з 01.01.2018 підвищено пенсію позивача на 3759,10 грн. З них, на підставі постанови №103, виплачується з 01.01.2018 - 50% від підвищення, з 01.01.2019 - 75% від підвищення, з 01.01.2020 - 100% від підвищення.

Відповідно до пункту 2 постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зазначеною правовою нормою Кабінет Міністрів України фактично встановлює строки перерахунку та виплати пенсії у частині підвищення.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Частиною другою статті 55 Закону №2262-ХІІ зазначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов до висновку, що згаданим Законом Кабінету Міністрів України делеговано повноваження встановлювати умови, порядок та розміри перерахунку пенсії, водночас визначення строків виплати перерахованої пенсії не відноситься до компетенції Уряду.

Аналогічної позиції дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19.

Окрім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, що набрало законної сили від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103.

З огляду на зазначене, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії.

У той же час, в період з 21.02.2018 по 05.03.2019 пункти 1, 2 постанови №103 були чинними, з огляду на що, ГУ ПФУ правомірно керувалося її положеннями, в тому числі і з урахуванням відсутності повноважень надавати правову оцінку нормативно-правовим актам, які регламентують його діяльність.

Окрім того, суд зазначає, що з 04.09.2019 набрала чинності постанова № 804, згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Отже, з 04.09.2019 у ГУ ПФУ були правові підстави для виплати позивачу 75 відсотків підвищення до пенсії.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині виплати 100% перерахованої пенсії підлягають задоволенню за період з 05.03.2019 по 03.09.2019.

При цьому, суд наголошує на тому, що з 01.01.2020 відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно з Законом №2262-ХІІ.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Крістіан Мюллер проти Австрії» від 16.12.1974 висловлено позицію щодо застосування статті 1 Першого протоколу, згідно з якою обов`язок робити внесок у систему соціального забезпечення може, за певних обставин, надати право власності на активи, які використовуються для виплати пенсій.

Таким чином, право особи на пенсію є майном у розумінні Першого протоколу, якого особа може бути позбавлена лише за обґрунтованою необхідністю в інтересах суспільства.

Необхідність позбавлення позивача права власності, у тому числі на частину пенсії, повинна бути обґрунтованою не лише наявністю суспільного інтересу, а й можливістю діяти всупереч приписам статті 58 Конституції України заради задоволення такого інтересу. За відсутності підстав для порушення права особи на мирне володіння своїм майном, суд оцінює дії ГУ ПФУ як невиправдані та протиправні в частині зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та виплати підвищення пенсії не у повному обсязі з 05.03.2019 по 03.09.2019 та доходить висновку про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для захисту порушених прав позивача шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та виплати підвищення пенсії не у повному обсязі з 05.03.2019 по 03.09.2019, а також зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією, яка містяться в матеріалах справи, позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити та вийти за межі позовних вимог.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого як відсоткове співвідношення до сум грошового забезпечення відповідної посади, при її призначенні з 90% до 70% при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення, - протиправними;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , визначену у відсотках на момент її призначення, виходячи з 90% сум грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, та здійснити відповідні перерахунки і виплати її, з урахуванням виплаченого, з 01.01.2018.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 лише 75% суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018, з урахуванням виплаченого.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42098368).

Суддя О.М. Чудак