Ухвала суду № 92181330, 12.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6794/20

1-кс/308/4326/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., за участі секретаря судових засідань Боти О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Стеця Миколи Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, поданого в межах кримінального провадження №120200700000 00037,

встановив:

08.10.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Стець М.І. подав до слідчого судді клопотання про скасування арешту майна, накладеного на ноутбук марки «Lenovo» та зарядний пристрій до нього, мобільний телефон марки «I-Phone 7» з карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 .

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді від 30.07.2020 в межах вищевказаного кримінального провадження накладено арешт зокрема на ноутбук та мобільний телефон. На вказаних пристроях знаходяться особисті фото родини ОСОБА_1 , іншої інформації, яка б мала відношення до реалізації дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_3 побутової хімії та мала б значення для справи, немає. Враховуючи, що з дати накладення арешту пройшов значний проміжок часу, слідчим оглянуто вказані речі та встановлено, що такі значення речового доказу не мають, а тому у їх арешті відпала потреба.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляду клопотання без їх участі, заявлене підтримують.

Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт на майно, а також інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, однак суд вважає за можливе розглянути клопотання потерпілого за відсутності таких.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 1 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснювалася

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.07.2020 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000037 від 14.02.2020, накладено арешт на виявлені і вилучені в ході проведення обшуку складського приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , речі, зокрема ноутбук марки «Lenovo» та зарядний пристрій, який упаковано в спец. пакет НПУ №7254525 та мобільний пристрій марки «I-Phone 7» з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 .

Положеннями ч.1 ст.174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

За твердженням заявника на арештованому мобільному телефоні та ноутбуку зберігаються особисті фото родини ОСОБА_1 , будь-яка інформація, що має значення для кримінального провадження на такому відсутня.

Слідчим суддею враховано, що з дати накладення слідчим суддею арешту зокрема на мобільний телефон та ноутбук пройшло понад два місяці, протягом вказаного проміжку часу у слідчого була можливість оглянути вказані предмети, встановити та вилучити, за наявності, інформацію, що має значення для встановлення обставин у розглядуваному кримінальному провадження.

З наведеного вбачається, що на даний час необхідності в арешті мобільного телефону та ноутбука відсутня.

З огляду на викладене, суд вважає, що на цей час завдання та мета застосування арешту майна досягнуті, тому таке втручання у здійснення права власності, володіння та користування майном особою вже не відповідає тим потребам, які були заявлені слідчим під час досудового розслідування і слугували підставою для його арешту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Згідно зі ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.

Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скасувати, накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 30.07.2020 (справа №308/6794/20, провадження № 1кс/308/3393/20) у кримінальному провадження №12020070000000037, арешт на: ноутбук марки «Lenovo» й зарядний пристрій до нього, який упаковано в спец. пакет НПУ №7254525; мобільний пристрій марки «I-Phone 7» з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 .

Вказані речі повернути власнику, законному володільцю або іншій особі за його дорученням.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов