Ухвала суду № 92183312, 12.10.2020, Мостиський районний суд Львівської області

У Х В А Л А

про призначення судової психологічної експертизи

12.10.2020 року м.Мостиська

єдиний унікальний номер 448/884/20

провадження №1-кп/448/510/20

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

під час проведення у м.Мостиська відкритого підготовчого судового засідання розглянувши клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , про проведення судово-психологічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - не з`явились,

представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, (в режимі відеоконференції з Октябрським районним судом м.Полтава),

представники відповідача - Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області, - не з`явились,

в с т а н о в и в:

I. Суть процесуального питання (клопотання), що розглядається судом та ставлення учасників процесу до такого.

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не з`явились, проте подали клопотання у якому зазначили, що у зв`язку з тим, що у позивача ОСОБА_1 виявлено COVID-19, просили підготовче судове засідання проводити у їх відсутності. При цьому підтримали клопотання, яке міститься у матеріалах даної цивільної справи про призначення у справі судової психологічної експертизи з метою з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, а саме щодо спричинення їм моральних страждань неправомірними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду. Проведення експертизи просили суд доручити КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».

Відповідач 1 – представник ГУ ДФС у Полтавській області у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення вищевказаного клопотання позивачів. Подав відзив на позов, де зокрема вказав, що відсутні підстави для відшкодування повивачам шкоди з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного суду від 12.03.2019 року у справі №920/715/17 (провадження №12-199гс18), а тому не вбачає необхідності у проведенні судової психологічної експертизи.

Представники відповідачів 2 і 3- Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області, в судове засідання не з`явились, про причини своїх неявок суд не повідомили.

II. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді даного клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для проведення експертизи.

Правові відносини щодо проведення судових експертиз, крім відповідних процесуальних кодексів, регулюються: Законом України «Про судову експертизу»; наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз" від 8 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року №144/5112 з наступними змінами); наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» від 24 грудня 2003 року №170/5113; іншими нормативно-правовими актами, що стосуються питань судової експертизи.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України п.9 від 31.03.1995 №42 «Про судову практику по справам про стягнення моральної шкоди», розмір стягнення моральної шкоди, суд встановлює залежно від характеру страждань, які вчинені позивачу, характеру немайнових збитків і з врахуванням інших обставин.

При встановленні суми моральної шкоди, за вищевказаними позовними вимогами, за даним позовом суд враховує характер и ступінь, випробуваних потерпілим душевних і фізичних страждань, переживань, тяжкість вимушених змін в його житті.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08 жовтня 1998 року № 53/5 передбачено основні види експертиз, серед яких є психологічна експертиза (п.1.2.6 Інструкції).

Згідно п. 6.6. розділу зазначених Науково-методичних рекомендацій, одне з питань, яке вирішує психологічна експертиза - який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду).

Згідно ч.6 ст.15 Закону України «Про судову експертизу» проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Відповідно до ст.72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Відповідно до ст.7 Закону «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.252 цього Кодексу суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України у вказаному у випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

ІІІ. Мотиви, якими керується суд при розгляді клопотання

Суд, прийшов до переконання, що для забезпечення сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, клопотання позивачів про призначення судової психологічної експертизи слід задовольнити.

Обставини, які позивачі прагнуть з`ясувати в результаті проведення судово-психологічної експертизи, мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Питання, які поставлено позивачами на вирішення експертів, має доказове значення у даній справі і потребує спеціальних знань.

З метою встановлення об`єктивної істини по даній цивільній справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд вважає необхідним призначити судово психологічну експертизу.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України, при призначені експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта або експертна установа визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Як вбачається, сторони по суті не погодили кому саме доручити проведення експертизи, оскільки позивачі наполягали на проведення експертизи КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», а відповідач в особі Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, у свою чергу заперечував щодо проведення вищевказаної експертизи.

Разом з тим, з огляду на положення частини третьої статті 103 вказаного Кодексу та з врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність доручення проведення такої судової експертизи іншій експертній установі, а саме Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Призначення експертизи судом зумовлено тим, що відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, отже на час проведення такої провадження по справі слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 252, 253, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , про проведення судової психологічної експертизи, – задовольнити частково.

Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Державної казначейської служби України та Прокуратури Полтавської області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, прокуратури та суду судову психологічну експертизу, доручивши проведення такої Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз міністерства юстиції України (місцезнаходження: 79024, м.Львів, вул.Липинського, 54).

Поставивши перед експертами наступні питання:

1) Чи наявні у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають повноцінному соціальному функціонуванню та психологічному благополуччю і виникли внаслідок незаконних дій правоохоронних органів у ході проведення обшуку 10.10.2019 року та внаслідок подальшого протиправного утримання та неповернення вилучених у їх житлі готівкових коштів в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №42019170000000043 від 23.04.2019 року;

2) Чи є ситуація, пов`язана з проведенням обшуку 10.10.2019 року та внаслідок подальшого протиправного утримання та неповернення вилучених у ОСОБА_1 готівкових коштів в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №42019170000000043 від 23.04.2019 року для нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 психотравмуючою?

3) Якщо ситуація є психотравмуючою, то чи завдано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 страждань (моральної шкоди)?

4) Чи завдані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 страждання (моральна шкода), знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку проведенням обшуку 10.10.2019 року та внаслідок подальшого протиправного утримання та неповернення вилучених у ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №42019170000000043 від 23.04.2019 року готівкових коштів?

5) Якщо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

В задоволенні решти заявлених вимог позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у клопотанні, - відмовити.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, яка передбачена ст.ст. 384, 385 КК України.

Роз`яснити експерту, що у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення, такий повинен невідкладно подати суду клопотання щодо його уточнення або повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

В розпорядження експерта направити матеріали цивільної справи №448/884/20 (провадження №2/448/510/20).

Матеріали цивільної справи підлягають обов`язковому поверненню до суду після проведення експертизи.

Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та який попередньо оплачує проведення експертизи в зазначеному розмірі за повідомленням експертної установи.

Роз`яснити, що судову психологічну експертизу належить провести у найближчий можливий для цього строк без попереднього погодження цього строку з судом.

Провадження у даній справі зупинити на час проведення експертизи.

Про результати виконання даної ухвали повідомити суд негайно.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ухвала суду виготовлена та підписана суддею у нарадчій кімнаті 12.10.2020р.

Суддя Ю.Б. Білоус

Ухвала набрала законної сили «___»______ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус