Рішення № 92189436, 13.10.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1524/20

Справа № 235/4085/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (далі – ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 24 січня 2011 року по 29 травня 2020 року вона перебувала у трудових відносинах, працюючи на АП ЦОФ «Комсомольская» Ассоциации ФПТП «ДРФУ» (назва рос.) ведучим економістом з праці, з 01.04.2011 року ведучим інженером по організації та нормуванню праці. Рішенням № 16/2017 від 7 листопада 2017 року змінено найменування товариства з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Комсомольська» на Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика Мирноградська».

29 травня 2020 року на підставі наказу № 125/к від 29.05.2020 року була звільнена, припинивши трудові відносини на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

У день звільнення відповідачем не були виплачені всі належні їй при звільненні суми.

Письмово про нараховані суми її не повідомляли. Суму заборгованості по заробітній платі вона дізналася із довідки № 152 від 25.06.2020p., отриману на її вимогу.

Заборгованість по заробітній платі до виплати станом на 25.06.2020р. (згідно довідки № 52 від 25.06.2020р. наданої відповідачем) складає за:

-жовтень 2019 року – 5 204,07 грн;

-листопад 2019 року – 9 120,09 грн;

-грудень 2019 року – 9 558,98 грн;

-січень 2020 року – 9 790,14 грн;

-лютий 2020 року – 9 551,95 грн;

-березень 2020 року – 11 988,17 грн;

-квітень 2020 року – 11 990,58 грн;

-травень 2020 р. - 31 875,59 грн.

Всього заборгованість становить 99 079,57 грн, яка до цього часу їй не виплачена.

Оскільки відповідачем у порушення ст.116 КЗпП України допущена затримка з рахунку при звільненні, просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Її середньоденний заробіток відповідно до довідки № 153 від 25.06.2020 року, наданої заповідачем, становить 718,07 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 06.07.2020 року ставить: (22 робочих дні червня + 4 дні липня) х 718,07 грн = 26 днів х 718,07 грн = 18 669,82 грн.

Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 99 079,57 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзив у встановлений судом строк не подав.

Згідно ст.280 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» з 24 січня 2011 року (наказ № 34/к від 24.01.2011р.) по 29 травня 2020 року (наказ № 125/к від 29.05.2020р.), працюючи ведучим економістом з праці, ведучим інженером з організації та нормуванню праці, звільнена за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.9-15).

Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.

Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно довідки ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» № 152 від 25 червня 2020 ОСОБА_1 нараховано заробітної плати за:

-жовтень 2019 року – 5 204,07 грн;

-листопад 2019 року – 9 120,09 грн;

-грудень 2019 року – 9 558,98 грн;

-січень 2020 року – 9 790,14 грн;

-лютий 2020 року – 9 551,95 грн;

-березень 2020 року – 11 988,17 грн;

-квітень 2020 року – 11 990,58 грн;

-травень 2020 р. - 31 875,59 грн.

Всього ОСОБА_1 було нараховано та не виплачено заробітної плати на загальну суму 99 079,57 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: жовтень 2019 року – травень 2020 року в сумі 99 079,57 грн.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць - травень 2020 року в сумі 31 875,59 грн.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Позивач у день звільнення працювала, що підтверджуються довідкою ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» № 352 від 25.09.2020р. та копією рапорту на почасові роботи. Отже, відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі суми, що їй належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно довідки ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська» № 153 від 25 червня 2020р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 , яка працювала у ПрАТ «ЦЗФ «Мирноградська», розрахований згідно постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р., становить 718,07 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 1 червня 2020 року по 13 жовтня 2020 року, становить 67 498,58 грн (718,07 грн х 94 робочі дні), де 718,07 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 94 дні – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 280, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (м. Димитров Донецької області, вулиця Шосейна, 2, код ЄДРПОУ 24820699) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період: жовтень 2019 року – травень 2020 року в сумі 99 079 (дев`яноста дев`яти тисяч сімдесяти дев`яти) гривень 57 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 червня 2020 року по 13 жовтня 2020 року в сумі 67 498 (шістдесяти семи тисяч чотирьохсот дев`яноста восьми) гривень 58 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 840 (вісімсот сорока) гривень 80 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (м. Димитров Донецької області, вулиця Шосейна, 2, код ЄДРПОУ 24820699) в дохід держави судовий збір в розмірі 990 (дев`ятисот дев`яноста) гривень 80 копійок.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за травень 2020 року в сумі 31 875 (тридцяти однієї тисячі вісімсот сімдесяти п`яти) гривень 59 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко