Рішення № 92174878, 12.10.2020, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/403/20

№ провадження 2/624/199/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 12 жовтня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого судді – Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/403/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: Приватне акціонерне товариство «СК «Провідна»»,

вимоги позивача: про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14625,34 грн та моральної шкоди в сумі 10000 грн з ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «СК «Провідна».

З позовної заяви та додаткових пояснень вбачається, що 12 березня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , який належить їй та автомобілем ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно довідки проведення перевірки за повідомленням чоловіка позивачки ОСОБА_3 №235 від 23 березня 2020 року, виданої Кегичівським ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області та постанови Кегичівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року по справі №624/264/20 винуватцем вказаної вище ДТП визнано ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку 12 березня 2020 року було повідомлено ПрАТ «СК «Провідна».

24 березня 2020 року автомобіль позивачки був доставлений до філіалу ПрАТ «СК «Провідна», розташованого в м. Харків проспект Гагаріна, 20 А та був оглянутий спеціалістом. Під час огляду був встановлений перелік пошкоджень, отриманий автомобілем AUDI A6, н/з НОМЕР_1 , протокол огляду авто був долучений до матеріалів страхової справи №2300302058.

На підставі даного протоколу ПрАТ «СК «Провідна» встановлено суму страхового відшкодування в розмірі 3037,51 грн, дані кошти були перераховані на її рахунок 29 квітня 2020 року, що підтверджується банківською випискою руху коштів на рахунку позивача.

Однак, як вбачається з розрахунку вартості робіт з поточного ремонту автомобіля AUDI A6 від 08 травня 2020 року, складеного КП «Юнона», яке є спеціалізованим підприємством з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, вартість ремонту пошкодженого автомобіля AUDI A6 склала 16912,85 грн, вартість ремонтних робіт та витрачених матеріалів позивачкою була повністю оплачена 21 травня 2020 року. Отже, останньою понесені значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж отримані страхові відшкодування. Невідшкодованими залишилися 13875,34 грн.

При зверненні до ПрАТ «СК «Провідна» їй було повідомлено, що різниця у вартості ремонту та страхових виплат полягає в тому, що при розрахунку виплати враховується коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, а при здійсненні ремонту деталі міняються на нові, а отже і різниця в понесених витрат позивачем підлягає стягненню саме з відповідача, як безпосереднього винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

24 березня 2020 року для доставлення пошкодженого автомобіля позивачки до м. Харкова з метою проведення огляду спеціалістами ПрАТ «СК «Провідна», остання витратила 750 грн для придбання пального, а саме дизельного палива.

08 травня 2020 року вона разом з чоловіком приїхала до відповідача додому в с. Лозова Кегичівського району Харківської області і намагалися з ним владнати питання щодо відшкодування різниці між отриманими страховими виплатами та реальними витратами у розмірі 13875,34 грн, на що відповідач у грубій формі категорично відмовився відшкодовувати вказану різницю.

Окрім того, у зв`язку із ДТП позивач зазнала моральних страждань через пошкодження її автомобіля, який досі не відремонтований. Її право власності порушене: вона не може використовувати свій автомобіль за призначенням, що завдає їй значних незручностей, оскільки вона працює адвокатом і для зустрічі з клієнтами та для поїздок у відрядження змушена постійно шукати інші транспорті засоби. Її нормальний спосіб життя змінився і на його організацію вона витрачає додаткові зусилля.

Також, моральна шкода, заподіяна їй відповідачем, полягає у душевних стражданнях, пов`язаних з тим, що після ремонту пошкодженого відповідачем автомобіля зменшиться його ринкова вартість. Вона була змушена самостійно за власні кошти звернутися до станції технічного обслуговування автомобілів для здійснення його ремонту, додатково витрачати свої грошові кошти на його ремонт, а відповідач не вчиняє жодних дій для добровільного усунення завданої шкоди.

Тому заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у 10000 гривень.

Позиція відповідача.

Відповідач зазначає, що калькуляція, яка надана ОСОБА_1 від КП «Юнона», значно завищена і не відповідає реальній вартості відновлювальних робіт пошкодженого авто. Так як, на різних СТО ціни на роботи, автозапчастини і лакофарбові матеріали різняться дуже суттєво. Це є вільним ціноутворенням на товари та послуги, яке не може бути об`єктивним способом визначення реальних затрат. А також в «Розрахунок вартості робіт з поточного ремонту автомобіля AUDI A6, н/з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 АДРЕСА_1 » окрім робіт з ремонту автомобіля, матеріалів та запасних частин необхідних для ремонту авто, включено: накладні витрати – 4%, транспортні витрати – 15%, розвиток підприємства – 6%, з чим відповідач категорично не згоден.

Також зазначає, що не вказана дата прийняття авто на ремонт і його передача власнику у відновленому стані.

Не надано до позову копію договору між ОСОБА_1 і КП «Юнона», щоб можна було зрозуміти, що це був за ремонт. Так як у калькуляції вказано, що ремонт був поточний. А поточний ремонт виконується згідно регламенту експлуатації авто даної марки, що обумовлено автопробігом на ходову і кузовні запчастини або моторесурси на двигун. А у випадку ДТП проводиться позаплановий ремонт. Тому вважає, що обґрунтований розмір компенсації ПрАТ «Провідна» і реальними витратами необхідними на відновлення автомобіля AUDI A6, встановити можна лише на підставі судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідач також звертає увагу на те, що протокол огляду ТЗ, складений спеціалістом ПрАТ «СК «Провідна»» від 24 березня 2020 року до матеріалів справи позивачем не долучено.

Ні позовна заява, ні матеріали справи не містять ані звіту (акту), ані висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку ТЗ AUDI A6, якими б було підтверджено перелік пошкоджень, розмір матеріального збитку та розмір відновлювального ремонту, що відповідав би нормам чинного законодавства.

Грошові кошти, відповідно до наданої квитанції, були перераховані ОСОБА_3 , а не позивачем.

Отримувача грошових коштів у розмірі 16912,85 грн не можливо ідентифікувати, так як в квитанції зазначено КП «Юнона». Однак суб`єктів господарювання з такою назвою десятки, про що міститься інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Графа «Отримувач» не містить код ЄДРПОУ отримувача, а тому встановити, кому перераховані кошти у розмірі 16912,85 грн не виявляється можливим.

В графі «Призначення платежу» вказано: оплата вартості відновлювальних робіт автомобіля AUDI A6 зг. рах.

Матеріали справи не містять рахунку за яким перераховувались грошові кошти, а також не можливо ідентифікувати, яку саме AUDI A6 мали чи то мають відновити.

Тож позивач не довела, що вона витратила хоча б копійку на ремонт свого автомобіля AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , а квитанція про сплату грошових коштів у розмірі 16912,85 грн ОСОБА_3 на рахунок КП «Юнона» не є належним, допустимим та достовірним доказом у даній справі.

Крім цього зазначає, що невідомо чи перебував автомобіль не в експлуатації від моменту ДТП до моменту прийняття його на ремонт. А так як потерпіла використовувала для поїздок, то вона могла його пошкодити ще більше, а ніж зазначено у Довідці проведення перевірки за повідомленням ОСОБА_3 №235 від 23 березня 2020 року, начальником СРПП №4 Кегичівського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 , де встановлено, що автомобіль зазнав незначних механічних пошкоджень.

Одразу після випадку ДТП відповідач намагався знайти спільну мову з потерпілою для того, щоб вжити заходів досудового врегулювання спору, але ОСОБА_1 відмовилася від будь-яких обговорень.

Стосовно витрат на пальне, відповідач зазначає, що компенсувати можна лише те пальне, яке було витрачене згідно фіксованого кілометражу помноженого на фактичну витрату згідно з технічними характеристиками даного авто (а саме, використання пального двигуном даної моделі на 100 км), а не ту кількість пального, яку придбала потерпіла.

Окрім того, страховик зобов`язаний направити свого представника, а не потерпілий має доставити автомобіль у філіал страховика. Оскільки позивач за власною ініціативою доставляла свій транспортний засіб в м. Харків на огляд, то законодавством не передбачено компенсація витрат на таку доставку за рахунок страхувальника, то у відповідача не виник обов`язок відшкодувати позивачу вказані витрати на пальне.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, то потерпілою не надано до позову ніякої довідки від медичного фахівця, який би міг засвідчити її стан описаний в позові. А також не надано копій чеків на придбання ліків або інших засобів за рецептом лікаря. З моральним відшкодуванням відповідач не згоден повністю.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

03 червня 2020 року позивач звернулася до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 03 червня 2020 року судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання 30 червня 2020 року.

23 червня 2020 року та 10 липня 2020 року до суду надійшли відзиви на позовну заяву від ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року клопотання про витребування доказів задоволено.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час повідомленні належним чином, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі окрім того:

позивач – про підтримання позову,

відповідач – позов не визнає, просить розглянути справу з урахуванням доводів викладених у відзиві на позовну заяву.

Позиція третьої особи невідома.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 12 березня 2020 року о 14 год. 45 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_2 в смт. Кегичівка Харківської області по вул. 1 Травня, навпроти магазину «М`яснова» рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки Audi А6, державний номер НОМЕР_1 , що був припаркований на узбіччі, внаслідок даної події автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.9 ПДР України. У зв`язку з цим його дії були кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн (а.с.6).

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить автомобіль марки Audi А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія, а.с.3).

Відповідно до повідомлення про виплату ПрАТ «СК «Провідна» страхова виплата по події від 12 березня 2020 року здійснена у сумі 3037,51 грн на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.8), що підтверджується випискою по надходженню по картці ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до розрахунку вартості робіт з поточного ремонту автомобіля Audi А6, д.н. НОМЕР_1 загальна сума, яка підлягає сплаті становить 16912,85 грн (копія, а.с.10).

Вартість ремонтних робіт та витрачених матеріалів була повністю оплачена ОСОБА_3 , що підтверджується копією квитанції від 21 травня 2020 року №0.0.1713790797.1 (а.с.13).

Відповідно до квитанції №39723 від 24 березня 2020 року було здійснено купівлю 30 л дизельного пального на суму 750 грн (а.с.14).

ПрАТ «СК «Провідна» надано суду копію акту огляду транспортного засобу від 24 березня 2020 року та ремонтну калькуляцію №2300302058 від 25 березня 2020 року (а.с.73-79).

Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст.6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Вимоги ст. 1194 ЦК України встановлюють обов`язок особи відшкодувати перевищення розміру спричиненої ним шкоди над розміром страхового відшкодування лише у разі належного та повного виконання страховою компанією своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також трати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, закон передбачає відшкодування завданих потерпілому збитків двома шляхами: або відшкодування реальної вартості втраченого майна у грошовому виразі, або відшкодування вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення речі. Така позиція законодавця обумовлена тим, що згідно цієї норми відшкодуванню підлягають виключно реальні збитки, а не прогнозовані, оскільки у випадку стягнення вартості відновлювального ремонту, витрати на який потерпілий ще не поніс, останній має можливість відмовитися від проведення ремонту чи виконати його за меншу суму, що буде суперечити встановленій законом меті захисту прав у вигляді відшкодування реальних збитків.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, позивачем надано достатньо доказів, що дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та наявна вина ОСОБА_2 , про що також свідчить постанова Кегичівського районного суду Харківської області, тому суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині матеріальної шкоди, а саме 13875,34 грн – різниці між отриманими страховими виплатами та реальними витратами понесеними позивачем на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля.

Щодо вартості дизельного пального придбаного для доставлення пошкодженого автомобіля до м. Харкова для огляду спеціалістами ПрАТ «СК «Провідна» в сумі 750 грн, то на думку суду, позивачем не надано суду доказів придбання пального саме задля доставки автомобіля до м. Харків та саме в такій кількості.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідача, його поведінку після зіткнення, тривалість порушення прав позивача, який протягом тривалого часу був позбавлений можливості використання автомобіля, що створило ряд незручностей в сімейному та побутовому житті, - як наслідок порушення нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зав`язків, тяжкість вимушених змін, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

З урахуванням положень ч.3 ст.23 ЦК України та установлених обставин, зокрема протиправності поведінки відповідача, глибини і тривалості душевних страждань позивачки, пов`язаних із пошкодженням її майна, позбавлення її можливості реалізації споживчих властивостей автомобіля для задоволення власних потреб, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, в тому числі необхідності докладання додаткових зусиль для організації повсякденного життя, а також вимог розумності і справедливості суд визначає завдану позивачці моральну шкоду у розмірі 5000 грн, яку стягує на її користь із відповідача.

Вимоги позивачки про відшкодування шкоди в розмірі 10000 грн є надмірними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2942,80 грн судового збору, про що свідчать квитанції про сплату судового збору від 03 червня 2020 року, 04 червня 2020 року (а.с.15, 20).

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості кредитом 18875,34 грн, то відповідно слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 18875,34*100 % /24625,34 = 76,7%; 2102*76,7% / 100 % = 1612,23 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1612,23 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «СК «Провідна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 14625 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Лозова Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

третя особа: Приватне акціонерне товариство «СК «Провідна»», місцезнаходження: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25, ЄДРПОУ 23510137.

Суддя Н.М. Куст