Ухвала суду № 92177841, 12.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13543/20

Провадження № 2-з/522/561/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

12 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3, в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси 14.08.2020 року надійшла позовна заява Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3, в інтересах держави в особі Одеської міської ради, відповідно якої позивач просить

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашніка Д.С. (індексний номер №24032250 від 31.08.2015) на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна – машиномісце № НОМЕР_1 площею 14 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 31.08.2015 Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Могильнікову В.Д. на об`єкт нерухомого майна – машиномісце АДРЕСА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №10986903 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №639 від 23.06.2016 року машиномісця № НОМЕР_1 площею 14 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №15179743 про право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 14 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (машиномісце № НОМЕР_1 ).

- встановити порядок виконання рішення відповідно до якого це рішення суду є підставо для припинення права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна №713982351101, розташований за адресою . АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також позивач просив стягнути судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05.10.2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно якої просив накласти арешт на земельну ділянку, яка є предметом спору. Оскільки на даний час існує не скасована реєстрація права власності на спірну земельну ділянку, відповідач має можливість у будь-який час здійснити його нотаріальне відчудження, що призведе до подальшої реєстрації прав на інших осіб. У зв`язку з тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявник просив вжити заходи забезпечення позову в обраний спосіб.

Подана позивачкою заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9від 22.12.2006 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи суд вбачає, що предметом позову є вимога про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки, а саме вимоги щодо машиномісця № НОМЕР_1 , площею 14 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Відтак в разі відчуження об`єкту нерухомого майна невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення дійсно може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність співмірності позовних вимог заявленому способу забезпечення позову.

З огляду на викладене, зважаючи на предмет та підстави позову, суд приходить до висновку про її задоволення та вважає за можливе накласти арешт до розгляду справи по суті на машиномісце № НОМЕР_1 площею 14кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає, що таке забезпечення позову не порушує принципів змагальності та процесуальної рівності сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Також суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 10-13, 89, 149-153, 157, 258-261, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов до розгляду справи по суті шляхом накладення арешту на машиномісце АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради та сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 12.10.2020 року

Суддя Донцов Д.Ю.