Ухвала суду № 92177205, 13.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6577/20

Провадження № 2-з/947/663/20

УХВАЛА

про витребування доказів

13.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя – Куриленко О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в загальному порядку клопотання представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними правочини від 23.03.2017 року та 25.05.2017 року, витребувати у ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати у ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді від 27.03.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

В ході даного підготовчого засідання представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотаннями, в яких просить: Витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 37996391): відомості про перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 березня 2017 року по 10 березня 2020 року. Витребувати у Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи 43115923): відомості щодо декларування грошових коштів та/або іншого майна під час перетинання державного кордону України ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 березня 2017 року по 20 квітня 2020 року. А також витребувати у ОСОБА_6 оригінал розписки від 12.04.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_2 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність,. Проти витребування оригіналу розписки не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача від 28 травня 2020 року, а клопотання подане 12 жовтня 2020 року підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 13 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як визначено у ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

В порушення вказаних вимог, представником позивача не надано доказів щодо неможливості самостійно одержати запитувані документи в клопотанні від 25.05.2020 року.

Більш того, аналізуючи предмет та підстави позову, характер спірних правовідносин, суд вважає, що докази, які просить витребувати представник позивача, не можуть містити будь-яких даних на підтвердження фактичних обставин, що стосуються предмета доказування, відтак правового значення для вирішення спору по суті не мають.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про витребування відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України задоволенню не підлягає, через його безпідставність та необґрунтованість.

Що стосується клопотання про витребування у відповідача оригіналу розписки, то суд зазначає.

Частиною 6 ст. 95 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, так як позивач заперечує щодо достовірності даної розписки.

У відповідності до частини 5 ст. 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду»

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про витребування доказів від 12.10.2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними – задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_6 оригінал розписки від 12.04.2017 року.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про витребування доказів від 28.05.2020 року – відмовити в повному обсязі.

Встановити строк виконання даної ухвали до наступного підготовчого засідання, що відбудеться 10 листопада 2020 року о 11.30 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Куриленко О. М.