Постанова № 9217416, 22.04.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2010 року Справа № 16/184

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 06.04.2010 р.:

від позивача : Златопольська І.В. (дов. № 221/0 від 26.08.09 р.)

від відповідача-1,2 та третьої особи: представники у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2010р. у справі № 16/184

за позовом Регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м. Кіровоград

до Приватного підприємства “Апрель М” м. Кіровоград

про стягнення 38 497,76 грн., розірвання договору та зобовязання звільнити приміщення

за зустрічним позовом Приватного підприємства “Апрель М” м. Кіровоград

до Регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м.Кіровоград,

про визнання недійсним змін до договору

та позов третьої особи: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Кіровоград

до В-1: Приватного підприємства “Апрель М” м. Кіровоград;

В-2: Регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м. Кіровоград

про визнання недійсними змін та доповнень до договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 10.02.2010 р. у справі № 16/184, яке підписано 15.02.2010 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Коротченко Л.С.), частково задоволено первісний позов регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м. Кіровоград до Приватного підприємства “Апрель М” м. Кіровоград про стягнення 38 497,76 грн., розірвання договору та зобовязання звільнити приміщення.

З відповідача на користь позивача стягнуто 32 297 грн. 76 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 384 грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Провадження в частині стягнення з приватного підприємства “Апрель М” заборгованості в сумі 6 200 грн. припинено у звязку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Відмовлено приватному підприємству “Апрель М” у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними змін до договору.

Також відмовлено третій особі (ФОП ОСОБА_2.) у задоволенні позову про визнання недійсними змін та доповнень до договору.

Позивач за первісним позовом не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні вимог за первісним позовом щодо дострокового розірвання договору оренди та повернення орендованого майна та постановити у відповідній частині нове рішення. В іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник вважає, що в частині відмови в задоволенні вимог про дострокове розірвання договору оренди та повернення обєкта оренди рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв”язку з чим підлягає в даній частині скасуванню, так як суд обмежує коло підстав для дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця нормами статті 783 ЦК України та вказує в рішенні, що даною статтею передбачені випадки, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, але вона не передбачає такої правової підстави для розірвання договору найму, як несвоєчасна оплата орендної плати.

Судом не враховано, що у правовідносинах щодо оренди комунального майна можуть застосовуватись не лише загальні підстави для дострокового розірвання договору оренди, встановлені ст. 783 ЦК України, але і підстави, встановлені спеціальними нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Позивач за первісним позовом вважає, що висновки суду щодо відсутності серед підстав для дострокового розірвання договору оренди комунального майна несвоєчасної сплати орендної плати суперечать ч. 3 ст. 26 та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що судом не надано належну оцінку умовам договору оренди № 23/06 від 01.01.2006 р. Зокрема, п.8.3 договору, відповідно до якого договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов”язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та провести судове засідання без участі його представника.

Приватне підприємство “Апрель М” та третя особа ФОП ОСОБА_2 не згодні з наведеними скаржником доводами та фактами, які викладені у скарзі, так як вважають їх такими, що не відповідають дійсності та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відповідач та третя особа вважають рішення суду першої інстанції правильним та таким, що постановлено з додержанням всіх вимог матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує у відзиві, що він неодноразово просив реструктурувати йому борг, який утворився по орендній платі.

Розпорядженням голови судової палати від 02.04.2010 р. № 181 змінено склад колегії суддів у звязку з виходом з лікарняного судді Лотоцької Л.О.

Неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 06.04.2010 р. до 22.04.2010 р. до 15 год., про що відповідач і третя особа були повідомлені судом листом від 06.04.2010 р. № 16/184, який знаходиться в матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між регіональною службою охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури облдержадміністрації (орендодавець), що діє на підставі Статуту і Закону України “Про охорону культурної спадщини”, Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та згідно рішення обласної ради від 24 червня 2005 р. № 441 та підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено орендний договір від 01.01.2006 р. № 23/06 на користування памяткою архітектури (колишній готель “Версаль”, по вул. Леніна, 5/5).

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення (будівлю) памятки архітектури загальною площею 263,41 кв.м, в т.ч. підвальної частини 263,41 кв.м. Оціночна вартість 24 596 грн. Приміщення орендоване для використання під кафе.

Пунктом 6.1 договору орендна плата визначена на підставі рішення обласної ради від 04.11.2005 р. № 501 і складає 82 841 грн. 52 коп. на рік.

Орендна плата за місяць становить 6 903 грн. 46 коп. (п.6.2) і перераховується орендарем орендодавцю щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця з урахуванням помісячного індексу інфляції.

В подальшому, сторони уклали додаткову угоду від 01.06.2006 р. про зміни та доповнення до орендного договору № 23/06 від 01.01.2006 р., яка передбачає, що орендодавець і орендар прийшли до згоди про заміну сторони по договору оренди № 23/06 від 01.01.2006 р.: з приватного підприємця ОСОБА_2 на приватне підприємство “Апрель М”, яке є правонаступником прав та обовязків приватного підприємця ОСОБА_2 за даним договором.

У звязку зі зміною системи оподаткування позивача, сторонами було укладено додаткову угоду від 01.01.2007 р. до договору № 23/06 стосовно збільшення розміру орендної плати надалі з врахуванням ПДВ 6 983,97 грн.

Крім того, з набранням чинності рішенням Кіровоградської обласної ради від 14.12.2007 р. № 352 про внесення змін до рішення від 04.11.2005 р. № 501 і Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, сторони уклали додаткову угоду від 01.01.2008 р. щодо застосування нових коефіцієнтів до базової орендної ставки та зміну розміру орендної плати 7 675,83 грн. на місяць.

На підставі вищезазначеного рішення обласної ради та затвердженої ним Методики, сторони також дійшли до згоди про укладення додаткової угоди від 01.09.2008 р. про застосування до частини орендованих площ понижуючого коефіцієнту та відповідної зміни розміру орендної плати 7 442,22 грн. Даний розмір орендної плати з урахуванням індексів інфляції застосовується сторонами і на даний час.

У звязку з проведенням орендарем поточного ремонту орендованих приміщень, сторонами також було застосовано до орендної плати на період проведення ремонтних робіт з 01.03.2009 р. по 15.04.2009 р. понижуючий коефіцієнт 0,1, про що ними було укладено нову додаткову угоду від 01.03.2009 р. та тимчасово змінено розмір орендної плати.

У відповідності до наведеного та згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п. 3.1.2 договору № 23/06 від 01.01.2006 р., відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату. Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Проте, в порушення зазначених норм, даний обовязок не виконувався відповідачем належним чином, у звязку з чим в період з січня 2009 р. по жовтень 2009 р. виникла заборгованість по орендній платі в сумі 45 697,76 грн.

Під час розгляду даної справи, в період з 28.12.2009 р. по 08.02.2010 р. приватним підприємством "Апрель-М" в касу позивача, згідно прибуткових касових ордерів, сплачено 6 200,00 грн., що підтверджується відповідними ордерами, а саме: № 219 від 28.12.09 р. на 1 000,00 грн., № 2 від 11.01.2010 р. на 1 200,00 грн., № 7 від 20.01.2010 р. на 1 500,00 грн., № 15 від 08.02.2010 р. на 2500,00 грн. (а.с. 147 том 1, а.с. 62, 82 том 2).

Оскільки предмет спору в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 6 200,00 грн. відсутній, провадження в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, правомірно припинено судом першої інстанції у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по сплаті орендної плати по Договору оренди № 23/06 від 01.01.2006 р. за період з липня по жовтень 2009 р. станом на 09.11.2009 р. та з урахуванням здійснених відповідачем проплат становить 32 297,76 грн., а саме: залишок боргу за липень 2009 р. - 2561,68 грн., за серпень 2009 р. - 9830,57 грн., за вересень 2009 р. - 9908,54 грн., за жовтень 2009 р. - 9996,97 грн. (а.с. 9 том 1).

Відповідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Пунктом 8.5.2 орендного договору № 23/06 від 01.01.2006 р. також передбачено, що договір оренди вважається достроково розірваним, у випадку несплати орендної плати на протязі трьох місяців підряд, з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Враховуючи розмір та період заборгованості по орендній платі за вказаним орендним договором та керуючись наведеними нормами, позивач вирішив за доцільне відмовитись від орендного договору № 23/06 від 01.01.2006 р., у звязку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України та ч. 1 ст. 11 ГПК України, направив на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору № 336 від 22.09.2009 р. та проект відповідної угоди.

19.10.2009 р. позивачем було отримано від відповідача відповідь про відхилення пропозиції про розірвання договору. При відхиленні пропозиції про розірвання орендного договору відповідач посилається на повідомлення позивачеві причин утворення заборгованості та незгоду з розміром зазначеної у пропозиції заборгованості з орендної плати.

Частиною другою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У розгляді справи, повязаної із застосуванням, зокрема, наведеної норми, Верховний Суд України зазначив таке.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 господарського кодексу України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. (Інформаційний лист ВГСУ від 06.08.2008 р. № 01-8/471).

Відмовляючи позивачу у розірванні договору оренди № 23/06 від 01.01.06 р. та у зобовязанні відповідача звільнити орендоване приміщення, суд першої інстанції не врахував, що до правовідносин відносно оренди комунального майна можуть застосовуватися не лише загальні підстави для дострокового розірвання договору оренди, встановлені ст. 783 ЦК України, але і підстави, встановлені спеціальними нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Колегія суддів погоджується з думкою скаржника, що висновки суду щодо відсутності серед підстав для дострокового розірвання договору оренди комунального майна несвоєчасної сплати орендної плати суперечить ч. 3 ст. 26 та ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Крім того, суд не прийняв до уваги п.8.3 договору оренди, яким встановлено сторонами, що договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов”язань та інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Аналогічне положення містить п. 13 Розяснення ВАС України № 02-5/237 від 25.05.2000 р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно якого підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов”язань, передбачених статтею 18 Закону України або договором оренди.

Пунктом 3.1.2 договору оренди № 23/06 від 01.01.2006 р. орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Порушення відповідачем зобов”язань відносно своєчасності і в повному обсязі внесення орендної плати і є підставою для дострокового розірвання договору оренди, що також не суперечить нормам ч. 3 ст.18 та ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіональної служби охорони і реставрації памяток містобудування та архітектури м. Кіровоград задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2010 р. у справі № 16/184 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Апрель-М" (25000, м. Кіровоград, вул. Леніна, 5/5, код 34361668, р/р 2600662665 Райффайзен Банк Аваль м. Києва, МФО 380805) на користь регіональної служби охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури (25022, м. Кіровоград, вул. Гоголя, 44, код 24716565, р/р 26005171619 Райффайзен Банк Аваль м. Києва, МФО 380805) заборгованість в сумі 32 297,76 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 584 грн. 50 коп., в т.ч. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Провадження в частині стягнення з приватного підприємства "Апрель-М" заборгованості в сумі 6 200,00 грн. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Розірвати орендний договір № 23/06 від 01.01.2006 р., укладений між сторонами та зобовязати відповідача до 15.05.2010 р. звільнити орендоване приміщення і передати його позивачеві за актом прийому-передачі.

Доручити господарському суду Кіровоградської обл., відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України, видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О. Лотоцька

О.С. Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

22.04.2010 р.