Ухвала суду № 92179548, 18.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29227/20

Провадження № 1-кс/761/18335/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Д`емянюк Н.М., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Мелешка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 009 87 від 06.12.2019, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судима,

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області Льогкої Т.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Д`емянюк Н.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до якої остання у невстановленому місці придбала з метою подальшого збуту особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, PVP, масою 36,379 г, що є особливо великим розміром.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та інших, причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення для вставнолення обставин вчинення інкримінованого злочину, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисникзаперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність наведених слідчим ризиків.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_1 ознак інкримінованого їй злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у скоєнні інкримінованого злочину.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до рішення «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування зазначеного ризику свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення, яке пов`язане з перевезенням, зберіганням та збутом особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, відсутність у підозрюваної сім`ї, утриманців та міцних соціальних зв`язків, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки останньої.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Вищевикладені обставини також свідчать на користь існування у цьому кримінальному провадженні ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, а також інших осіб, які причетні до вчинення вказаного злочину, однак на теперішній час не встановлені.

Ризик можливого продовження вчинення підозрюваною інкримінованого злочину, або ж іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки у ОСОБА_1 не має офіційного та стабільного джерела доходів, тому не виключено, що реалізація психотропної речовини здійснювалась останньою з метою матеріального забезпечення.

Водночас, стороною обвинувачення не доведений ризик, що підозрювана може сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй діяння.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.

Санкція ч.3 ст.307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи його достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області Льогкої Т.І. задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою визначити по 15 листопада 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч